1. Історичні аспекти розвитку податкової системи

Протягом багатьох століть Україна постійно перебувала під владою інших держав або входила до їх складу. Тому податкові механізми цих держав справляють певний вплив на формування податкової системи України.

Історичний розвиток системи оподаткування України поділяються на кілька етапів.

Перший етап – період Давньоруської держави і Київської Русі. Він характеризується введенням послужного податку, що пов'язаний з основним землеробським знаряддям (плугом), полюсного та подимного податку, яким обкладалася окрема особа (полюддя) або сім'я (подимне), стягувалися податки на утримання державної влади та церковної парафії, велика кількість податків сплачувалась у вигляді мит.

Другий етап – період Золотоординського ярма для якого було характерним уведення десятини. Крім того сплачувався ямський обов’язок, що йшов на утримання численних чиновників.

Третій етап – період Московської держави. Він характеризувався введенням нових податків на території України з метою поповнення імперської казни та пригнічення національних інтересів, а саме подвірного оподаткування – за одиницю оподаткування брався двір – селянське господарство.

Четвертий етап – період Російської імперії. На цьому етапі був введений особливий збір, тобто по суті – непрямий податок – це плата за торгівлю з крамниць, лотків тощо. На особливу увагу заслуговує податок, уведений Петром І – це подушна подать замість подвірної і пов’язана з нею збірна подать з державних селян. Непрямими податками переважно обкладалися сіль, напої, тютюн, введений акциз на буряковий цукор, дріжджі, освітлювальні нафтові масла, сірники та інші товари.

П’ятий етап – період Української Народної Республіки. Під час громадянської війни діяли механізми стягнення податків шляхом обкладання населення добровільним податком, що спрямовувався на розбудову української державності, були введені денікінський та білогвардійський податки, які витрачалися на утримання армії.

Шостий етап – період Української Радянської Соціалістичної Республіки. Використовувався такий механізм стягнення податків, як здавання хліба селянами. Основними видами прямого податку були сільськогосподарський, промисловий, прибутково-майновий, рентний, гербовий збори, мито. Був запроваджений також єдиний сільськогосподарський податок у грошовій формі, тобто примусово стягували товарні надлишки в селян. Характерним для років непу було формування хлібного фонду шляхом закупівлі на ринку хліба. Основними непрямими податками були: акцизи і митний збір.

Сьомий етап – сучасний. Характерним є формування податкової системи незалежної держави. При формуванні законодавства України важливим кроком стало визначення системи місцевих податків і зборів. Також було прийнято Закон України "Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів", відповідно до якого створено реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів як автоматизований банк даних. [3. ст. 21]