3.Особливості ринку інформації.
З розвитком інформаційних технологій інформація перетворюється на звичайний товар, причому такий, який стає наймасовішим об’єктом купівлі-продажу.
! Отже, суттєвою особливістю розвитку ринкових відносин на сучасному етапі є формування інформаційного ринку. Прискорення розвитку останнього сприяє переходу до інформаційного суспільства і є головним фактором інформатизації всіх сфер діяльності людини.
Інформаційний ринок за масштабами (оборотом) і темпами зростання у більшості розвинених країн світу значно випередив ринок матеріальних продуктів і послуг.
Особливість сучасного етапу світового ринку полягає в тому, що інтенсивність і масштаби розвитку інформаційного ринку (обміну знаннями, продуктами творчої праці) вирішально визначає інтелектуальне піднесення націй і народів. Але такий ринок потребує розвинутих, тонко діючих структур і механізмів (юридичних основ, ціноутворення, кредитних і податкових важелів, інформаційного маркетингу і т.д.).
"Ринок знаків"(інформаційний ринок) у розвинутих країнах за величиною обороту випередив "ринок речей" (сировини, споживчих товарів). Річ у тім, що сумарний обсяг використаних у суспільстві знань (на відміну від використаних речей) зростає в прогресії пропорційно їх купівлі-продажу. Скажімо, після обміну яблуками у партнерів залишається по яблуку; після обміну ідеями у кожного з них є вже дві ідеї. Ця істина, своєчасно усвідомлена і оцінена японцями, лягла в основу їх відомого "чуда" - технологічного злету країни.
Залежно від призначення інформація набуває тієї чи іншої форми (книга, стаття, аналітична довідка, рекламний проспект, автоматизована база даних і т. д.). Таким чином, інформаційний ринок - це ринок інформаційних продуктів та послуг (ІПП), де діють усі обов'язкові атрибути - закони попиту і пропозиції, життєвий цикл товару, ціна і т. ін.
На теперішній час поняття інформаційного ринку ще не є повністю визначеним. Закон України «Про науково-технічну інформацію» так визначає інформаційний ринок: « Це сукупність правових, економічних та організаційних відносин з приводу продажу та купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг».
Інформаційний ринок — це ринок інформаційних продуктів та послуг, де діють усі обов'язкові атрибути - закони попиту і пропозиції, життєвий цикл товару, ціна тощо.
Інформаційне законодавство в Україні: закони «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах».
Говорячи про законодавчу базу, слід відмітити, що недостатньо створити потрібні закони, необхідно зробити їх дійовими, тобто розробити ефективний механізм їх дії. Особливо це актуально для захисту інтелектуальної власності на програми та бази даних.
Об’єкти ринку інформації: інформаційні ресурси, технології та системи, ліцензії, патенти, товарні знаки, «ноу-хау», інженерно-технічні послуги, програмні продукти,інформація та інші види інформаційних послуг.
Сектори ринку інформації (сектор ринку – це сукупність однотипних, схожих товарів, визначений обсяг товарної маси, оцінений у вартісних або натуральних одиницях. Тобто поділ здійснюється за об’єктами купівлі-продажу):
апаратні засоби оброблення інформації (ПК,принтери ПК),
телекомунікаційне обладнання(приватні телефонні установки, сполучені з міськими мережами; приватні телекомунікаційні комутатори; мобільне обладнання, інше обладнання);
програмні продукти,
послуги,
електронна інформація,
електронні угоди,
інтегровані інформаційні системи.
За типом споживача заведено виділяти такі сегменти ринку:
1. Корпоративний сегмент (юридичні особи).
2. Ринок SОНО (малий та домашній офіс — "small office-home offiice").
3. Ринок індивідуальних споживачів (фізичні особи).
Кількість програмних продуктів, пропонованих на ринку ПП, щорічно зростає у багато разів
4. Ринок послуг охоплює:
послуги у сфері інформатизації;
послуги з навчання, підготовки і перепідготовки;
мережеві послуги;
телекомунікаційні послуги.
Послуги у сфері інформатизації у свою чергу поділяються на:
консультативні послуги;
послуги зі створення програмного забезпечення;
послуги з оброблення даних;
послуги, пов’язані з базами даних;
послуги з технічного обслуговування і ремонту конторських, лічильних машин і комп’ютерної техніки;
інші послуги у сфері інформатизації.
Сектор телекомунікаційних послуг включає:
послуги мереж передавання звуку (голосу);
послуги мереж передавання даних (обслуговування приватних ліній, послуги з комутації даних);
послуги з установлення та обслуговування обладнання у приміщеннях користувача.
5. Ринок електронної інформації має чотири сектори:
сектор ділової інформації
економіко-статистична інформація
сектор юридичної інформації
сектор інформації для фахівців
сектор масової, споживчої інформації
6. Ринок електронних угод.
7. Ринок інтегрованих інформаційних систем.
В Україні є всі умови для формування та регулювання національного інформаційного ринку. Спираючись на існуючі ринкові механізми, світовий досвід та рекомендації, можна визначити організаційні й економічні аспекти створення вітчизняного ринку ІПП, виявити його труднощі і проблеми. До організаційних аспектів належить розв'язання питань нормативно-законодавчої бази, правового захисту, структуризації за формами власності, підпорядкованістю та виробничими проектами інформаційних структур, розбудови інфраструктури. Економічні аспекти формування ринку ІПП розкриваються через закони попиту й пропозиції, які, у свою чергу, визначають життєвий цикл ІПП, їхні ціни, джерела фінансування.
Інформаційний попит зумовлює сукупність характеристик ІПП (кількість, якість, обсяг, вид тощо), які необхідні споживачеві у певний час, у певному суспільному оточенні для вирішення поставлених завдань.
Залежно від часу запиту і критеріїв охоплення всі види інформації можна класифікувати таким чином:
- ретроспективні, поточні і перспективні, тобто йдеться про потребу в раніше опрацьованих даних (об'єктах застосування) для аналізу досягнутого, для актуалізації проблем, над якими працює споживач, і використання розробок у майбутньому;
- нормативні, фактичні, додаткові (потрібні для планування, техніко-економічного обгрунтування тощо);
- тематичні, галузеві, бібліографічні, картографічні, аналітичні, довідкові, концептуальні тощо.
Кожен вид має якісно-кількісні характеристики (актуальність, новизна, надійність, обсяг), вартісні виміри, життєвий цикл відповідно до наукового та соціально-економічного рівнів розвитку суспільства.
Задовольняється інформаційна потреба відповідними шляхами і способами передачі інформації (на паперових, магнітних, оптичних носіях, через мережі зв'язку, на запит. циклічно, у встановлені строки).
Багато вчених, котрі тривалий час займалися дослідженнями проблем інформаційного ринку, пропонують систематизувати попит на ньому відповідно до виробничих функцій.
Поділяючи цей підхід, ми пропонуємо таку систему діючих цілей:
- визначення соціально-політичних орієнтирів;
- планування, організація та управління виробництвом;
- розвиток науки і техніки, виконання досліджень, розробка і випуск товарів;
- здійснення операцій з купівлі (наявність, види матеріальних засобів, структура і політика ринку);
-збут (конкуренція, організаційно-політичний інструментарій, маркетинг тощо);
-фінансування (надійність, конкурентоспроможність).
Пропозицію на ринок ІПП подають їх виробники - органи державного управління, засоби масової інформації, науково-дослідні та науково-технічні інститути і центри, органи статистики, консалтингові й маркетингові комерційні підприємства.
Діяльність ринку ІПП, так само як усіх інших ринків товарів і послуг, пов'язана з формуванням рівнів, співвідношень і структури цін, ліквідацією дисбалансів між вартістю товару та матеріально-виробничими витратами, встановленням на цій основі рівноваги законів попиту і пропозиції. Як відомо, ці закони визначають еквівалентність обміну, співвідношення товарних і грошових потоків, рівень платоспроможності, асортимент товару, його якість і кількість. Тільки враховуючи ринкові вимоги та правила, можна виробити механізм рівноваги між цими законами та умови їхньої дії і, відповідно, визначитися з усіма характеристиками.