Проблема легітимізації влади

Це не постійний, а досить рухливий і змінний процес. Вона може зростати, а на якихось падати. Тобто у суспільстві виникає коливання легітимності влади. Ці процеси можуть бути пов’язані з (де-) легітимізацією влади.

Легітимізація – це процес зростання і визнання лідерів і інститутів політичної влади.

Делегітимізація – це процес зниження авторитету лідера та інститутів політичної влади.

Це нормативна підтримка, яка збігається з політичними підтримками, що поділяється на населення.

Ознаки падіння влади:

• Зростання ступенів примусу;

• Обмеження прав і свобод;

• Заборона політичних партій і незалежної преси;

• Зростання корумпованості всіх інститутів влади і їхнє зрощення з кримінальними структурами.

• Низька економічна ефективність влади.

Ефективність влади:

• Чітка взаємодія всіх її гілок у системі поділу;

Політичні режими

Ключові слова: Політичний режим, ознаки політичного режим, демократія, флюралізм.

Політичний режим. Поняття та ознаки.

Для будь якого суспільства є характерним існування того чи іншого політичного режиму. Поняття політичний режим або його проблема з’являється в науковому обігу з 2-ї половини 19 ст. це пов’язано з формуванням лібералізму. лібералізм сприяє формуванню нового типу форми правління і утвердження правової держави.

Демократія має тривалу історію. Зароджується у традиції західної цивілізації і східної(іудеї). Демократія(влада народу). Для кожної цивілізації проблема демократії є різною. Демократії в чистому вигляді немає. Її можна використовувати у декількох значеннях:

• Це форма правління, політичні рішення у якій приймаються всіма громадянами. Відповідно діє принцип більшості(пряма демократія або демократія участі)

• Це форма правління, за якої громадяни здійснюють своє право або рішення не особисто, а через своїх представників, яких вони обирають(представницька демократія)

• Форма правління за якої влада більшості реалізується в рамках конституційних обмежень, гарантує меншості – умови для індивідуального самовираження, для гарантії певних свобод(свобода слова, віросповідання) – Ліберальна або конституційною або плюралістичною демократія

• Форма правління за якої політична чи соціальна система ставить собі за мету звести до мінімуму політичні чи соціальні відмінності, а також економічні, і вона називається соціальною.

Відповідно існують критерії за якими розрізняють політичні режими:

1. Спосіб формування органів влади;

2. Співвідношення між законодавчою, виконавчою і судовою владою;

3. Співвідношення між центральними та регіональними органами влади, місцевим самоврядуванням;

4. Становище та роль елементів і структур громадянського суспільства(громадяни, групи громадян, організації, політичні партії);

5. Становлення правової системи та її особливостей;

6. Рівень соціально-економічного розвитку;

7. Політико-психологічна культура;

8. Рівень політичної стабільності суспільства;

9. Характер реалізації силових функцій держави;

Політичні режими поділяють за наступною типологією:

• Демократичні;

• Тоталітарні;

• Авторитарні;

Політичний режим має різновиди:

• Фашиський;

• Комуністичний;

• Теократичний;

• Ліберально-демократичний;

Політичний режим – це система засобів, методів і способів здійснення політичної владі в суспільстві. Є 2 наукових підходи до трактування визначення:

• Політичний – що робить акценти на норми і впровадження правил інститутами держави;

• Соціологічний – він спирається на аналіз засобів і способів, за допомогою яких здійснюється політична влада.

Однак, чистих політичних режимів не існує.

Існує 2 полярних режими:

• Антидемократичний

• Тоталітарний

• Авторитарний

• Демократичний.

Демократичним прикладом правління є Англія, США, Німеччина і т. д .

Давні греки вважали режим демократії – гіршим методом правління, тому що демократія перетворювалась в охлократію.

Охлократія могла породжувати тиранію. Демократія частково витіснялась із політичної арени. Нове життя демократії починається з кінця 19-ст . у цей час формуються різні течії соціально-політичного руху, які відкидають монархію тоталітарність. В свою чергу демократія поділяється на тряму та представницьку.

Пряма демократія - проведення виборів на основі загального виборчого права. Члени суспільства беруть участь у розв’язання державних програм. Розробляють закони. Забезпечується активність громадян. Легітимізація влади – здійснюється контроль за інститутами соціальної влади

Представницька демократія – вони залишаються джерелом влади, мають право приймати рішення, але це рішення вони реалізовують через право представництва. Носіями представницької влади є парламент, інші виборні органи влади(місцеве самоврядування).

У демократичному суспільстві кожна з цих демократій доповнює одна одну.