9.10. Страхування депозитів
Страхування депозитів полягає у створенні системи захисту грошових вкладів, що знаходяться на депозитних рахунках у комерційних банках на випадок банкрутства цих банків. Система депозитного страхування (СДС) породжена дворівневою банківською системою і функціонує практично в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою. Цікаво, що потреба в її створенні виникла в умовах глибокого кризового стану економіки ( в часи Великої депресії в США). Запровадження СДС настільки важливе для вирішення цілої низки економічних та соціальних проблем, що в США цю подію в економічному житті країни XX століття оцінюють як другу за своєю значимістю після створення Федеральної Резервної Системи (ФРС).
Не дивно, що потреба створення СДС виникла і в Україні в період глибокої економічної кризи.
Система страхування депозитів покликана вирішити два головних завдання:
1) захистити, насамперед, дрібних вкладників від фінансових втрат;
2) запобігти масовому вилученню вкладів, коли банк перебуває у тяжкому фінансовому становищі.
Слід пам’ятати, що система депозитного страхування не захищає від кризи банківської системи, а захищає від кризи окремого банку. Але її впровадження підвищує рівень довіри до надійності банківської системи в цілому. До того ж впровадження системи депозитного страхування дозволяє дрібним вкладникам диференціювати ризики і виробити стратегію вкладів, за яких ймовірність втрати коштів є мінімальною.
Механізм страхування депозитів згідно чинного законодавства є наступним.
Фонд страхування створюється комерційними банками за рахунок придбання ними державних цінних паперів та передачі їх на зберігання НБУ.
У разі ліквідації банків НБУ розблоковує державні цінні папери, і кошти від їх реалізації передаються в розпорядження ліквідаційної комісії. Вона здійснює відшкодування фізичним особам, які мають депозитні рахунки в банку, який підлягає ліквідації, у безготівковій формі на рахунок банку або готівкою. Передбачається, що фонд страхування депозитів фізичних осіб буде надійним гарантом для вкладників. Максимальна сума страхового відшкодування за депозитним страхуванням в Україні становить 50000 грн.
На сьогоднішній день банки здійснюють регулярні внески до системи страхування у розмірі 0,25% від суми свого депозитного портфеля на рік. Для порівняння: аналогічні внески в різних країнах світу складають: від 0,008% в Японії до 0,3% - в Німеччині. При входженні до системи робиться внесок у розмірі 1% від суми статутного капіталу.
Основним недоліком існуючої в Україні системи страхування депозитів фахівці вважають те, що більше 60% вкладів доводиться на 10 найбільших банків, тобто Фонд наповнюється здебільшого за рахунок великих банків. В той же час банкрутують здебільшого дрібні банки. Виходом з ситуації може стати впровадження диференційованих систем або вибіркового підходу до участі банків в системі. Наприклад, в США усі банки поділяються на три групи в залежності від рівня надійності. Внески до системи страхування депозитів складають відповідно – 0,23%, 0,31% та 0,5%. В Росії з 1331 банку до системи страхування вкладів входять лише 957. Звісно, що така інформація попадає до банківської реклами і заохочує фізичних осіб вкладати кошти до тих банків, що є учасниками системи страхування. Отже, вітчизняна система страхування банківських депозитів потребує удосконалення, яке може проводитися у напрямках:
переходу до диференційованої або вибіркової системи;
участі у Фонді Національного банку України та уряду (на сьогодні кошти Фонду формуються лише за рахунок учасників комерційних банків).
Зараз набула поширення послуга добровільного страхування депозитів. Зміст її полягає або негайному покритті збитків при настанні страхового випадку (виплати з Фонду страхування можуть тягнутися роками), або в покритті втрати депозитних грошей понад суму, що виплачується Фондом. Наприклад, якщо депозит складає 100 тис. грн., то виплачується 50 тис. грн. за рахунок коштів Фонду (максимальна сума) і 50 тис. грн.. за рахунок страхової компанії. При користуванні такою послугою важливим є визначення власників страхової компанії і банку. Якщо власники співпадають (і банк, і страхова компанія належать одним власникам), то страховий захист є сумнівним (якщо виникнуть фінансові проблеми у банку, то від них потерпатиме і страхова компанія). Якщо банк і страхова компанія належать різним власникам, то дана послуга може бути затребувана, особливо, коли йтиметься про депозити з великим сумами або депозити юридичних осіб (ці депозити взагалі не покриваються Фондом).
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Валютний ризик - ризик зміни валютного курсу у несприятливому для підприємства напрямку.
Делькредерне страхування – механізм кредитного страхування, за якого кредитори відіграють роль страхувальників і застрахованих одночасно, а тому страхові відносини обмежуються лише стосунками між двома сторонами.
Кредитне страхування – це господарський механізм, мета якого - задовольнити випадкові майнові потреби, які виникають з ризику неповернення кредиту, перерозподіливши втрати між суб'єктами кредитно-страхових відносин.
Процентний ризик - ризик зміни процентної ставки у невигідному для підприємства напрямку.
Ризик засновника - ризик зниження курсу акцій внаслідок проблем у фінансово-господарській діяльності.
Ризик контрагента - порушення розрахунково-платіжної дисципліни, кон’юнктурні коливання по збуту та постачанню, які викликають додаткові втрати фінансових ресурсів або недоотримання прибутку.
Ризик, пов’язаний з фінансовими інвестиціями - ризик знецінення коштів вкладених в різні цінні папери або ризик їх непогашення емітентом.
Ризик фінансування - неотримання вчасно коштів для фінансування інвестиційних проектів.
Страхування депозитів - створення системи захисту грошових вкладів, що знаходяться на депозитних рахунках у комерційних банках, на випадок банкрутства цих банків.
Страхування кредитів довіри – надання страхового захисту від незадовільних фінансових наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому надано в тимчасове розпорядження матеріальні цінності.
Страхування кредитів виданих під заставу – страхування на випадок, коли позичальник забезпечує повернення кредиту переданим у заставу належним йому рухомим і нерухомим майном.
Страхування кредитів під інвестиції - страхування операцій з придбання інвестиційних засобів за рахунок наданих постачальниками кредитів.
Страхування облігацій - представляє собою форму фінансових гарантій, за якої страхова компанія надає свою оцінку кредитоспроможності емітента облігацій в обмін на страхову премію.
Страхування споживчих кредитів - страхування на випадок настання неплатоспроможності тих позичальників, які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби.
Страхування товарних кредитів – це страхова операція делькредерного типу, коли страхувальником і застрахованою особою виступає продавець товарів.
Страхування фінансових гарантій - являє собою надання страховиком гарантій того, що визначені фінансові зобов’язання, оговорені у процесі укладення ділової угоди, сторонами, якими виступають інвестор і отримувач коштів, будуть виконані.
? Запитання для РОЗДУМУ, самоперевірки
1. В чому полягає сутність і значення страхування кредитів?
2. Які способи страхового захисту можуть застосовуватися в делькредерному і гарантійному страхуванні?
3. З чим пов’язано той факт, що страхування кредитів поки що не набрало достатнього поширення в Україні?
4. Чим можна пояснити той факт, що за страхування усіх кредитних договорів банку страховий тариф буде меншим, ніж у випадку, коли страхуються окремі кредитні договори? Які протиріччя виникають між банком і страховою компанією з приводу цих відносин?
5. З чим пов’язано той факт, що тарифи по страхуванню банківських кредитів є значно вищими за середні в майновому страхуванні?
6. Які бувають інструменти нестрахового захисту від фінансових ризиків?
7. Чому в переважній більшості випадків операції по портфельному інвестуванню (продаж і придбання цінних паперів з метою отримання прибутку) не підлягають страхуванню?
8.Чому страхування інвестицій від дії політичних ризиків здійснюється, як правило, за участю держави?
ТЕСТИ
1. Існують наступні механізми кредитного страхування:
а) делькредере і гарантійне страхування;
б) страхування інвестиційних і споживчих кредитів;
в) страхування на випадок втрати прибутку;
г) страхування довіри, делькредерне і гарантійне ;
д) страхування кредитів і відповідальності позичальника за непогашення кредитів.
2. Страхування кредитів відрізняється від страхування відповідальності позичальника за непогашення кредитів:
а) розміром страхової суми;
б) розміром франшизи;
в) особою, яка сплачує страхову премію;
г) усі відповіді правильні;
д) немає правильної відповіді.
3. При страхуванні кредитів застосовують способи надання страхового захисту:
а) одноразовий і багаторазовий;
б) прямий і непрямий;
в) з франшизою і без франшизи;
г) страхування кредитів і відповідальності позичальника за непогашення кредитів;
д) усі відповіді правильні.
4. Валютні ризики підлягають страхуванню обмежено, оскільки:
а) зміни курсів валютне підлягають статистичному аналізу;
б) дані ризики мають спекулятивний характер;
в) коливання валют є дуже суттєвими;
г) ці ризики покриваються спеціалізованими державними установами;
д) немає правильної відповіді.
5. Страхування політичних ризиків покриває збитки, які виникли внаслідок:
а) зміни валютного законодавства щодо вивезення з країни валютних цінностей;
б) зміни валютного законодавства щодо вивезення з країни валютних цінностей;
в) зміни податкового законодавства щодо іноземних інвесторів;
г) націоналізація компаній з іноземними інвестиціями; зміна податкового законодавства в загальному плані (збільшення податкових ставок і введення нових податків, що негативно впливатиме на запланований рівень рентабельності підприємства);
д) усі відповіді правильні.