4.Вимоги до оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка виконується пишеться державною (українською) мовою. Оформлюється у текстовому редакторі MS Word з між строковим інтервалом 1 або 1.5; шрифтом Times New Roman; розмір шрифту – 14.

Титульний лист наведено в додатку А.

Кожний аркуш пояснювальної записки повинен містити рамку й основний надпис. Основний надпис за формою додатка Б використовується на першому аркуші кожної частини, включаючи зміст, висновки, список використаних джерел. На інших аркушах пояснювальної записки основний надпис виконується за формою додатку В. У графах основного надпису за формою додатків Б, В зазначають (номери граф показані в дужках):

• у графі 1 – найменування розділу;

• у графі 2 – позначення розділу;

• у графі 3 – порядковий номер аркуша в межах розділу;

• у графі 5 – скорочене позначення академічної групи;

• у графі 6 – прізвища осіб, які підписали документ (без ініціалів);

• у графі 7 – підписи осіб, які вказані у графі 6;

• у графі 8 – дата підписання документа.

Останні графи не заповнюються.

Текст пояснювальної записки необхідно розташовувати так, щоб відстань від рамки аркуша до межі тексту на початку та в кінці рядка була не менше 3 мм, а відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше 10 мм. Абзац у тексті починають відступом у межах 15-17 мм.

Текст пояснювальної записки поділяється на розділи відповідно до завдання. Кожному розділу присвоюють позначення документа. Позначення кожного розділу формують за схемою:

123.45.678.910.1112.1314.1516, де

123 – код підприємства-розробника (КТУ);

45 – літери скорочення назви студентської роботи (ПД – для дипломних проектів; РД – для дипломних робіт; ПК – для курсових проектів; РК – для курсових робіт; РБ – бакалаврська робота; РМ – магістерська робота; ЗД – домашнє завдання тощо);

678 – шифр спеціальності, за якою навчається студент (8.091401 – системи управління і автоматики, 7.090216 – гірниче обладнання, 6.09202 – технологія машинобудування. Перша цифра шифру позначає: 6 – бакалавр, 7 – спеціаліст, 8 – магістр);

910 – рік захисту роботи (08 – рік захисту 2008);

1112 –порядковий номер студента по журналу;

1314 – порядковий номер розділу пояснювальної записки (03 – номер розділу 5);

1516 – перші літери назви розділу або структури елементів пояснювальної записки (З – зміст; ВС – вступ; ПЗ – постановка задачі; ПРЗ – проектування задачі; В – висновки; Л – література).

Наприклад: КТУ.КП.7091401.08.11.01.ПЗ (КТУ – Криворізький технічний університет; КП – курсовий проект; 7091401 – спеціальність «Системи управління і автоматики»; 08 – рік виконання; 11 – номер студента за журналом; 01 – номер розділу пояснювальної записки; ПЗ – назва розділу «Постановка задачі»).

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки («ЗМІСТ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ») та назви розділів необхідно розташовувати на окремому аркуші з рамкою за формою додатка Б Всі назви пишуться в середині аркуша, друкувати великими літерами без крапки. Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів необхідно починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої, без крапки. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту записки і дорівнювати 1,3 см. Кожний розділ починається з нового аркуша.

Нумерація пояснювальної записки повинна бути наскрізною, починаючи з титульного аркуша. На титульному аркуші та на аркуші завдання номери сторінок не ставлять, але рахують. Номер сторінки зазначається посередині верхньої частини аркуша над текстом.

Посилання в тексті пояснювальної записки на літературні джерела необхідно наводити в міру їх використання в пояснювальній записці, вказуючи порядковий номер, виділений двома квадратними дужками, наприклад [3].

Список використаних джерел розміщують в порядку їх згадування в записці або в алфавітному порядку. Бібліографічний опис джерела в переліку має відповідати вимогам ГОСТ 7.1-84. Бібліографічний опис дається мовою джерела.

Наприклад:

• опис книг:

Решетов Д.Н. Детали машин: Учебник для Вузов. – М.: Машиностроение, 1989. – 495 с.

Самсонов В.А., Киселов Ю.О. Устройство для контроля содержания водяных паров в газах // Вестник: Серия теплоэнергетики. КПИ, 1989. – Вып. 2, с. 21 – 22.

• опис методичних вказівок:

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Системи управління базами даних» / П.В. Бурна сов. – Кривий Ріг: КТУ, 2003. – 120 с.

Ілюстрації варто розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, в якому вони вперше згадуються. На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. Ілюстрація позначається словом «Рисунок», потім вказується номер ілюстрації відносно розділу (підрозділу), наприклад, «Рисунок 2.1 – База даних».

Таблиці варто розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, в якому вони вперше згадуються. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Перед назвою таблиці пишеться слово «Таблиця» і її номер, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в межах розділу, наприклад «Таблиця 2.1 – Структура таблиць бази даних». Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переноситься на наступну з вказанням «Продовження таблиці 2.1». При перенесенні таблиці допускається її «шапку» змінювати номерами граф, відповідно до їх номерів у першій частині таблиці.

Формули подаються у тексті окремим рядком і розташовуються на його середині. Переносити формулу на наступний рядок дозволяється тільки по знаках операцій, який повторюють на початку наступного рядка. Формули нумеруються у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули записується у круглих дужках на рівні формули праворуч.

Додатки необхідно оформлювати як продовження пояснювальної записки, розташовуючи їх в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. У тексті записки повинні бути посилання на всі додатки. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати позначення та заголовок. Заголовок пишеться окремим рядком. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної повинно бути надруковано слово «Додаток» і прописна буква, що позначає додаток, наприклад «Додаток А». Усі додатки повинні бути вказані у змісті з посиланням їх номерів, назв та номерів сторінок, на яких вони починаються. Наприклад, Додаток А.

Структурна схема бази даних.