- •1. Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля
- •2. Класифікація екологічних ситуацій
- •3. Визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища” за Манном р.Е., Ізраїлем ю.А., Герасимовим і.П. Та Реймерсом н.Ф. Сучасне визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища ".
- •4. Мета, завдання та функціональна схема моніторингу довкілля.
- •5. Класифікація екологічного моніторингу
- •6. Ієрархічні рівні моніторингу довкілля. Програми функціонування системи моніторингу на різних рівнях.
- •7. Технічні засоби збору та обробки інформації у системі екологічного мніторингу.
- •10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
- •8. Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу.
- •9. Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
- •11. Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
- •12. Класифікація приоритетних забруднювачів за класом приоритетності.
- •13. Станції фонового моніторингу. Критерії вибору місць розташування скфм.
- •14. Програма спостережень за вмістом забруднювічів на сухопутних фонових станціях
- •15. Організація і функціонцвання системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •Загальні питання „Положення про державну систему моніторингу довкілля”
- •16. Мета, завдання, об’єкти моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •17. Суб’єкти державного моніторингу навколишнього природного середовища та їх взаємовідносини.
- •18. Санітарно-гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів води водних об’єктів
- •19. Екологічні нормативи якості води водних об’єктів
- •20. Нормативи екологічної безпеки водокористування
- •21. Джерела і фактори антропогенного впливу на поверхневі води
- •22. Види забруднення поверхневих вод
- •23. Порядок здійснення державного моніторингу вод
- •24. Цілі, задачі і види спостережень за якістю поверхневих вод суші
- •25. Категорії пунктів спостреження за якістю поверхневих вод суші та вимоги до їх розміщення.
- •26. Вимоги до кількості та розміщення створів у пунктах спостережень за якістю поверхневих вод.
- •27. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у створах пунктів спостереженя за якістю поверхневих вод
- •28. Програми спостереження за якістю поверхневих вод.
- •29. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю поверхневих вод у пунктах різних категорій
- •30. Особливості забруднення морських вод
- •31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.
- •32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення
- •33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.
- •34. Програми спостереження за якістю морських вод.
- •35. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю морських вод у пунктах різних категорій
- •36. Організація моніторингу забруднення Чорного та Азовського морів в Україні
34. Програми спостереження за якістю морських вод.
Спостереження здійснюють по скороченій або по повній програмі.
Скорочена програма включає:
1) нафтові вуглеводні (мг/дм3);
2) розчинений кисень (мг/дм3);
3) водневий показник (рН);
4) візуальні спостереження (наявність плівок, масляних плям, інших домішок; розвиток, скупчення, відмирання водоростей; загибель риби й інших тварин; викид молюсків на берег; збільшення каламутності; незвичайне забарвлення, піна та ін.).
Повна програма включає скорочену і додаткову:
1) хлоровані вуглеводні, у тому числі пестициди (мкг/дм3);
2) важкі метали – Hg, Pb, Cd, Cu (мкг/дм3);
3) феноли (мкг/дм3);
4) СПАР (мкг/дм3);
5) додаткові інгредієнти, специфічні для району спостережень (нітратний азот, кремній та інші);
6) гідрометеорологічні спостереження (солоність води, прозорість, температура води і повітря, швидкість і напрямок вітру, хвилювання моря);
7) гідробіологічні показники.
Гідробіологічні показники визначають за скороченою та повною програмою.
За скороченою програмою:
- фітопланктон (загальна чисельність клітин, кл/дм3; видовий склад, число і список видів);
- зоопланктон (загальна чисельність організмів, екз./дм3; видовий склад, число і список видів);
- мікробні показники (загальна чисельність мікроорганізмів кл/см3; кількість сапрофітних бактерій, кл/см3, концентрація хлорофілу фітопланктону, мкг/дм3).
За повною програмою гідробіологічні спостереження додатково включають визначення загальної біомаси зоопланктона, фітопланктона і мікробних показників, чисельність основних систематичних груп і видів. Для мікробних показників визначають також кількісний розподіл індикаторних груп морської мікрофлори (сапрофітні, нафтоокислюючі, ксилолокислюючі, фенолокислюючі, ліполітичні бактерії, кл/см3), інтенсивність фотосинтезу фітопланктону.
У пунктах 1 категорії за скороченою програмою спостереження здійснюються 2 рази на місяць (1 і 3 декада), по повній – 1 раз на місяць (2 декада). У пунктах 2 категорії спостереження проводяться 5-6 разів на рік по повній програмі, а в пунктах 3 категорії – 2-4 рази на рік по повній програмі.
При появі нових джерел забруднення, зміні потужності, складу і форм існуючих, зміні виду водокористування та інших умов категорія пункту і перелік показників, що спостерігаються, можуть змінитися.
35. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю морських вод у пунктах різних категорій
Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод підрозділяються на 3 категорії. Категорія встановлюється в залежності від розташування і потужності джерел забруднення, регіональних і фізико-географічних умов. Межа контрольованих районів залежить від фізико-географічних умов з урахуванням розподілу забруднюючих речовин і гідрометеорологічного режиму.
Пункти 1 категорії розташовуються в прибережних районах, що мають важливе народногосподарське значення: водокористування населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту і скупчення цінних риб, місцях скидання стічних вод, на гирловому узмор’ї великих рік, у місцях розвідки, видобутку, розробки, транспортування корисних копалин.
Пункти 2 категорії встановлюються для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовуються в місцях, де надходження забруднювачів відбувається за рахунок міграційних процесів.
Пункти 3 категорії встановлюються в районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу забруднюючих речовин. Ці пункти розташовуються в районах із найбільш низькою концентрацією забруднювачів.
Місце розташування вертикалей і горизонтів, їхня кількість на кожному пункті визначається розташуванням і потужністю джерел забруднення, складом, концентрацією і формою перебування полютантів. Якщо пункт установлюється, наприклад, на гирловому узмор’ї, то кількість вертикалей визначається його шириною: до 100 м – 1 вертикаль, до 1000 м – 3, понад 1000 м – 5 вертикалей. Одна вертикаль розташовується посередині русла, а інші рівномірно по ширині.
Кількість горизонтів визначається з урахуванням глибини водойми, складу і концентрації забруднювачів. Спостереження за нафтовими і хлорованими вуглеводнями проводяться на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна; за СПАР і фенолами – біля поверхні, 10 м і біля дна; за важкими металами – біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна. Спостереження проводяться також в зоні стрибка температури. Зоопланктон відбирають сіткою в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.