Пасові передачі

Мета роботи - вивчити будову, принцип роботи пасових передач; визначити основні кінематичні і силові залежності в них.

Обладнання: моделі і реальні механізми клино- та плоско-пасових передач.

Інструмент: вимірювальна лінійка, штангенциркуль.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитися з будовою і принципом роботи пасовоїпередачі.

2. Накреслити (анологічно рис. 1.1) схему передачі і післявимірювання вказати на ній основні параметри (а.d₁,d₂) у міліметрах.

Рис.1.1. Схема передачі: а - міжосьова відстань; d_1, d₂ - діаметри відповідно ведучого і веденого шківа.

При цьому d₁ і d₂ для плоско пасової передачі визначаютьсябезпосередньо вимірюванням, а для і клинопасової - відповідно заформулою, мм:

де dз, dв - діаметри шківа відповідно зовнішній і внутрішній.

3. Зробити (аналогічно рис.1.2) ескізи перерізу шківів і на них позначити основні геометричні розміри, отримані за допомогою вимірювання .

Таблиця 1.1

4. Накреслити (аналогічно рис.1.3) ескіз перерізу паса і на ньому проставити розміри в мм, одержані шляхом вимірювання.

Рис. 1.3. Ескіз перерізу паса.

5. Визначити розрахункове передавальне число передачі за формулою:

де є =0.005...0.01 - коефіцієнт ковзання.

6. Визначити кутову швидкість веденого валу за формулою, рад/с:

де ω₁ - кутова швидкість ведучого вала (береться відповідно до варіанта за табл. 1.1).

7. Визначити колову швидкість шківа при заданій кутовій швидкості ведучого вала, м/с:

де d₁ - діаметр ведучого шківа, м.

8. Визначити кути охоплення шківа пасом і вказати їх значення

на схемі; на меншому шківі кут охоплення

на більшому шківі

9.Визначити потужність на веденому валу, Вт:

N₁-потужність на ведучому валу (береться згідно з таблицею 1.1)

10. Визначити величину крутного моменту на ведучому веденому валах, H*м:

;

11. Визначити силу тиску пасів на вали, Н:

де Q_о-напруга в пасах від початкового натягування, Па (урозрахунках для плоскопасової передачі Q₀=18*10⁵ , дляклинопасовоїа₀ =12*10⁵); Р- площа перерізу паса см²; z- кількість пасів; α₁- кут охоплення меншого шківа.

Лабораторна робота № 2 ЛАНЦЮГОВІ ПЕРЕДАЧІ

Мета роботи - вивчити будову, принцип дії ланцюгових передач, визначити основні кінематичні і силові залежності в них.

Обладнання: моделі і реальні механізми ланцюгових передач. Інструмент: вимірювальна лінійка, штангенциркуль.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитися з будовою і принципом роботи передачі.

2. Накреслити (аналогічно рис.2.1.) схему передачі і після вимірювання вказати на ній основні параметри: а – міжосьова відстань, мм; Z₁, Z₂ - кількість зубців відповідно ведучої і веденої зірочок; d₁, ,d₂ - діаметри ділильних кіл зірочок, які визначаються за формулами:

де р - крок ланцюга, мм. π=180°

Рис.2.1. Схема передачі.

3. Зробити ескіз (аналогічно рис.2.2) однієї із зірочок і вказати на ньому основні геометричні параметри.

Рис.2.2.Ескіз зірочки.

4.Накреслити (аналогічно рис.2.3) ескіз 1-2 ланок ланцюга і після вимірювання параметрів проставити їх на ескізі.

Рис.2.3.Ескіз ланки ланцюга.

5. Визначити передавальне число передачі:

6. Вирахувати кутову швидкість веденого вала передачі, В

рад/с:

де - кутова швидкість ведучого вала (береться згідно із варіантом за табл.1.1).

7. Визначити колову швидкість ланцюга при заданій кутовій швидкості ведучого вала, м/с:

де d₁ - діаметр ділильного кола зірочки, м.

8.Визначити потужність на веденому валу. Вт:

де N₁ потужність на ведучому валу( береться згідно із варіантом за таблицею 1.1).

9. Визначити обертальний момент на ведучому і веденому валах. Н*м: