![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Об’єктивне право — це:
- •Суб’єктивне юридичне право — це:
- •Функція упорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами і обов’язками — це:
- •Система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин — це:
- •Предметом регулювання процесуальних галузей права є:
- •Суворо обов’язковий, побудований на засадах влади і підпорядкування, на відносинах субординації і який припускає заборони, обов’язки, покарання — це:
- •Підсистема права, що регулює державні, суспільні відносини — це:
- •Підсистема права, що регулює майново-вартісні відносини й особисті немайнові відносини, які виникають із приводу духовних благ і пов’язані з особистістю учасників — це:
- •Зазначте ознаки публічного права:
- •Розрізняють такі види спеціалізованих норм:
- •Норми, роль яких виражається у встановленні дати вступу (зміни, припинення) нормативно-правового акта в силу, у його поширенні на нове коло суспільних відносин, на но- вий строк — це:
- •Колізійні норми покликані вирішувати колізії:
- •Який елемент правової норми передбачає умови її застосування?
- •Частина норми права, яка містить вказівку на заходи впливу щодо порушника цієї норми — це:
- •Юридичний зміст диспозиції можна визначити таким чином:
- •За повнотою викладу норм права у статтях нормативно-правових актів розрізняють форми (способи):
- •Система взаємозалежних процедур (стадій) з прийняття, зміни, обнародування законів і підзаконних актів уповноваженими органами держави, організаціями, посадовими особами — це:
- •Кому, із названих суб’єктів, належить право законодавчої ініціативи?
- •Які акти видає Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції:
- •До юридичних джерел (форм) права належить:
- •Новий закон поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності, тобто на всі нові факти і на триваючі «старі» факти (лише з моменту набуття чинності) — діє лише «уперед» це:
- •Які акти видає Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції:
- •Вищим органом у системі виконавчої влади є:
- •Норма права набуває зовнішнього вираження в:
- •Основним правовим засобом у механізмі реалізації права у формі правозастосування є:
- •Причини, що викликають необхідність тлумачення права:
Система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин — це:
а) інститут права;
б) підгалузь права;
в) галузь права;
г) система права.
Предметом регулювання матеріальних галузей права є:
а) суспільні відносини;
б) матеріальні відносини;
в) організаційні відносини;
г) матеріально-організаційні відносини.
Предметом регулювання процесуальних галузей права є:
а) суспільні відносини;
б) матеріальні відносини;
в) організаційні відносини;
г) матеріально-організаційні відносини.
Основні підстави розподілу системи права за галузями — це:
а) розсуд законодавця;
б) предмет і метод правового регулювання;
в) характер джерел права.
Сукупність прийомів і засобів правового впливу на суспільні відносини це:
а) принципи правового регулювання;
б) предмет правового регулювання;
в) метод правового регулювання.
Суворо обов’язковий, побудований на засадах влади і підпорядкування, на відносинах субординації і який припускає заборони, обов’язки, покарання — це:
а) імперативний метод правового регулювання;
б) диспозитивний метод правового регулювання;
в) заборонний правового регулювання;
г) дозвільний метод правового регулювання.
Автономний, побудований на засадах автономії, юридичної рівності суб’єктів, угоди сторін, їхньої неспівпідлеглості між собою і припускає дозволяння — це:
а) імперативний метод правового регулювання;
б) диспозитивний метод правового регулювання;
в) заборонний правового регулювання;
г) дозвільний метод правового регулювання.
Підсистема права, що регулює державні, суспільні відносини — це:
а) матеріальне право;
б) приватне право;
в) публічне право;
г) процесуальне право.
Підсистема права, що регулює майново-вартісні відносини й особисті немайнові відносини, які виникають із приводу духовних благ і пов’язані з особистістю учасників — це:
а) матеріальне право;
б) приватне право;
в) публічне право;
г) процесуальне право.
За ознаками приватне право:
а) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’єктів права;
б) забезпечує приватний інтерес;
в) припускає широке використання договірної форми регулювання;
г) містить норми, які звернені до суб’єктивного права та забезпечують судовий захист;
д) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’єктів права;
е) забезпечує публічний інтерес.
Зазначте ознаки публічного права:
а) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’єктів права;
б) забезпечує приватний інтерес;
в) припускає широке використання договірної форми регулювання;
г) містить норми, які звернені до суб’єктивного права та забезпечують судовий захист;
д) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’єктів права;
е) забезпечує публічний інтерес.
До приватного права відносяться такі галузі:
а) конституційне право;
б) житлове;
в) фінансове;
г) сімейне;
д) міжнародне гуманітарне;
е) авторське;
є) цивільне.
До публічного права відносяться такі галузі:
а) конституційне право;
б) житлове;
в) фінансове;
г) сімейне;
д) міжнародне гуманітарне;
е) авторське;
є) цивільне.
Внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженні і поділі на галузі та інститути законодавства — це:
а) система законодавства;
б) структура законодавства;
в) систематизація законодавства.
Поділ нормативно-правових актів на певні групи за їх юридичною чинністю: закони, укази постанови уряду — це:
а) субординаційна або ієрархічна (вертикальна) структура законодавства;
б) галузева (горизонтальна) структура законодавства;
в) державно-організаційна (вертикальна) структура законодавства.
Поділ нормативно-правових актів за предметом правового регулювання — це:
а) субординаційна або ієрархічна (вертикальна) структура законодавства;
б) галузева (горизонтальна) структура законодавства;
в) державно-організаційна (вертикальна) структура законодавства.
Кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, мету і завдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрями регулювання певної сфери суспільних відносин — це:
а) кодекс;
б) основи законодавства;
в) статут;
г) положення.
Єдиний, зведений, юридично і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт — це:
а) кодекс;
б) основи законодавства;
в) статут;
г) положення.
Норми права за характером впливу на особу поділяють на:
а) імперативні й диспозитивні;
б) заохочувальні й рекомендаційні;
в) матеріальні й процесуальні;
г) регулятивні й охоронні.
Норми права за методом правового регулювання поділяють на:
а) імперативні й диспозитивні;
б) заохочувальні й рекомендаційні;
в) матеріальні й процесуальні;
г) регулятивні й охоронні.
Норми права за субординацією у правовому регулюванні поділяють на:
а) імперативні й диспозитивні;
б) заохочувальні й рекомендаційні;
в) матеріальні й процесуальні;
г) регулятивні й охоронні.
Норми права за функціональною спрямованістю поділяють на:
а) імперативні й диспозитивні;
б) заохочувальні й рекомендаційні;
в) матеріальні й процесуальні;
г) регулятивні й охоронні.
Норми права за суб’єктами правотворчості поділяють на:
а) норми глави держави, норми органів виконавчої влади, норми органів представницької влади;
б) норми глави держави, норми органів виконавчої влади, норми органів представницької влади, норми громадських об’єднань, комерційних організацій, трудових колективів підприємств;
в) норми глави держави, норми органів виконавчої влади, норми органів представницької влади, норми громадських об’єднань, трудових колективів підприємств.