- •Об’єктивне право — це:
- •Суб’єктивне юридичне право — це:
- •Функція упорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами і обов’язками — це:
- •Система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин — це:
- •Предметом регулювання процесуальних галузей права є:
- •Суворо обов’язковий, побудований на засадах влади і підпорядкування, на відносинах субординації і який припускає заборони, обов’язки, покарання — це:
- •Підсистема права, що регулює державні, суспільні відносини — це:
- •Підсистема права, що регулює майново-вартісні відносини й особисті немайнові відносини, які виникають із приводу духовних благ і пов’язані з особистістю учасників — це:
- •Зазначте ознаки публічного права:
- •Розрізняють такі види спеціалізованих норм:
- •Норми, роль яких виражається у встановленні дати вступу (зміни, припинення) нормативно-правового акта в силу, у його поширенні на нове коло суспільних відносин, на но- вий строк — це:
- •Колізійні норми покликані вирішувати колізії:
- •Який елемент правової норми передбачає умови її застосування?
- •Частина норми права, яка містить вказівку на заходи впливу щодо порушника цієї норми — це:
- •Юридичний зміст диспозиції можна визначити таким чином:
- •За повнотою викладу норм права у статтях нормативно-правових актів розрізняють форми (способи):
- •Система взаємозалежних процедур (стадій) з прийняття, зміни, обнародування законів і підзаконних актів уповноваженими органами держави, організаціями, посадовими особами — це:
- •Кому, із названих суб’єктів, належить право законодавчої ініціативи?
- •Які акти видає Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції:
- •До юридичних джерел (форм) права належить:
- •Новий закон поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності, тобто на всі нові факти і на триваючі «старі» факти (лише з моменту набуття чинності) — діє лише «уперед» це:
- •Які акти видає Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції:
- •Вищим органом у системі виконавчої влади є:
- •Норма права набуває зовнішнього вираження в:
- •Основним правовим засобом у механізмі реалізації права у формі правозастосування є:
- •Причини, що викликають необхідність тлумачення права:
Розрізняють такі види спеціалізованих норм:
а) загально закріплені, декларативні, дефінітивні;
б) прогностичні, установчі;
в) оперативні, колізійні;
г) регулятивні, охоронні.
Норми, роль яких виражається у встановленні дати вступу (зміни, припинення) нормативно-правового акта в силу, у його поширенні на нове коло суспільних відносин, на но- вий строк — це:
а) норми-оголошення;
б) оперативні норми;
в) колізійні норми;
г) дефінітивні норми.
Колізійні норми покликані вирішувати колізії:
а) між Конституцією й іншими нормативно-правовими актами;
б) в унітарній державі з автономними утвореннями;
в) між різними державами;
г) між різними галузями права.
Цілісне, логічно і граматично вивершене імперативне судження загального характеру, формально закріплене в тексті нормативно-правового акта — це:
а) регулятивна норма;
б) класична норма;
в) норма-розпорядження.
Який елемент правової норми передбачає умови її застосування?
а) гіпотеза;
б) преюдиція;
в) преамбула.
Частина норми права, яка містить вказівку на заходи впливу щодо порушника цієї норми — це:
а) диспозиція;
б) санкція;
в) гіпотеза.
Юридичний зміст диспозиції можна визначити таким чином:
а) частина норми права, в якій подано юридичні наслідки виконання чи невиконання правил поведінки;
б) частина норми права, в якій визначаються умови, при яких наступає дія правил, зазначених у правовій нормі;
в) частина правової норми, в якій у вигляді владного припису визначається те або інше правило поведінки.
За ступенем визначеності змісту гіпотези, диспозиції, санкції можуть бути:
а) абсолютно визначеними і відносно визначеними;
б) абсолютно визначеними, відносно визначеними, альтернативними;
в) загальнозакріплені, повні;
г) повними, відсильними, банкетними.
За повнотою викладу норм права у статтях нормативно-правових актів розрізняють форми (способи):
а) абсолютно визначену і відносно визначену;
б) абсолютно визначену, відносно визначену, альтернативну;
в) повну, відсильну, банкетну.
Правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства, пов’язана із встановленням, зміною, скасуванням юридичних норм і виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів — це:
а) правотворчість;
б) правотворення;
в) законотворчість.
Система взаємозалежних процедур (стадій) з прийняття, зміни, обнародування законів і підзаконних актів уповноваженими органами держави, організаціями, посадовими особами — це:
а) законотворчий процес;
б) правотворчий процес;
в) систематизація нормативно-правових актів.
Процес правотворення включає такі стадії:
а) предпроектна, проектна, стадія прийняття проекту, реєстраційно-інформаційна;
б) проектна, стадія прийняття проекту, реєстраційно-інформаційна;
в) формування юридичного мотиву, правотворчої ініціативи, розробка концепції проекту нормативно-правового акта, стадія прийняття проекту, реєстраційно-інформаційна.