Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Програма_Дек МАГІСТР.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
125.44 Кб
Скачать

Ііі. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Екзаменаційний білет складається з 3-х питань, кожне з яких оцінюється за 12- бальною шкалою. Підсумкова оцінка є середньоарифметичною.

Оцінка

за 12-бальн шкалою

Оцінка за розширеною шкалою

Оцінка за націонал шкалою

Основні критерії

Обсяг викладу

Логіка і характер викладу

12

Відмінно

5

Студент демонструє глибокі знання в обсязі вимог навчальних програм та основних компетенцій, посилається на додаткові наукові джерела, спеціальну літературу. Знання мають дослідницький характер, позначені вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми.

Відповідь чітко структурована, логічна, доказова, обґрунтована, творча;

включає узагальнені, систематизовані позиції. Виявляється уміння самостійно аналізувати, оцінювати, усвідомлено використовувати знання у стандартних та нестандартних ситуаціях, виявляти й відстоювати особисту позицію.

11

Студент на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Вільно знаходить необхідну інформацію.

Відповідь структурована, послідовна, доказова, обґрунтована;

включає узагальнені, систематизовані позиції. Виявляється уміння самостійно аналізувати, оцінювати, усвідомлено використовувати знання у стандартних та нестандартних ситуаціях, виявляти й відстоювати особисту позицію.

10

Дуже добре

4

Студент має глибокі і міцні знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки. Розуміє суть основних ознак понять, принципів, методів, фактів. Чітко тлумачить поняття.

Присутні власні судження при відтворенні теоретичного матеріалу

Відповідь послідовна, але не завжди повністю структурована. Виявляється уміння аналізувати інформацію, використовувати загальновідомі докази у власній аргументації.

9

Добре

Досить добре володіє вивченим матеріалом на теоретичному і практичному рівні.

Демонструє достатньо повні знання, уміння застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежності між явищами, фактами.

Відповідь послідовна, але недостатньо структурована (без виділення основних позицій). Виявляється уміння аналізувати інформацію, використовувати загальновідомі докази у власній аргументації. При цьому він може припускатися незначних огріхів в аргументації думки тощо.

8

Студент правильно розуміє основоположні теорії і факти, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; уміє наводити окремі власні приклади та підтвердження певних думок, застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях. робити висновки, Загалом контролює зміст власної відповіді.

Відповідь достатньо логічна, хоча і з деякими неточностями і непослідовностями. Уміє аналізувати, робити висновки і виправляти допущені помилки.

7

Задовільно

3

Розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями самостійно дати визначення понять, сформулювати правило. Достатньо розкриває лише окремі позиції поставленого в білеті завдання. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

Відповідь непослідовна, недостатньо осмислена, прагне пояснити лише знайомі позиції.

Уміє самостійно аналізувати, робити висновки, самостійно і з допомогою членів екзаменаційної комісії виправляти помилки.

6

Достатньо

Знання основного навчального матеріалу неповні, поверхові, недостатньо осмислені.

Навчальний матеріал відтворює відповідно до тексту. Здатний розв'язувати окремі завдання за зразком. Володіє лише елементарними вміннями навчальної діяльності.

Відповідь не структурована, необґрунтована, виголошення наявних знань недостатньо свідоме. Рівень володіння розумовими операціями низький. Не уміє самостійно аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Потребує допомоги членів екзаменаційної комісії.

5

Незадовільно

2

Студент аналізує менше половини навчального матеріалу визначеної теми; за допомогою викладача виконує елементарні завдання; має фрагментарні уявлення про роботу з джерелами, відсутні сформовані вміння та навички.

Відповідь хаотична, фрагментарна. Відсутність чіткого усвідомлення суті заученого матеріалу, що відтворюється.

4

Відтворює недостатню кількість навчального матеріалу. Має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення. Нездатен розкрити виділені в білеті позиції.

Відповідь непослідовна, фрагментарна. Відсутність достатнього усвідомлення суті заученого матеріалу, що відтворюється.

3

Неприйнятно

Студент фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має нечітке уявлення про об'єкт вивчення.

Відповідь фрагментарна, позбавлена логіки. Відсутність елементарного усвідомлення суті заученого матеріалу, що відтворюється.

2

Студент нечітко розрізняє певні сторони об’єкту навчання і відтворює лише деякі його елементи, мало усвідомлюючи мету навчально-пізнавальної діяльності.

На низькому рівні виявляє здатність елементарно викладати думки.

1

Студент не може розрізняти об’єкт навчання і відтворює лише незначні його елементи, зовсім не усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності, допускає багато помилок.

Не здатен сформулювати відповідь без допомоги членів екзаменаційної комісії.

КРИТЕРІЇ ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ З ІСПИТУ В ЦІЛОМУ

Оцінка

за 12-бальною шкалою

Оцінка за 100-бальною шкалою

Оцінка за розширеною шкалою

Оцінка за національною шкалою

12

96-100

відмінно

відмінно

11

90-95

10

80–89

дуже добре

добре

9

73-79

добре

8

65–72

6

55–64

задовільно

задовільно

5

50–54

достатньо

4

43–49

незадовільно

незадовільно

3

35–42

2

18-34

неприйнятно

1

1–17

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. – К., 1993.

  2. Антонова С.Г., Тюрина Л.Г. Современная учебная книга. – М., 2001

  3. Арнольдов А.И.. Живий мир социальной педагогики (В поддержку актуальной науки). – Москва, 1999. – 136 с.

  4. Астахова Е.В. Методика организации и провидения семинарских занятий по предметам гуманитарного цикла. – Харьков, 2000

  5. Атанов Г.А. Деятельностный подход в обучении. – Донецк, 2001

  6. Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологи. – М.: ВЛАДОС, 2001 – 304 с.

  7. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М., Педагогика, 1989.

  8. Бондар В.І. Дидактика. – К., 2005

  9. Бочарова В.Г. Педагогика социальной работы. – М.,1994.

  10. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контексный поход. – М., 1991

  11. Веретенко Т.Г., Мануйло І.С. Педагогічний тренінг. – Х., 1999

  12. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи. – К., 2005

  13. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. – Вінниця: Книга-Вега, 2003. – С. 26-59.

  14. Гусак П.М. Підготовка вчителя: технологічні аспекти: Монографія. – Луцьк: Видавництво ВДУ, 1999.

  15. Гусак П.М. Технологія засвоєння студентами педагогічної теорії: Монографія. – Луцьк: Видавництво ВДУ, 1996.

  16. Закон України «Про вищу освіту» 2002 року

  17. Инновационные методы обучения в гражданском образовании / Величко В.В., Карпиевич Д. и др. – Мн, 2001. – 168 с.

  18. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. /Авт-уклад: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н, 2002. – 136с.

  19. Калашник Н.Г., Вертегел В.Л. Самостійна робота – потужний засіб сучасної освіти і виховання. – Запоріжжя. – 2005. – С.84-101.

  20. Капська А.И. Соціально-педагогічна діяльність на сучасному етапі розвитку української держави // Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. проф. А.Й. Капської. – К: Центр навч. л-ри, 2003. – С. 3-26.

  21. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. – К., 1993

  22. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, дискуссии (анализ зарубежного опыта). – Рига, 1995. – 176 с.

  23. Кнодель Л.В. Педагогіка вищої школи: Посібник для майстрів. – К.: Вид. Паливода А.В., 2008. – С. 76-78.

  24. Коваль Л.Г. та ін. Соціальна педагогіка/Соціальна робота: Навч. пос. – К., ІЗМН, 1997-190с.

  25. Крайг Г. Психология развития. – СПб., 2000. – С.60-101.

  26. Крейн Э. Теории развития личности. – СПб., 2002.

  27. Кучерявий О.Г. Модульно-розвивальне навчання у вищій школі: аспекти проектування: Монографія. – Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2006.

  28. Лукашевич М.П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Навчальний посібник – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: МАУП, 2003. – 168 с.

  29. Лукашевич М.П.Соціалізація: виховні механізми і технології. – К.,1998

  30. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі / за ред. С.У. Гончаренка. – К., 2003

  31. Методичні рекомендації щодо структури, змісту підручників. – К., 2006

  32. Мороз О.Г. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація: навчальний посібник. – К., 1997.

  33. Пейн М. Сучасна теорія соціальної роботи: Пер. з англ. – К., 2000. – С. 30.

  34. Плоткин М.М. Социальное воспитание школьников. – М.,2003.

  35. Подласый И.П. Педагогика: Учеб. пособ. – М.: Гуманит. изд.центр «ВЛАДОС», 1996. – С. 180–198.

  36. Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея, Т. Филпота. – Амстердам-Київ, 1996. – 240 с.

  37. Психологія і педагогіка життєтворчості: Наук.-метод. посібник: У 2 ч. / Ред. рада В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г.Єрмаков та ін. – К.: ІЗМН, 1996. – 792 с.

  38. Рейтингова система успішності студентів /Під ред. В.А. Казакова. – К.,1992.

  39. Репьев Ю.Г. Интерактивное обучение. – М., 2004

  40. Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання. – К., 2006

  41. Скоп Г.Б., Лыгина Н.И. Как спроектировать учебный процесс по курсу. – М., 2003

  42. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі – К., 2005

  43. Социальная педагогика: Учеб. пособ. для студ. ВУЗов //Под ред. В.А. Никитина. – М.: Владос, 2000. – 272 с.

  44. Соціальна робота: В 3 ч. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська Академія”, 2004.

  45. Соціальна робота: короткий енциклопедичний словник. – К.: УДЦССМ, 2002. – С. 467.

  46. Теорії та методи соціальної роботи / А.М. Бойко, Н.Б. Бондаренко, О.С. Брижовата та ін.; За ред. Т.В. Семигіної, І.М. Григи. – 2004. – 224 с.

  47. Философия социальной работы / Под ред. В.И. Митрохина .– М., 1998.

  48. Фирсов Н.В, Шапиро Б.Ю. Психология социальной роботы: содержание и методы психосоциальной практики. – М.: Изд.центр «Академия», 2002. – 192 с.

  49. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. – К., 2006

  50. Черпилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе – М., 2002

  51. Щербань П.М. Активні методи підготовки майбутніх учителів. – К, 1988

  52. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у ВНЗ. – К, 2004

  53. Энциклопедия социальной работы: В 3 т. – М., 1993.

  54. Янушкевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования. – М., 1986

11