Ііі. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять

Види занять,

кількість годин

Номер і назва модуля,

тематика занять

Усього навчаль

них

годин

З них:

лекції

(год.)

практичні, семінарські заняття

(год.)

Поза-ауди­

торна

самостійна

робо-та

сту-дента

(год.)

Семестр І

Модуль 1. Загальні питання мовознавства. Системно-структурний характер мови .

Тема 1.1. Мовознавство як наука. Система мовознавчих дисциплін

4

2

2

Тема 1.2. Природа, сутність, функції та будова мови

5

2

2

1

Тема 1.3. Походження і розвиток мови

3

2

1

Тема 1.4. Мови світу та їх класифікації

6

2

2

2

Тема 1.5 Фонетика і графіка

6

2

2

2

Тема 1.6. Фонологія. Учення про фонему

6

2

2

2

Тема 1.7. Лексикологія. Лексична система мови

4

2

2

Тема 1.8. Лексика з погляду її походження. Стилістична диференціація словникового складу мови

8

2

2

4

Тема 1.9. Граматика. Граматична система

мови. Граматичні значення і категорії,

граматичні способи. Частини мови.

6

2

2

2

Тема 1.10. Граматика.. Словосполучення і речення.

6

2

2

2

Модульний контроль

Підготовка і складання іспиту

36

-

-

36

Усього за семестр

90

20

14

56

Усього за навчальний рік

90

20

14

56

№ п/п

Номери і назви модулів, тем, лекцій, їх зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття), тема, мета, короткий зміст практичних, семінарських занять

Загальна кіль­кість навчаль­них годин

Назва, короткий зміст питань, винесених на позааудиторне самостійне опрацювання

Кіль­кість навчаль­них годин на самостійну роботу студента

Методи, форми і засоби поточного, модульного та підсумкового контролю

1

2

3

4

5

6

Модуль 1. Загальні питання мовознавства.

Системно-структурний характер мови

1.

Тема 1.1. Мовознавство як наука

Система мовознавчих дисциплін.

Лекція 1.

Предмет, завдання та методи мовознавства.

Мета вивчення: ознайомлення з предметом і проблемами курсу “Вступ до мовознавства”.

Провідна ідея: мовознавство – одна з найважливіших суспільних наук.

Основні проблеми: лінгвістика як наука. Зародження і розвиток мовознавства. Місце лінгвістики в системі наук. Основні розділи мовознавства. Методи мовознав-ства.

Ключові поняття: загальне, конкретне, прикладне мовознавство; психолінгвістика, етнолінгвістика, соціолінгвістика, когнітивна лінгвістика; описовий, структурний, порівняльно-історичний, зіставний методи, дистрибутивний, компонентний, трансформаційний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками.

4

2

Місце мовознав-ства в системі наук, його зв’я-зок з гуманітар-ними (історією, археологією, ет-нографією, со-ціологією, літе-ратурознавствомтощо) і природ-ничими (фізіо-логією, антропо-логією, кіберне-тикою, фізикою, математикою, тощо) науками.

2

2

Усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль.

2.

Тема 1.2. Природа, сутність, функції та будова мови.

Лекція 2.

Мова, її суспільна природа, функції та будова.

Мета вивчення: з’ясувати сутність і природу мови, її функції і будову, взаємозв’язок понять “мова” і “мислення”, “мова і мовлення”.

Провідна ідея: мова і мислення перебувають у діалектичній єдності, проте вони не тотожні, оскільки різняться за функціями та будовою своїх основних одиниць.

Основні проблеми: суспільний характер мови, її функції. Поняття “свідомість”, “мова” і “мислення”. Єдність мови і мислення. Відмінність між мовою і мисленням. Вселюдський характер мислення та національна специфіка окремих мов. Типи мислення. Невербальне мислення. Роль мови у процесі пізнання. Мова як знакова система. Мова і мовлення. Структура мови.

Ключові поняття: мислення, свідомість, не/вербальне мислення; поняттєве, чуттєво-образне, технічне мислення, мовлення, знак, система, структура, рівень мовної системи.

5

2

Теорія лінгваль-ної відносності Сепіра -Уорфа.

1

1

Усне вибіркове опитування.

3.

Семінар 1. Предмет, завдання та методи мовознавства. Природа, сутність, функції та будова мови.

Мета та короткий зміст: закріпити основні питання попередніх лекцій: лінгвістика як наука. Зародження і розвиток мовознавства. Місце лінгвістики в системі наук. Основні розділи мовознавства. Методи мовознавства.

Суспільний характер мови, її функції. Поняття “свідомість”, “мова” і “мислення”. Єдність мови і мислення. Відмінність між мовою і мисленням. Вселюдський характер мислення та національна специфіка окремих мов. Типи мислення. Невербальне мислення. Роль мови у процесі пізнання. Мова як знакова система. Мова і мовлення. Структура мови.

2

Співбесіда, фік-сована доповідь з проблеми вза-ємозв’язку мови та мислення.

4.

Тема 1.3. Походження і розвиток мови.

Лекція 3.

Походження та історичний розвиток мов.

Мета вивчення: осмислити найважливіші гіпотези про походження мови, їх гіпотетичність; з’ясувати загальні закономірності розвитку мов.

Провідна ідея: мова – складне соціальне явище, яке постійно розвивається за об’єктивними законами.

Основні проблеми: проблема походження мови. Найважливіші гіпотези про походження мови. Первісні центри виникнення мови. Історичний розвиток мов. Закономірності розвитку мов. Основні етапи розвитку мов. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи. Літературна мова й територіальні діалекти. Штучні міжнародні мови.

Ключові поняття: гіпотеза походження мови, теорія моногенезу, теорія полігенезу, зовнішні чинники розвитку мов, внутрішні чинники розвитку мов, конвергенція, дивергенція, суперстрат, субстрат, адстрат, літературна мова, діалект, піджив, креольська мова, штучна мова.

3

2

Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної системи.

1

1

Усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль, реферат, тестування.

5.

Тема 1.4. Мови світу та їх класифікація.

Лекція 4.

Мови світу, їх вивчення та класифікація.

Мета вивчення: осмислити основні класифікації мов світу та принципи їх побудови.

Провідна ідея: мови світу класифікуються за спорідненістю на основі діахронічного їх дослідження, за аломорфізмом та ізоморфізмом структури мовних одиниць на основі синхронічного дослідження мов.

Основні проблеми: типи класифікації мов світу (структурно-типологічна, генеалогічна, ареальна, функціональна, соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична). Порівняльно-історичне мовознавство. Генеалогічна класифікація мов. Автохтонні мови: стан і перспективи. Мови народів і народностей України.

Ключові поняття: мовна сім’я, група мов, універсалія, аглютинація, фузія, інкорпорація, аморфні (ізолюючі) мови, аглютинативні мови, флективні мови, інкорпоруючі (полісинтетичні) мови.

6

2

Вивчити генеало- гічну класифіка- цію індоєвропей-ської, семіто-хамітської, фінно-угорської, тюркської сімей.

2

2

Усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль.

6.

Семінар 2. Теорії походження мови. Основні процеси мовного розвитку. Класифікації мов світу.

Мета та короткий зміст: розкрити сутність різноманітних теорій походження мови. Первісні центри виникнення мови. Історичний розвиток мов. Основні процеси мовного розвитку – диференціація, інтеграція. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи.

Типи класифікації мов світу (структурно-типологічна, генеалогічна, ареальна, функціональна, соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична). Порівняльно-історичне мовознавство. Генеалогічна класифікація мов. Автохтонні мови: стан і перспективи. Мови народів і народностей України.

2

Співбесіда, фіксована доповідь з проблем походження та розвитку мов, їх класифікації, реферат. Усне вибіркове опитування.

7.

Тема 1.5. Фонетика і графіка.

Лекція 5.

Фонетика. Три аспекти вивчення звуків. Фонетичні процеси

Мета вивчення:

Провідна ідея: фонетика – наука, яка вивчає звуки мови; письмо – особлива знакова система спеціальних графічних знаків для фіксації мовних текстів.

Основні проблеми: фонетика, її розділи. Предмет фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків. Характеристика звуків в акустичному й фізіологічному аспекті. Класифікація звуків за основними додатковими ознаками. Фонетичні процеси. Фонетичні закони. Транскрипція і транслітерація. Загальне поняття про письмо і передумови його виникнення. Виникнення, етапи і форми розвитку графічного письма. Історичні типи письма. Графіка та орфографія. Принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, ідеографічний.

Ключові поняття: звук, акустичний аспект, фізіологічний аспект, лінгвістичний (функціональний) аспект, мовленнєвий апарат, артикуляція, фонема, асиміляція, дисиміляція, акомодація, дієреза, гаплологія, епентеза, метатеза, субституція, редукція, протеза, “предметне письмо”, піктографія, ідеографія, фонологічне письмо, алфавіт, транскрипція, транслітерація, орфографія.

6

2

Будова мовленнєвого апарату людини.

2

2

Усне вибіркове опитування.

8.

Семінар 3. Фонетика Три аспекти вивчення звуків. Фонетичні процеси.

Мета та короткий зміст: Фонетика, її розділи. Предмет фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків. Характеристика звуків в акустичному й фізіологічному аспекті. Класифікація звуків за основними додатковими ознаками. Фонетичні процеси.

Позиційні, комбінаторні, спонтанні зміни звуків. Фонетичні закони.

2

Усне вибіркове опитування, бесіда, письмове опитування, експрес-контроль

10.

Тема 1.6. Фонологія. Учення про фонему.

Лекція 6.

Лінгвістичний аспект у вивченні звуків

Мета вивчення: осмислити лінгвістичну характеристику звуків.

Провідна ідея: фонологія – наука про фонеми.

Основні проблеми: Фонологія, предмет її вивчення. Фонема і звук. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем, фонологічна система мови, її змінний характер. Орфографія. Принципи орфографії.

Ключові поняття: фонема, диференційні ознаки фонем, інтегральні ознаки фонем, варіант фонеми, варіація, алофон; орфографія, принципи орфографії.

6

2

Порівняти фонологічні системи виучуваних мов

2

2

Письмовий експрес- контроль, усне вибіркове опитування.

11.

Семінар 4. Фонологія. Графіка й орфографія.

Мета та короткий зміст: фонологія, предмет її вивчення. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем, фонологічна система мови, її змінний характер. Варіанти і варіації фонем. Фонологічна система.

Письмо. Основні етапи розвитку письма.

Орфографія. Принципи орфографії.

2

Співбесіда, усне вибіркове опитування.

12.

Тема 1.7. Лексикологія. Лексична система мови.

Лекція 7.

Слово та його значення. Лексико-семантична система мови.

Мета вивчення: осмислити слово як основну одиницю мови, основні принципи побудови лексико-семантичної системи мови.

Провідна ідея: слово – основна структурна одиниця мови.

Основні проблеми: лексикологія, її розділи та предмет вивчення. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від речення та морфеми. Основні функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне значення. Слово, поняття, концепт. Лексична система мови. Проблема класифікації слів. а) за значенням; б) за сферою вживання; в) у стилістичному плані; г) з точки зору активного і пасивного вживання. Слово в семантичному полі: синоніми, антоніми, омоніми і пароніми.

Зміна значень слів. Способи перенесення назв. Способи збагачення словникового складу. Етимологія і принципи наукового дослідження. “Народна етимологія”.

Ключові поняття: лексема, полісемія, метафора, метонімія, синекдоха, омонімія, омоформи, омофони, омографи, синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, конверсія,

денотат, сигніфікат.

4

2

Лексикографія. Типи словників. Фразеологія. Поняття фразеології. Кла- сифікація фразео-логізмів.

2

2

Письмовий експрес- контроль, реферат.

13.

Тема 1.8. Лексика з погляду її походження. Стилістична диференціація словникового складу мови.

Лекція 8.

Слово та його значення. Лексико-семантична система мови.

Мета вивчення: розглянути історичні зміни словникового складу мови.

Провідна ідея: лексична система постійно змінюється.

Основні проблеми: причини історичних змін у лексиці. Історична лексикологія та етимологія. Стилістична диференціація словникового складу мови. Фразеологія. Лексикографія.

Ключові поняття: історизм, архаїзм, неологізм, запозичення, табу, евфемізм, етимологія, нейтральна лексика, стилістично забарвлена лексика; фразеологізм, словник, словникова стаття.

8

2

Лексикографія. Виписати словникові статті з основних типів словників.

4

2

14.

Семінар 5. Лексико-семантична система.

Мета та короткий зміст: лексикологія, її розділи та предмет вивчення. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від речення та морфеми. Основні функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне значення. Слово, поняття, концепт. Лексична система мови. Проблема класифікації слів. Слово в семантичному полі.

Розвиток лексики. Історичні зміни у лексиці. Способи збагачення словникового складу. Етимологія, принципи наукової етимології. Фразеологія. Лексикографія.

2

Співбесіда, вибіркове опитування, фіксована доповідь з теми семінару.

15.

Тема 1.9. Граматика. Граматичні значення, категорії, способи.

Лекція 9.

Граматична система мови. Своєрідність граматичних значень, граматичних категорій і способів.

Мета вивчення: сформувати поняття про граматичну будову мови як універсальне явище.

Провідна ідея: граматичні значення є додатковими (супровідними) щодо лексичних і служать для позначення різних зв’язків предметів і явищ.

Основні проблеми: граматика, її розділи. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичне значення. Граматичні категорії. Лексико-граматичні розряди (категорії). Структура слова і способи словотвору. Морфологічна будова слова. Зміни у морфологічній будові слова. Граматичні значення і способи.

Частини мови і принципи їх класифікації. З історії питання про частини мови. Характеристика основних частин мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу.

Ключові поняття: морфологія, синтаксис, дериватологія, класифікаційні (словотворчі, дериваційні), реляційні категорії, лексико-граматичний розряд, морфеміка, морфема, корінь, афікс, префікс, несегментні, нульові, суперсегментні морфеми, частина мови, самостійна частина мови, службова частини мови, іменник, прикметник, дієслово, вербоїд, прислівник, займенник, прийменник, післяйменник, артикль, частка, сполучник, предикатив, формально-граматичний (морфологічний) критерій, семантичний критерій, синтаксичний критерій.

6

2

Морфеміка. Гра-матична форма слова. Синтети- чні, аналітичні форми слова. Історична змін- ність способів вираження гра- матичних значень.

2

2

Письмовий експрес-контроль, усне вибіркове опитування.

16.

Семінар 6. Граматичні значення, категорії, способи. Частини мови.

Мета та короткий зміст: закріпи- ти лекційний матеріал, розкрити такі питання: граматика, її розділи. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичне значення. Граматичні категорії. Лексико-граматичні розряди (категорії). Структура слова і способи словотвору. Морфологічна будова слова. Зміни у морфологічній будові слова. Граматичні значення і способи.

Морфологія. Частини мови. Основні критерії виділення частин мови. З історії питання про частини мови. Характеристика основних частин мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу.

2

Співбесіда, фіксована доповідь з проблем класифікації граматичних значень, граматичних способів, реферати.

17.

Тема 1.11. Граматика. Словосполучення і речення.

Лекція 10.

Синтаксис. Словосполучення та речення.

Мета вивчення: визначити основні ознаки та принципи класифікації словосполучень і речень.

Провідна ідея: перехід від мови до мовлення – це перехід від статичної системи слів з їхніми лексичними й граматичними значеннями до динамічного розташування їх у певному лінійному порядку, тобто шлях до речення лежить через словосполучення.

Основні проблеми: словосполу- чення та їх типи (лексичні й синтаксичні, сурядні та підрядні, предикативні й непредикативні). Синтаксичні зв’язки слів. Речення як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення. Структура речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи речень.

Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення.

Ключові поняття: словосполу- чення, речення, валентність, актанти, прості, складні, комбі-новані словосполучення, узго- дження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпо- рація, замикання, ізафет, преди- кативність, модальність, диктум, пропозиція, тема, рема.

6

2

Актуальне членування речення, основні засоби актуального членування.

2

2

Усне вибіркове опитування.

18.

Семінар 7. Словосполучення і речення.

Мета та короткий зміст: ознайо- мити студентів з основними типами словосполучень та речень. Синтаксичні зв’язки слів. Речення як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення. Структура речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи речень.

Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення.

2

Співбесіда, усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль.