3. Виборче право:поняття та принципи

Виборче право – це система норм, які регулюють порядок формування виборчих державних органів та здійснення виборцями своїх прав. Закон України “Про вибори народних депутатів” формулює принципи виборчого права.

Під виборчою системою України розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави. Усі норми законо­давства, які регламентують цей порядок, у сукупнос­ті складають виборче право.

Основними його джерелами є Конституція України, Закони України: "Про вибори народних депутатів України" (від 25 березня 2004 року N 1665-IV), "Про вибори Президента України" (від 5 березня 1999 року N 474-XIV), "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (від 10 липня 2010 року N 2487-VI)

Загальне виборче право не означає, що виборчими правами можуть користуватися всі жителі України. Стаття 70 Конституції передбачає деякі спеціальні умови для їх отримання. До них належать:

– ценз громадянства – виборчих прав не мають іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні;

– віковий ценз – активного виборчого права набувають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

Рівне виборче право означає участь виборців у виборах народних депутатів на рівних засадах, тобто рівну для кожного виборця можливість впливу на результат виборів.

Пряме виборче право означає, що депутати обираються безпосередньо виборцями, і його слід відрізняти від непрямого виборчого права, яке застосовується в деяких країнах.

Принцип таємного голосування полягає у забороні зовнішнього нагляду і контролю за волевиявленням виборців у будь-якій формі. Реалізація принципу таємного голосування забезпечується встановленням відповідальності осіб, які порушили таємність голосування. Після прийняття нової Конституції одним з найважливіших кроків на шляху політичної реформи стало ухвалення Закону України “Про вибори народних депутатів України”.

Закон встановлює пропорційну виборчу систему, за якої 450 народних депутатів України обираються за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва. 

За своєю структурою Закон “Про вибори народних депутатів України” складається з чотирнадцяти розділів і 118 статей. Серед розділів Закону: висування і реєстрація кандидатів у депутати; передвиборна агітація; фінансове та матеріально технічне забезпечення підготовки і проведення виборів депутатів; голосування та встановлення результатів виборів депутатів; позачергові вибори; прикінцеві положення.

Крім принципів виборчого права, що вже розглядалися, цей Закон регламентує, що вибори народних депутатів можуть бути черговими, позачерговими.

Так, чергові вибори проводяться у визначені ст. 77 Конституції України строки: в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори, відповідно до Конституції України, призначаються Президентом України у зв’язку із достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України і проводяться в період 60-ти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Вибори депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ.

Виборцями цього округу є всі громадяни України, які мають виборче право.

Для проведення голосування і підрахунку голосів територія виборчих округів поділяється на виборчі дільниці.

Вибори організовують і проводять:

– Центральна виборча комісія;

– окружні виборчі комісії;

– дільничні виборчі комісії.

На всій території України в день виборів голосування проводиться з сьомої до двадцять другої години, що дозволяє виборцям прийти на виборчі дільниці в зручний для них час.

Про час і місце голосування дільнична виборча комісія звичайної або закордонної виборчої дільниці двічі сповіщає виборців, включених до списку виборців на цій дільниці, іменними запрошеннями, надісланими відповідно до частини другої статті 43 цього Закону, тобто - такі письмові повідомлення надсилаються не пізніш як за двадцять п'ять і не пізніш як за сім днів до дня виборів.

Для безпосередньої участі у виборах кожному виборцю видається бюлетень встановленої форми.

Невідкладно після закінчення голосування дільнична виборча комісія передає до окружної виборчої комісії попередні відомості про:

1) кількість виборців, внесених до списку виборців на виборчій дільниці, на момент закінчення голосування;

2) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці, на момент закінчення голосування;

3) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування;

4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на підставі відкріпних посвідчень (для виборчих дільниць, визначених для проведення голосування за відкріпними посвідченнями).

Результати підрахунку заносяться до протоколу, перший примірник якого відправляється до окружної виборчої комісії, яка також складає протокол на підставі даних дільничних виборчих комісій. Перший примірник протоколу окружної виборчої комісії негайно надсилається до Центральної виборчої комісії.

Особи, які допустили порушення законодавства про вибори, несуть відповідальність, встановлену Законом України

Щодо виборів Президента України, то слід зазначити наступне.

Закон України "Про вибори Президента України" складається з 13 розділів (105 статей). Це глави:

1. Загальні положення.

2. Порядок і строки призначення та проведення виборів Президента України.

3. Територіальна організація вибо­рів Президента України.

4. Виборчі комісії.

5. Списки виборців.

6. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення виборів Президента України.

7. Висування і реєстрація кандидатів на пост Президента України.

8. Передвиборна агітація.

9. Гарантії діяльності кандидатів на пост Президента України та офіційних спостерігачів

10. Проведення голосування, визначення результатів виборів Президента України.

11. Повторні та позачергові вибори Президента України

12. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.

13. Прикінцеві положення.

Як і Закон України "Про вибори народних депу­татів України", цей Закон у гл. 1 фіксує основні принципи й засади виборів Президента України. Конституція України передбачає, що Президент Ук­раїни обирається громадянами України на основі за­гального, рівного і прямого виборчого права таєм­ним голосуванням строком на п'ять років. Далі вста­новлюється, що вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) і по­вторними. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає постанову.

Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за дев'яносто днів до дня виборів. Верховна Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев'яносто днів до дня виборів.

Позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня:

1) проголошення Президентом України особисто заяви про свою відставку на засіданні Верховної Ради України;

2) опублікування рішення Верховної Ради України про підтвердження неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

3) опублікування рішення Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

4) прийняття постанови Верховної Ради України про призначення позачергових виборів у зв'язку із смертю Президента України.

Список використаної літератури

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1996. – 80 с.

2. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2002.

3. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2001.

4. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К., 2000.

5. Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. – Київ: Наук. думка, 1999.

6. Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2000.

7. Основи конституційного ладу України / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. – К.: Либідь, 1997. – 206 с.

29