- •1. Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля
- •2. Класифікація екологічних ситуацій
- •3. Визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища” за Манном р.Е., Ізраїлем ю.А., Герасимовим і.П. Та Реймерсом н.Ф. Сучасне визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища ".
- •4. Мета, завдання та функціональна схема моніторингу довкілля.
- •5. Класифікація екологічного моніторингу
- •6. Ієрархічні рівні моніторингу довкілля. Програми функціонування системи моніторингу на різних рівнях.
- •7. Технічні засоби збору та обробки інформації у системі екологічного мніторингу.
- •8. Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу.
- •9. Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
- •10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
- •11. Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
- •12. Класифікація приоритетних забруднювачів за класом приоритетності.
- •13. Станції фонового моніторингу. Критерії вибору місць розташування скфм.
- •14. Програма спостережень за вмістом забруднювічів на сухопутних фонових станціях
- •15. Організація і функціонцвання системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •Загальні питання „Положення про державну систему моніторингу довкілля”
- •16. Мета, завдання, об’єкти моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •17. Суб’єкти державного моніторингу навколишнього природного середовища та їх взаємовідносини.
- •18. Санітарно-гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів води водних об’єктів
- •19. Екологічні нормативи якості води водних об’єктів
- •20. Нормативи екологічної безпеки водокористування
- •21. Джерела і фактори антропогенного впливу на поверхневі води
- •22. Види забруднення поверхневих вод
- •23. Порядок здійснення державного моніторингу вод
- •24. Цілі, задачі і види спостережень за якістю поверхневих вод суші
- •25. Категорії пунктів спостреження за якістю поверхневих вод суші та вимоги до їх розміщення.
- •26. Вимоги до кількості та розміщення створів у пунктах спостережень за якістю поверхневих вод.
- •27. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у створах пунктів спостереженя за якістю поверхневих вод
- •28. Програми спостереження за якістю поверхневих вод.
- •29. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю поверхневих вод у пунктах різних категорій
- •30. Особливості забруднення морських вод
- •31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.
- •32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення
- •33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.
- •34. Програми спостереження за якістю морських вод.
- •35. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю морських вод у пунктах різних категорій
- •36. Організація моніторингу забруднення Чорного та Азовського морів в Україні
1. Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля
Мониторинг - система повторных целенаправленных наблюдений за исследуемыми объектами в пространстве и времени.
Экологический мониторинг - информационная система наблюдений, оценки и прогноза изменений в состоянии окружающей среды, созданная с целью выделения антропогенной составляющей этих изменений на фоне природных процессов.
Інформація про стан природного середовища та його зміни використовувалася людиною давно. Понад сто останніх років спостереження за окремими компонентами довкілля велися регулярно (метеорологічні, фенологічні та інші спостереження). Тривалий час спостереження велися лише за змінами стану довкілля, обумовленими природними причинами.
За останні десятиріччя в усьому світі різко зріс вплив людини на навколишнє середовище. У зв’язку з цим виникла необхідність отримання інформації про зміни стану природного середовища під впливом антропогенних факторів. На відміну від змін стану біосфери, які викликані природними чинниками, зміни під впливом антропогенних факторів відбуваються дуже швидко. Для того, щоб виділити антропогенні зміни на фоні природних, виникла необхідність в організації спеціальних спостережень за зміною стану біосфери під впливом людської діяльності.
Наприкінці 60-х років ХХ ст. багато країн усвідомили, що необхідна координація зусиль по збору, збереженню і переробці даних про стан довкілля. Ідея про необхідність створення системи глобального міжнародного моніторингу навколишнього природного середовища була висловлена спеціальною комісією Наукового комітету з проблем навколишнього середовища Міжнародної ради наукових союзів у 1971 р. У цьому ж році була опублікована робота “Глобальний моніторинг природного середовища”, в якій були висвітлені основні положення і цілі програми Глобальної системи моніторингу навколишнього середовища (ГСМНС) та встановлений список пріоритетних забруднювачів для їх обліку при організації моніторингу.
У 1972 р. у Стокгольмі пройшла конференція з охорони навколишнього середовища під егідою ООН, де уперше виникла необхідність домовитися про визначення поняття “моніторинг”. Англійське слово “monitoring” переводиться як “контроль”, а французьке слово “monitore'”- як “огляд” (круговий). Термін з’явився як доповнення до терміна “контроль стану навколишнього середовища”. Вирішено було під моніторингом довкілля розуміти систему повторних спостережень одного чи більше елементів навколишнього природного середовища в просторі і в часі з певними цілями відповідно до заздалегідь підготовленої програми.
Однак таке визначення звужувало мету і задачі моніторингу довкілля. Ю.А. Ізраель розширив поняття моніторингу до комплексної системи спостережень, оцінки і прогнозу змін біосфери під впливом антропогенних факторів.
В наш час під моніторингом розуміють сукупність спостережень за визначеними компонентами біосфери, спеціальним чином організованих у просторі і в часі, а також адекватний комплекс методів екологічного прогнозування.