3. Система державних фінансів.

Державні фінанси — складова частина фінансової системи держави, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток. Вона має свої особливі принципи організації та функціонування. Це зумовлено функціями й роллю держави в регулюванні й забезпеченні економічних, соціальних і демократичних засад життя населення й створенні сприятливих умов для діяльності виробничих і невиробничих структур. Фінанси виникли та упродовж тривалого часу розвивалися як система мобілізації коштів, матеріальних і фінансових ресурсів для потреб правлячої еліти різних форм державних утворень і оборони своєї території. Для зазначених цілей запроваджувалися різні форми податків, зборів і платежів. Використання їх не підлягало жодному контролю з боку населення, тому протягом майже шести століть під поняттям "фінанси" у свідомості людей відкладалися різні форми зиску й несправедливого зменшення доходів населення. Виникнення та розвиток фінансів пов'язано з існуванням держави й товарно-грошових відносин. Фінанси досягли свого найвищого розвитку в XIX ст., коли функції держави значно розширилися й удосконалилися, а товарно-грошові відносини зайняли панівне становище в економічних системах. Фінанси стали універсальним і дуже активним елементом економічного життя. Центральне місце в фінансовому житті держави посідає бюджет. Набули високого розвитку методи й форми мобілізації коштів та розподілу їх для задоволення потреб населення, вдосконалення й розширення виробничих процесів у державі.[1. ст. 73]

4. Зведений фінансовий баланс держави.

Ефективність функціонування економіки завжди залежала від рівня її збалансованості. У часи докорінної перебудови старої і формування нової економічної системи зв’язок між чинним господарським механізмом і станом збалансованості народногосподарських пропорцій значно посилюється. Справді, на будь-якому напрямку реформування економіки роль збалансованості всіх видів ресурсів із потребою в них зростає.

Збалансованість економіки – це відповідність між різними її частинами й підрозділами та певні їх співвідношення (пропорції). Оскільки економіка постійно розвивається, то кажучи про її збалансованість, треба мати на увазі постійне підтримання відповідностей її частин ї підрозділів та певні пропорції в рівнях і темпах їх розвитку.

Фінансова збалансованість досягається завдяки складанню й виконанню системи фінансових балансів. Загалом баланс – це система показників, що характеризують яке-небудь явище шляхом зіставлення чи протиставлення окремих його сторін.

Фінансовий баланс – це сукупність показників, що відображають створення й використання фінансових ресурсів у межах держави, на галузевому чи територіальному рівнях, на окремому підприємстві, в організації, установі.

Певна сукупність фінансових балансів становить їх систему. Система фінансових балансів – важливий інструмент впливу на формування показників прогнозу економічного і соціального розвитку держави, окремих територій, галузей господарства, а також підприємств, інструмент контролю економічної й соціальної ефективності передбачуваних витрат. У процесі складання фінансових балансів обґрунтовується доцільність застосування тих чи інших форм мобілізації ресурсів чи напрямків їх використання. Здійснювана в процесі складання фінансових балансів координація фінансових ресурсів усіх балансів супроводжується визначенням їх основних показників і впливає на їхню структуру. Одночасно фінансові баланси сигналізують про виникнення диспропорцій як в економіці в цілому, так і на рівні окремих регіонів, галузей чи підприємств.

До системи фінансових балансів включають:

Баланси доходів і витрат підприємств, організацій, установ усіх форм власності;

Баланси доходів і витрат об’єднань, концернів, асоціацій, міністерств, відомств, державних комітетів;

Баланси доходів і витрат бюджетних установ;

Баланси фінансових ресурсів областей, районів, міст;

Державний бюджет та місцевий бюджет;

Баланс фінансових ресурсів та витрат держави;

Фінансові баланси окремих фінансових інститутів;

Баланс грошових доходів і витрат населення;

Платіжний баланс.

Головним напрямком удосконалення системи фінансових балансів при цьому є забезпечення методологічної єдності й кількісного взаємозв’язку показників балансу фінансових ресурсів і витрат держави як провідного балансу цієї системи, насамперед із державним бюджетом, балансом доходів і витрат населення, платіжним балансом та іншими фінансовими балансами. Необхідно вдосконалювати наявні балансові методи фінансового планування й прогнозування, розробляти та впроваджувати економіко-математичні моделі прогнозування показників фінансових балансів. [1. ст. 68]