МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.Гетьмана
Соціологічне дослідження на тему "Проблема батьків і дітей"
Виконала:
студентка 1 курсу
ОЕФ,6509, гр.1
Федорець Вікторія
Первірила:
Дворецька Г.В.
План
І. Методологічна частина.
Проблема дослідження.
Мета дослідження.
Завдання дослідження.
Гіпотези.
Спосіб збору інформації.
І І.. Методична частина.
Анкета.
Результати анкетування.
Висновки.
1. Проблема дослідження.
Останнім часом все більшої уваги приділяється дослідженням сім'ї особливо в контексті сімейних взаємин взагалі і дитячо-батьківських зокрема. Проблема вивчення особливостей взаємин батьків з дітьми юнацького віку заслуговує особливого інтересу саме на сучасному етапі розвитку суспільства. Сучасна українська молодь у пошуках особистої віри та ідеї позбавлена чітких, визначених орієнтирів з боку суспільства і держави; залишається лише сім'я, значущість якої для юнацтва важко недооцінювати. І якщо вона не здатна запропонувати життєві орієнтири, то молода людина покладається на свої відчуття і відносно невеликий досвід власного життя. Сьогодні спостерігається трансформація інституту сім'ї: змінюються, іноді радикально, сімейні ролі, плюралізм світоглядів в суспільстві на проблеми сім'ї та шлюбу покладає вибір значущих цінностей на батьків та їх дітей, що зумовлює підвищення ступеню батьківської відповідальності. У юнацькому віці загострюється проблема батьків і дітей, змінюється соціальна ситуація розвитку, здійснюється перебудова взаємин з дорослими. “Більш за всього старшокласникам хочеться бачити в батьках друзів і порадників. При всьому прагненні до самостійності хлопці і дівчата гостро потребують життєвого досвіду і допомоги дорослих” [7]. Юнацький вік характеризується посиленням потреби в спілкуванні, пораді, довірливих стосунках з дорослими, пошані, рівноправ'ї та розумінні. Юнацький вік є унікальним періодом в розвитку особистості, переходом до дорослого життя. Як відзначав Е.Еріксон, завдання юності пов'язане з формуванням его-ідентичності, яка виступає ядром особистості і інтегрує сукупність уявлень людини про себе. Джерелами формування ідентичності є: однолітки, значущі дорослі, батьки, у відносинах з якими молоді люди формують свої цінності, життєві плани, опановують нові соціальні ролі. Взаємодії батьків зі своїми дітьми, визначають мотиви прагнення юнацтва до дорослого життя, причому мати і батько впливають в даному процесі не однаково. Батько, як указувала Г.Крайг, стимулює інтелектуальний розвиток дитини, за умови участі в дискусії з нею та у вирішенні певних проблем. З матерями хлопці і дівчата взаємодіють з питань навчання, освіти, домашніх обов'язків, проведення дозвілля. Матері, за Т.Гурко, вважають себе понад усе контролююче у стосунках з дітьми. “Молоді необхідне спілкування з близькими дорослими, звернення до їх життєвого досвіду у вирішенні проблеми самовизначення, проте ефективна взаємодія можлива тільки в умовах співробітництва на основі взаєморозуміння і взаємної підтримки. Довірливість у спілкуванні як повага до особистості молодої людини, як віра в її потенційну здатність справитися з життєвими труднощами - важлива основа для гармонійних батьківсько-дитячих взаємин” .
Таким чином, важливою характеристикою юнацького віку виступає становлення ідентичності, освоєння різних соціальних ролей, обрання значущих цінностей та ідеології, вибір власного життєвого шляху і визначення життєвої перспективи. Самореалізація батьків в період зрілості припускає передачу дітям свого життєвого досвіду. У зв'язку з цим, важливо відзначити роль ефективних рівноправних відносин батьків з дітьми, які сприятимуть передаванню та освоєнню досвіду, в наслідок чого відбудеться особистісне зростання як батька так і дитини. Однак, як стверджує О.А. Карабанова: “Батьки в переважній більшості випадків високо оцінюють рівень свого емоційного схвалення дитини, проте воно достатнє часто реалізується лише на рівні переживання і усвідомлення (декларування) і не знаходить адекватного виразу в спілкуванні і спільній діяльності з дитиною ’’ .
Дитячо-батьківські стосунки виступають особливим видом міжособистісних відносин, які реалізуються і розкриваються в спілкуванні. Незважаючи на те, що цієї проблематиці присвячено чимало психологічних праць, деякі важливі аспекти та особливості дитячо-батьківських взаємин в юнацькому віці є недостатньо вивченими і саме це стало основною причиною обрання мною даної теми дослідження. Враховуючи зазначене, метою мого дослідження було вивчення проблеми віносин батьків з дітьми .