Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Плани семінарських занять.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
360.45 Кб
Скачать

Тема 2. Становлення і розвиток світової політичної думки

План

  1. Політична думка стародавнього світу.

  2. Політична думка Середньовіччя (V-ХVІ ст.).

  3. Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.

  4. Політична думка епохи Нового часу та Просвітництва.

  5. Особливості розвитку світової політичної думки в XIX- XX ст.

  6. Політична думка в Україні.

Методичні вказівки

При підготовці до даної теми необхідно:

  • охарактеризувати погляди стародавніх мислителів на політику;

  • пояснити відмінність між різними напрямками політичної думки (конфуціанство, легізм);

  • визначити основні політичні проблеми у творчості стародавньогрецьких філософів;

  • описати модель «ідеальної держави» Платона;

  • розкрити внесок римських юристів, ораторів у політичну проблематику;

  • відобразити основні риси політичної думки Середньовіччя;

  • виділити основні риси епох Відродження, Реформації;

  • описати «ідеального» володаря з точки зору Н. Макіавеллі;

  • змалювати моделі утопічних держав («Утопії» та «Міста Сонця»);

  • охарактеризувати теорії природнього права та суспільного договору;

  • правильно визначити основні характеристики епохи Просвітництва;

  • описати моделі правової держави (І. Кант) та громадянського суспільства (Г.В.Ф. Гегель);

  • визначити основні риси марксизму;

  • виділити основні проблеми, які аналізувалися протягом ХХ ст.;

  • пояснити основні сучасні політичні концепції;

  • виділити характерні риси політичної думки в Україні в історичному розрізі.

Запитання для самоконтролю:

  1. У політичних поглядах яких мислителів вперше намітився перехід від релігійно-міфологічних до раціональних трактувань?

  2. На які засади спиралася політична етика Конфуція?

  3. Якими були підходи античних мислителів до визначення найкращої форми держави?

  4. Яке з тверджень про сутність держави є більш реальним:

а) «Державним благом є справедливість; те, що служить загальному інтересу» (Аристотель);

б) «Слабкий народ – означає сильну державу, сильна держава означає слабкий народ, таким чином, ослаблення народу є головним завданням держави» (Шан Ян);

в) «Справи держави необхідно вважати головними: тому кожен повинен сприяти благоустрою держави. Коли руйнується держава - руйнується все» (Демокріт)?

  1. Які доктрини були панівними в епоху Середньовіччя?

  2. У яких реформах проявилася у Європі епоха Відродження?

  3. Як Ви розумієте поняття «гуманізм», «антропоцентризм»?

  4. Проти чого виступали лідери Реформації?

  5. Хто з мислителів Нового часу заклав основи політичної науки, остаточно порвавши зі схоластикою?

  6. Кого з мислителів можна віднести до соціалістів – утопістів?

  7. У чому відмінність у трактуванні причин виникнення держави між Т.Гоббсом та Дж. Локком?

  8. На який час припадає епоха Просвітництва?

  9. Як ставилися до демократії представники американської політичної думки XVIII ст.?

  10. Хто автор концепції правової держави?

  11. На ваш погляд, у чому полягають відмінності при визначенні природи держави І. Бентамом та І. Кантом:

а) «Мета держави – задоволення інтересів особистості. Інтереси окремих людей – це головні інтереси» (І. Бентам);

б) «Людина бажає мати закон, який би обмежував межі свободи для всіх, але егоїзм людини намагається зробити для себе виняток в цьому законі, тому людині потрібна така організація, яка зламає її волю і примусить її підпорядкуватися загальній волі, при якій кожна людина користується також своєю волею» (І. Кант)?

  1. На яких засадах будувався марксизм?

  2. Яка методологія була домінуючою наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.?

  3. Чи однаково розвивалася політична думка на Заході та в СРСР?

  4. Як Ви розумієте метод біхевіоризму?

  5. В яких творах викладені основні політичні ідеї княжої доби?

  6. Розтлумачте історичні обставини існування двох концепцій політичної думки Київської Русі? Яка з концепцій стала реальністю в державі й чому:

а) «необхідність духовного проводу над світською владою» (Ф.Печерський, Нестор);

б) «князівське одновладдя» (Іларіон, К. Смолятич)?

  1. Прокоментуйте політичні тези автора поч. ХVІ ст.:

а) «Закон значно кращий за організацію держави і вищий за короля. Отже, закон дорівнює королеві і навіть кращий і набагато вищий за короля» (С.Оріховський);

б) «Держава тримається на трьох основних елементах, що спільно творять трикутник, так звану піраміду влади: духовна влада, священнослужителі, король» (С. Оріховський).

  1. Які форми державного правління формулюються в тезах:

а) «Мазепа не звертав уваги на демократичні ідеали народних мас, не дбав про їх прихильність , а силкувався привабити до себе старшину; він мріяв про монархію й аристократію» (В.Антонович);

б) Конституція П.Орлика вимагала регулярних зборів військової ради, в яких брали б участь не тільки полковники, сотники, а також депутати від полків і запорізького козацтва» (М. Грушевський).

  1. Визначте, які політичні ідеї пропонується здійснити:

а) «політичні реформи повинні здійснюватися на засадах свободи і децентралізації, держава мусить дати можливість сформулювати нові норми громадянського устрою» (М. Драгоманов);

б) «держава – це суверенний союз народу, який дорогою планової діяльності задовольняє індивідуальні загальнолюдські інтереси в напрямку до поступового розвитку громадянства» (М. Грушевський).

  1. Порівняйте дві точки зору на питання про співвідношення мети і засобів у політиці:

а) «Право сильної раси організовувати народи для зміцнення існуючої цивілізації» (Д. Донцов);

б) «Як християнська мораль вимагає здійснення царства Бога всередині окремої людини, так і християнська політика повинна підготувати прихід царства Бога для всього людства...” (В. Соловйов).

  1. Кого з українських мислителів можна віднести до гуманістів?

  2. Які ідеологічні течії можна виділити в українській політичні думці І пол. ХХ ст.?