10.2. Основи дидактичного аналізу програмно-педагогічного засобу

Дидактична доцільність використання ППЗ навчального призначення різних типів ґрунтується на наступних положеннях:

- використання в практиці навчання ППЗ навчального призначення доцільно орієнтувати на тренування засвоюваних умінь, навичок, на контроль результатів навчання, на використання ігрового компонента;

- застосування програмних засобів і систем у навчальному процесі значно підвищує мотивацію навчання за рахунок надання можливості самостійного вибору режиму роботи з ППЗ, забезпечення різноманітних видів самостійної роботи, комп'ютерної візуалізації, використання ігрових ситуацій;

- реалізація в ППЗ навчального призначення можливостей сучасної комп'ютерної графіки, різноманітних засобів наочності формує й розвиває наочно-образний, просторово-логічний вид мислення;

- виконання учнем експериментально-дослідницької діяльності, організованої за допомогою ППЗ, формує дослідницькі вміння, ініціює самостійне придбання знань;

- реалізація ідей алгоритмізації навчання в ППЗ навчального призначення ініціює навчання оптимальному пошуку стратегії рішення завдань певного класу, розвиває алгоритмічний, логічний стиль мислення;

- використання навчальних баз даних, електронних таблиць, застосування системи підготовки текстів, включення в навчальні програми діяльності по класифікації навчальної інформації формує інформаційну культуру учня.

Таким чином, варто констатувати необхідність висування на перший план (при розробці перспективних ППЗ навчального призначення) концептуальних психолого-дидактичних аспектів проблеми створення й використання ППЗ з метою навчання й розвитку інтелектуального потенціалу індивіда, у тому числі визначення умов реалізації унікальних (з погляду методичних застосувань) можливостей сучасних інформаційних технологій.

Методичні цілі використання ППЗ навчального призначення

Назвемо найбільш значущі, з позиції дидактичних принципів, методичні цілі, які найбільш ефективно реалізуються з використанням ППЗ:

1. Індивідуалізація й диференціація процесу навчання (наприклад, за рахунок можливості поетапного просування до мети лінія-о ми різного ступеня складності й труднощі);

2. Здійснення контролю зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок (констатація причин помилкових дій учня і подання на екрані комп'ютера відповідних коментарів), результатів навчання й оцінкою результатів навчальної діяльності;

3. Здійснення самоконтролю й самокорекції;

4. Здійснення тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу й самопідготовки учнів;

5. Звільнення навчального часу за рахунок виконання на ЕОМ трудомістких вичислювальних робіт і діяльності, пов'язаної із числовим аналізом;

6. Комп'ютерна візуалізація навчальної інформації: по-перше, досліджуваного об'єкта (наочне подання на екрані ЕОМ об'єкта, його складових частин або їхніх моделей, а при необхідності - у різних ракурсах, у деталях, з можливістю демонстрації внутрішніх взаємозв'язків складових частин); по-друге, досліджуваного процесу (наочне подання на екрані ЕОМ даного процесу або його моделі, у тому числі схованого в реальному світі, а при необхідності -у розвитку, у часі й просторовому русі, подання графічної інтерпретації досліджуваної закономірності);

7. Моделювання або імітація всіх досліджуваних об'єктів, процесів або явищ;

8. Проведення лабораторних робіт (наприклад, з фізики, хімії) в умовах імітації в комп'ютерній програмі реального дослідження або експерименту;

9. Створення й використання інформаційних баз даних, необхідних у навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;

10. Посилення мотивації навчання (наприклад, за рахунок образотворчих засобів програми або вкраплення ігрових ситуацій);

11. Озброєння учня стратегією оптимального засвоєння навчального матеріалу;

12. Розвиток певного виду мислення (наприклад, наочно-образного, теоретичного, фізичного);

13. Формування вміння приймати оптимальне або варіативне рішення в складній ситуації;

14. Формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури учня й вчителя.

Демонстрація програмних продуктів, використовуваних при навчанні молодших школярів

Незважаючи на багаторічний досвід використання різноманітних типів ППЗ у навчальних цілях, їхні потенційні можливості залишаються невичерпаними. Причиною цього є як не розробленість теоретичних основ, що розкривають доцільність створення й застосування ППЗ із метою навчання, так і відсутність чіткої класифікації або типології, комплексу вимог, запропонованих до них.

Проблеми розробки й використання програмно-педагогічних засобів навчального призначення опираються на ряд теоретичних положень, що представляють:

- педагогічну доцільність застосування ППЗ навчального призначення;

- функціональне призначення окремих типів ППЗ, використовуваних з метою навчання;

- типологію ППЗ за методичним призначенням;

- вимоги до ППЗ, використовувані в навчально-виховному процесі.

Види програмних засобів, використовувані в початковій школі:

- навчальні програмні засоби, методичне призначення яких повідомлення суми знань, формування вмінь й (або) навичок навчальної (або) практичної діяльності й забезпечення необхідного рівня засвоєння, що встановлюється зворотним зв'язком, реалізується засобами програми;

- програмні засоби (системи) - тренажери, призначені для виробітку вмінь, навичок навчальної діяльності, здійснення самопідготовки. Вони звичайно використаються при закріпленні раніше вивченого матеріалу;

- програми, призначені для контролю (самоконтролю) рівня оволодіння навчальним матеріалом - контролюючі програмні засоби;

- інформаційно-пошукові програмні системи, інформаційно-довідкові програмні засоби, які дають можливість вибору й виводу ш необхідної користувачеві інформації. Найчастіше їхнє методичну не призначення - формування вмінь і навичок щодо систематизації інформації;

- імітаційні програмні засоби (системи), що представляють певний аспект реальності для вивчення його основних структурні них або функціональних характеристик за допомогою деякого обмеженого числа параметрів;

- моделюючі програмні засоби довільної композиції, які дають у розпорядження учня основні елементи й типи функцій для моделювання певної реальності. Вони призначені для створення моделі об'єкта, явища, процесу або ситуації (реальних або віртуальних) з метою їхнього вивчення, дослідження;

- демонстраційні програмні засоби, які забезпечують наочне подання навчального матеріалу, візуалізацію досліджуваних явищ, процесів і взаємозв'язків між об'єктами;

- навчально-ігрові програмні засоби, призначені для програвання навчальних ситуацій;

- дозвільні програмні засоби, які використаються для організації навчально-ігрової й ігрової діяльності учнів і мають, як правило, метою розвиток уваги, пам'яті.

Методичні вимоги до ППЗ припускають необхідність:

- ураховувати своєрідність й особливості конкретного навчального предмета;

- передбачати специфіку відповідної науки, її понятійного апарата, особливості методів дослідження її закономірностей;

- реалізації сучасних методів обробки інформації.

Дидактичні вимоги до програмно-педагогічних засобів навчання

Вимога забезпечення науковості змісту ППЗ припускає пред'явлення засобами програми науково достовірних відомостей (по можливості методами досліджуваної науки). При цьому можливість моделювання, імітації досліджуваних об'єктів, явищ, процесів (як реальних, так й «віртуальних») може забезпечити проведення експериментально - дослідницької діяльності, що ініціює самостійне «відкриття» закономірностей досліджуваних процесів, і разом з тим наблизити шкільний експеримент до сучасних наукових методів дослідження.

Вимога забезпечення доступності означає, що пропонований програмою навчальний матеріал, форми й методи організації навчальної діяльності повинні відповідати рівню підготовки учнів і їхнім віковим особливостям. Установлення того, чи доступний розумінню учня запропонований за допомогою ППЗ навчальний матеріал, чи відповідає він раніше придбаним знанням, умінням і навичкам, виробляється за допомогою тестування. Від установлених З результатів залежить подальший хід навчання з використанням ППЗ.

Вимога адаптивності (пристосування ППЗ до індивідуальних можливостей учня) припускає реалізацію індивідуального підходу до учня обліку індивідуальних можливостей сприяє запропонований навчальний матеріал. Реалізація адаптивності може забезпечуватися різними засобами наочності, декількома рівнями диференціації при пред'явленні навчального матеріалу за складністю, обсягом, змістом

Вимога забезпечення систематичності й послідовності навчання з використанням ППЗ припускає необхідність засвоєння учням системи понять, фактів і способів діяльності в їхньому логічному зв'язку з метою забезпечення послідовності в оволодінні знаннями, уміннями й навичками.

Вимога забезпечення комп'ютерної візуалізації навчальної інформації запропонованої ППЗ, припускає реалізацію можливостей сучасних засобів візуалізації (наприклад, засобів комп'ютерної графіки, технології мультимедіа) об'єктів, процесів, явищ (як реальних, так й «віртуальних»), а також їхніх моделей, поглядів їх у динаміку розвитку, у тимчасовому й просторовому русі, зі збереженням можливості діалогового спілкування із програмою.

Вимога забезпечення свідомості навчання, самостійності й активізації діяльності учнів припускає забезпечення засобами програми самостійних дій по добуванню навчальної інформації при чіткому розумінні конкретних цілей і завдань навчальної діяльності.

Активізація діяльності учнів може забезпечуватися можливістю самостійного керування ситуацією на екрані, вибору режиму навчальної діяльності, варіативності дій у випадку ухвалення самостійного рішення, створення позитивних стимулів, що спонукують до навчальної діяльності, що підвищують мотивацію навчання (наприклад, вкраплення ігрових ситуацій, гумор, доброзичливість при спілкуванні, використання різних засобів візуалізації).

Вимога забезпечення міцності засвоєння результатів навчання припускає забезпечення усвідомленого засвоєння учнями змісту, внутрішньої логіки й структури навчального матеріалу, що представляється за допомогою ППЗ. Ця вимога досягається здійсненням самоконтролю й самокорекції; забезпеченням контролю на основі зворотного зв'язку, з діагностикою помилок за результатами навчання й оцінкою результатів навчальної діяльності, поясненням сутності допущеної помилки; тестуванням, що констатує просування в навчанні.

Вимога забезпечення інтерактивного діалогу припускає необхідність його організації за умови забезпечення можливості вибору варіантів змісту досліджуваного навчального матеріалу, а також режиму навчальної діяльності, здійснюваної за допомогою ППЗ.

Вимога розвитку інтелектуального потенціалу учнів припускає забезпечення: розвитку мислення (наприклад, алгоритмічного, програмістського стилю мислення, наочно-образного, теоретичного); формування вміння приймати оптимальне рішення або варіативні рішення в складній ситуації; формування вмінь по обробці інформації (наприклад, на основі використання систем обробки даних, інформаційно-пошукових систем, баз даних).

Вимога забезпечення сугестії (від англійського слова - пропонувати, радити) зворотного зв'язку, при роботі із ППЗ припускає як забезпечення реакції програми на дії користувача, зокрема, при контролі з діагностикою помилок за результатами навчальної діяльності на кожному логічно закінченому етапі роботи з програми, так і можливість одержати запропонований програмою по раду, рекомендацію про подальші дії або коментовані підтвердження (спростування) висунутої гіпотези або припущення. При цьому доцільно забезпечити можливість прийому й видачі варіантів відповіді, аналізу помилок й їхньої корекції.