1.9. Бізнес-план

БІЗНЕС-ПЛАН — це документ, який описує всі аспекти діяльності майбутнього підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також визначає способи роз­в'язання цих проблем.

«Навіщо писати бізнес-план?» - таке питання, очевидно спаде на думку початківцю. Тим більше, що значна частина власників приватних підприємств ніякого бізнес-плану не готували, і ніхто від них такого документа не вимагав. Річ у тім, що бізнес-план потрібен усім:

• центру зайнятості для розгляду питання щодо одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємниць­кої діяльності;

• потенційним кредиторам, які нададуть кошти для започат-кування нової справи;

• інвесторам;

• найманим працівникам, які мають усвідомити свої перспек­тиви та завдання;

• найголовнішій особі — власне підприємцю, щоб об'єктивно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх доцільність та реальність.

Практика свідчить, що без ґрунтовної підготовки розпочинати навіть найпростішу справу не варто. Кожний вид підприємниць­кої діяльності, кожний проект потребують розрахунків. Для цьо­го, власне, і призначено бізнес-план. Склавши такий документ, підприємець зможе працювати раціональніше і не ускладнюва­тиме собі роботу.

Отже, розробка бізнес-плану є необхідною умовою для отри­мання стартових кредитів та успішного ведення ветеринарної

підприємницької ДІЯЛЬНОСТІ.

Бізнес-план являє собою комплексний план розвитку фірми і слугує, поряд із звітними документами, головним обгрунту­ванням інвестицій.

Тому правильно складений бізнес-план у кінцевому підсумку відповідає на питання, чи варто взагалі вкладати гроші в задума-

ну справу, чи дасть вона прибутки, що виправдають усі витрати сил і засобів.

Найкраще сформулювати відповіді на ці непрості питання саме на папері.

Бізнес-план, як правило, складають у двох варіантах:

• для зовнішнього використання — щоб показати свою спра­ву в якомога вигіднішому світлі іншим людям (наприклад, інвес­торам);

• для внутрішнього використання. Цей план передбачає роз­гляд справи з усіма її позитивними та негативними моментами. Саме такий, відвертий документ має стати вашим керівництвом до дії. Найдоцільніше (та й найзручніше) спершу написати біз­нес-план для внутрішнього використання. Тут ви розглянете на­віть ті питання, про які ніколи не варто було б згадувати у «зов­нішньому» плані. Однак очікуйте, що питання цієї категорії можуть задати вам інвестори або інші зацікавлені у вашому біз­несі люди, щоб перевірити серйозність вашої підготовки до робо­ти. Тоді ви, будучи готовим дати компетентні відповіді, постанете у надзвичайно вигідному світлі.

Найбільша помилка в бізнесі — обманювати самого себе. Якщо підприємець-початківець складає бізнес-план винятково для зов­нішнього використання, то він підсвідомо прикрашає реальність, займається самопропагандою.

Найважливіша умова складання бізнес-плану — не стільки точність кількісних показників, скільки змістовність, переконли­вість і обгрунтованість кожного розділу документу. Якість скла­деного бізнес-плану буде переконливим для інвесторів доказом того, що фірму очолює висококваліфікований професіонал, якому можна довіряти.

Основними завданнями, що покладаються на бізнес-план, є:

• вивчити потреби у ветеринарних препаратах та послугах, а також обсяги та перспективність майбутнього ринку збуту;

• оцінити існуючих та перспективних конкурентів;

• визначити майбутні витрати на провадження підприємниць­кої діяльності та очікуваний рівень прибутковості справи;

• виявити потенційні небезпеки, що очікують започаткова­ний бізнес (особливо на першому етапі становлення);

54

— визначити показники подальшого контролю стану справ підприємства.

Приступаючи до складання бізнес-плану, слід пам'ятати: до­кумент повинен бути написаний зрозумілою мовою, мати невели­кий об'єм (10—20 сторінок).

Необхідно відзначити, що якоїсь стандартної форми складан­ня бізнес-плану не існує. Але при його формуванні слід дотриму­ватись певних загальних правил.

Як правило, бізнес-план розробляється на 3—5 років і має такі розділи:

• юридичний статус підприємства;

• реферат-резюме;

• аналіз ринку за напрямом діяльності;

• виробнича стратегія;

• організаційна структура підприємства та система управлін­ня (менеджменту);

• юридичні аспекти підприємництва;

• основні засоби виробництва;

• фінансова (економічна) стратегія.

Ця структура має рекомендаційний, узагальнюючий характер, а її розділи поповнюються конкретним змістом при розробці бізнес-плану, враховуючи потреби ринку та період підприємниць­кої діяльності. Одні підприємства будуть займатись виробниц­твом веттоварів, інші — їх реалізацією, треті — надавати фахові послуги, четверті — здійснюватимуть інші види діяльності.

Приступати до оформлення бізнес-плану необхідно після деталь­ної розробки всіх розділів та формування реферату-резюме (за-ключення). В ньому подається концентрований виклад стратегії розвитку та головні завдання фірми для широкого кола осіб, яким необов'язково знати деталі плану, які часто є комерційною таєм­ницею.

Незважаючи на те, що заключення пишеться останнім,цей ма­теріал розміщується на початку бізнес-плану.

В розділі «Юридичний статус підприємства» подається повна та скорочена назва підприємства, його юридична адреса і форма власності, правовий статус, перелік засновників та розмір їхньої частки в статутному капіталі.

Розділ «Продуктова стратегія» містить інформацію про товар, який буде вироблятися (послугу, яка буде надаватися), обсяги випуску і призначення продукту та його переваги перед іншими; що необхідно для виробництва (модернізації виробництва); мето­ди конкуренції, способи захисту товарів від копіювання конкурен­тами (використання товарного знаку, «ноу-хау» в технології ви­робництва, авторські права тощо). При цьому товар повинен мати характеристики рівня світових стандартів.

Розділ «Аналіз ринку ветеринарних товарів та послуг» є до­сить важливим для підприємця, тому що помилки в оцінці рин­кової ситуації можуть призвести до банкрутства. В цьому розділі необхідно визначити насиченість ринку ветеринарними товара­ми та послугами, кількісні і якісні характеристики покупців, отри­мати найдетальнішу інформацію про конкурентів: характерис­тику їх товарів, дані про якість, ціни, обслуговування продаж, за­трати на виробництво, прибутки тощо.

Наявність такої інформації дасть можливість об'єктивніше оцінити реальні труднощі при завоюванні конкретного сегменту ринку.

Для забезпечення розвитку підприємства важливе значення має розділ «Виробнича стратегія». У ньому не слід розкривати технологію виробництва, а лише показати загальну схему виготов­лення ветеринарних товарів (надання послуг) з тим, щоб визна­чити потребу в засобах виробництва, сировині, матеріалах, кількості працюючих за фахом та фонд заробітної плати і заходи стиму­лювання ефективної праці. Тут планується де, коли, у кого і на яких умовах будуть закуповуватись основні та обігові засоби ви­робництва. Визначаються умови та порядок розрахунків з поста­чальниками і покупцями.

Розділ «Організаційна структура» формується при написанні бізнес-плану для складних за структурою підприємств. В ньому визначається горизонтальний і вертикальний розподіл праці, пе­редбачаються виробничо-збутові структури та формування їх ква­ліфікованими працівниками.

У розділі «Система управління» визначаються особливості управління підприємством та особа, яка буде здійснювати менедж­мент (власник підприємства або наймана особа), а також управ-

ління виробничими підрозділами. В менеджменті слід визначити завдання та функції управління і маркетингу.

Розділ «Юридичні аспекти бізнесу» містить правові основи діяль­ності підприємства, оцінку можливих ризиків та юридично вива­жених заходів їх профілактики, в тому числі і використання стра­хування.

Розділ «Основні засоби» містить відомості про типи майна, які необхідні для діяльності підприємства, за рахунок чого вони бу­дуть придбані чи орендовані. Слід подати опис необхідних спеці­альних дозволів на користування майном (ремонт, прибудову), а також особливих моментів у підприємницькій справі, пов'язаних зі здоров'ям і безпекою людей. У цьому розділі слід описати заходи щодо збереження майна.

У розділі «Фінансова стратегія» узагальнюються матеріали по­передніх розділів і подаються у вартісному виразі з визначенням результатів фінансово-господарської діяльності. Висвітлюються джерела фінансування поточних витрат підприємства — кошти від реалізації продукції, кредити тощо. Визначається величина змінюваних затрат, доходи і прибуток та його розподіл, що фіксу­ються у спеціальній заяві про доходи. У розділі визначається можливість фінансування розвитку підприємства. Складаються зведені баланси активів та пасивів і баланси грошових доходів і витрат.

У кожному бізнес-плані має бути розділ з розрахунком очі­куваних прибутків і видатків фірми. Тут вам треба визначи­ти, якими реально будуть ваші прибутки. Намагайтесь оці­нювати скептично, адже зазвичай витрати є більшими, при­бутки — меншими запланованих.

При плануванні прибутків слід вказати:

• які торговельні угоди з потенційними клієнтами вже укла­дено (деталізовано);

• яку кількість одиниць товару (послуг) планується продава­ти щотижня;

• чи змінюється рівень продажу протягом року;

• за якою ціною планується продавати товари;

• додаткова інформація, що стосується прибутків бізнесу.

У видатках необхідно передбачити:

• вартість витратних матеріалів на одиницю продукцЩна ти­ждень, на місяць);

• кількість працівників і заробітна платня кожного з них;

• оплату комунальних послуг та оренди, послуг пошти та зв'яз­ку, витрат на відрядження, канцелярське приладдя тощо;

• сприяння збуту (реклама тощо). У цій статті також перед­бачаються витрати по страхуванню майна, працівників, послуги юристів та інші витрати.

Слід вказати, якою буде періодичність видатків (раз на тиждень, раз на місяць, раз на квартал).

Розрахунки до бізнес-плану здійснюються в окремих додат­ках до нього.

Майте на увазі, найважливішим є те, щоб бізнес-план вигля­дав професійно. Це перший своєрідний рекламний документ, що репрезентує підприємця та його бізнес. Вашу компетенцію як під­приємця оцінюватимуть не лише за змістом, а й за формою біз­нес-плану — за його «зовнішнім виглядом». Однак це аж ніяк не означає, що цей документ мусить бути складним, перевантаже­ним великою кількістю матеріалу чи «запакованим» в обклади­нку з крокодилячої шкіри. Бізнес-план має бути досить простим, функціональним, зручним у користуванні, викликати довіру. Та­кож дуже важливо, щоб цей документ було приємно тримати в руках.

Слід скласти його так, щоб зацікавлений читач міг легко від­шукати потрібний'йому розділ, .адже багато чиновників читають лише «свою» інформацію (доцільно використати для розмежу­вання різних функціональних частин плану зручні роздільни­ки).

На першій сторінці обов'язково слід написати зміст.

Таблиці, діаграми та графіки сприятимуть повному сприйнят­тю інформації, однак необхідно зробити їх простими для розумін­ня (тут доцільно використати кольоровий друк).

Сподіваємось, що ми не злякали того, хто має твердий намір започаткувати власну справу цим довжелезним переліком за­вдань, які необхідно виконати при складанні бізнес-плану.

Якщо все-таки не злякали і ваші руки вже тягнуться до папе­ру, калькулятора чи клавіатури комп'ютера, то вас можна приві­тати — ви природжений бізнесмен!