9.4.Сутність та економічний зміст страхування фінансових ризиків

Поняття фінансового ризику є достатньо складним і ще досі відсутня одностайна думка серед фахівців щодо того, які ризики можна віднести до складу фінансових. З метою практичного управління всю сукупність фінансових ризиків можна розподілити на дві великі категорії:

І. ризик для підприємства, пов’язаний з використанням позикових коштів:

- ризик фінансування - неотримання вчасно коштів для фінансування інвестиційних проектів;

- процентний ризик - ризик зміни процентної ставки у невигідному для підприємства напрямку;

- ризик неспроможності повернути позикові кошти.

ІІ. ризики інших фінансових втрат, а саме:

• ризик, пов’язаний з фінансовими інвестиціями (ризик знецінення коштів, вкладених в різні цінні папери або ризик їх непогашення емітентом);

• ризик засновника (ризик зниження курсу акцій внаслідок проблем у фінансово-господарській діяльності);

• ризик контрагента (порушення розрахунково-платіжної дисципліни, кон’юнктурні коливання по збуту та постачанню, які викликають додаткові втрати фінансових ресурсів або недоотримання прибутку);

• валютний ризик (ризик зміни валютного курсу у несприятливому для підприємства напрямку);

• ризик, пов’язаний з реальними інвестиціями (наприклад, витрачання коштів на обладнання, яке не надало очікуваного економічного ефекту);

• ризики, пов'язані зі зміною купівельної спроможності грошей;

- податковий ризик, який дуже поширений і має істотний вплив на резуль­тати фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Цей вид фінансового ризику має ряд конкретних аспектів: ризик введення нових податкових платежів; ризик зближення ставок діючих податкових пла­тежів; ризик зміни умов і термінів сплати податкових платежів; ризик скасування податкових пільг тощо;

• інші ризики.

Усю сукупність фінансових ризиків можна поділити за способом їх фінансування на ті, що підлягають страхуванню і ті, що не підлягають. До тих, що підлягають страхуванню належать наступні:

страхування договорів поставок;

страхування несплати за виготовлену та реалізовану продукцію;

страхування неповернення кредитів;

страхування виконання зобов’язань по обслуговуванню облігацій;

страхування інвестиційних ризиків;

страхування ризику засновника.

До останнього часу не підлягали страхуванню ризики, пов’язані зі зміною валютних курсів і ризики з придбання і продажу цінних паперів. Для таких операцій в фінансовій діяльності підприємств передбачені нестрахові методи фінансування ризику (хеджування, опціони, ф’ючерси, податкові поручительства тощо). Зараз страхові компанії почали розробляти послуги зі страхування валютних ризиків попри те, що ці ризики мають спекулятивний характер. Зокрема, в 2007 році декілька страховиків пропонували страхування валютних ризиків за групою (швейцарський франк / гривня). Страховим випадком вважалося відхилення курсу від запланованого більш, ніж на 10%.

Отже, зважаючи на велику кількість фінансових ризиків, можна визначити, що процес управління ними є надзвичайно складним. Завдання персоналу підприємства в управлінні фінансовими ризиками полягає в комплексному поєднанні самострахування, страхового і нестрахового захисту і знаходженні оптимальних співвідношень між цими видами захисту.