9.2.Характеристика основних організаційних форм страхування

кредитів

Світова практика виробила ряд організаційних форм страхування кредитів. Найпоширенішими з них є:

1. Страхування товарних кредитів.

2. Страхування кредитів під інвестиції.

3. Страхування споживчих кредитів.

4. Страхування кредитів виданих під заставу.

5. Страхування кредитів довіри.

Страхування товарних кредитів – це страхова операція делькредерного типу, коли страхувальником і застрахованою особою виступає продавець товарів. Дана страхова операція є найбільш поширеним видом страхування, оскільки понад 80% торгівельних операцій у світі проводиться в кредит. Головна причина виникнення і поширення даного виду страхування – часті випадки неплатоспроможності покупця. Найчастіше об’єктом даного виду страхування є весь торгівельний оборот підприємства на протязі року. Продаж товарів може здійснюватися не лише безпосередньо – продавцем покупцеві, а й посередньо за допомогою факторингової компанії або банку.

Страхування кредитів під інвестиції здійснюється на базі операції з придбання інвестиційних засобів за рахунок наданих постачальниками кредитів. Кредити під інвестиції можуть надаватися як в матеріальній, так і в грошовій формі. При отриманні кредиту в грошовій формі, обов’язковою умовою дії страхового договору є цільове використання кредиту. Дуже поширеним є страхування лізингового кредиту. Лізингодавець сплачує страхову премію страховику і у випадку неспроможності орендаря сплачувати лізингові платежі страховик повинен відшкодувати вартість об’єкту лізингу. Сума страхової премії обчислюється з врахуванням платоспроможності орендаря. Страхування лізингового кредиту часто є обов’язковою передумовою проведення операцій лізингу.

Страхування споживчих кредитів здійснюється на випадок настання неплатоспроможності тих позичальників, які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби. Оскільки користувачами споживчих кредитів є фізичні особи, то основні ризики виникнення їх неплатоспроможності пов’язані з їх смертю або неможливістю в подальшому отримувати очікуваний доход. При страхуванні споживчих кредитів страхувальником є як правило позичальник – фізична особа. В умовах поступового погашення кредитів споживчі кредити мають амортизаційний характер, коли рівними частками здійснюється погашення боргу і відсотків по ньому. Страхування таких кредитів набуває виду термінового страхування зі спадною страховою сумою. Якщо в договорі страхування споживчого кредиту приймає участь банк, то він може виступати страхувальником і застрахованим.

Страхування кредитів виданих під заставу може здійснюватися тоді, коли позичальник забезпечує повернення кредиту переданим у заставу належним йому рухомим і нерухомим майном. Майно, яке знаходиться у заставі знаходиться під загрозою пошкодження або знищення. Тому Законом України «Про заставу» визначено обов’язковість страхування заставних предметів. Здійснення страхових платежів при цьому покладається на заставодавця, а договір укладається на користь заставодержателя.

В усіх організаційних формах страхування кредитів є умова за якою страхова компанія провівши виплату страхового відшкодування кредитору має право регресу до особи винної у непогашенні кредиту. Звісно це право не завжди можна реалізувати (наприклад, угодою термінового страхування при отриманні споживчих кредитів передбачено, що у випадку смерті застрахованої особи страхова компанія повертає борг, але не має права вимагати майно, яке було об’єктом кредиту). Але в більшості випадків після виплати страхового відшкодування майно, яке було об’єктом кредиту переходить до власності компанії і реалізується нею з метою отримання компенсації проведеної страхової виплати [23].

Існують і більш складні форми проведення страхування кредитів, які переплітаються з іншими видами страхування. Наприклад, страхування заставного майна, яке відбувається одночасно зі страхуванням фінансового ризику банку. За договором такого типу страхується заставне майно і фінансовий ризик пов’язаний з його реалізацією. Договір діє в двох напрямках: перший – на стадії зберігання предмета застави він є застрахованим від ризику фізичного знищення, пошкодження або від ризику втрати його через протиправні дії третіх осіб; другий – у випадку неповернення кредиту і реалізації предмету застави страхуванням покривається величина недоотриманої суми доходу (якщо предмет застави був реалізований за суму меншу, ніж це планувалося).