Самостійне вивчення (10 год.)

1. Історія його введення в Україні акцизного податку.

2. Пільги по акцизному збору. Порядок і строки сплати податку.

3. Складення та подання декларації з акцизного податку

4. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

5. Митна політика та її цілі.

6. Термінологія митної справи: митна територія, митний контроль, види переміщення через митний кордон, митна декларація та декларанти, види мита.

ІНДЗ

1. Передумови введення ПДВ в Україні.

2. Історія становлення ПДВ в Україні.

3. Проблеми діючої системи оподаткування доданої вартості.

4. Вдосконалення механізму справляння ПДВ в Україні згідно Податкового кодексу України.

5. Специфічні акцизи як форма непрямого оподаткування.

6. Історія введення і становлення акцизного податку в Україні.

7. Недоліки та переваги специфічних акцизів.

8. Проблеми вдосконалення акцизного податку в Податковому кодексі.

9. Митна політика держави та її цілі.

10. Митні платежі: їх роль та значення в захисті вітчизняного товаровиробника.

1. Акцизний податок як форма специфічних акцизів. Платники, обєкт та база оподаткування акцизним податком

Одним з невід'ємних елементів ПС країн світу є сьогодні індивідуальний акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як АП.

Повсюдне поширення акцизного оподаткування пояснюється високим фіскальним потенціалом даного податку. Одним з інструментів, за допомогою яких реалізується фіскальна функція акцизу, є законодавчо визначене коло підакцизної продукції і ставка податку. У сучасних ПС він займає наступне місце після ПДВ і за значенням, і за обсягом надходжень до бюджету. АП оподатковуються товари, які не належать до речей першої потреби і рівень рентабельності при виробництві яких досить високий.

АЗ був введений в Україні в 1992 р. і разом з ПДВ замінив податки з обороту і реалізації. Стягнення АЗ в Україні здійснюється на підставі Декрету КМУ від 26 грудня 1992р. „Про акцизний збір” та ЗУ від 15 вересня 1995р. „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” зі змінами та доповненнями.

Сучасне трактування АП визначає його як непрямий податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни товарів. АП в збирається зі споживачів продукції, хоча сплачують його виробники підакцизних товарів або їх імпортери.

Товари, які обкладаються АП носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується відповідно до визначених цілями, серед яких:

1. Особливе значення акциз як фіскальний інструмент має в країнах з перехідною економікою, для яких в цілому характерне базування на непрямі податки через відсутність достатньої і стабільної бази для прямого оподаткування. Сьогодні за рахунок акцизу формується близько 1/5 податкових доходів таких країн, як Чехія, Угорщина, Польща. Фіскальна функція забезпечує запровадження індексації ставок, виражених у грн. та поширення індексації ставок АП на пиво.

2. Регулююча функція полягає у:

• необхідність обмеження виробництва і споживання "соціально небезпечних" товарів, використання яких приносить шкоду здоров'ю людини і стану навколишнього середовища. Традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби. У деяких країнах застосовується так званий "екологічний акциз" (акциз на хімікати — в США);

Механізм обмежувального регулювання за допомогою акцизу можна описати наступним чином. Вилучаючи у підприємства частину виручки, акциз негативно впливає на фінансовий результат діяльності підприємства, зменшуючи зацікавленість у виробництві. Скорочення виробництва (ринкової пропозиції) підакцизної продукції відповідно до теорії попиту і пропозиції стимулює зростання цін і при інших рівних умовах — падіння попиту. Однак ефективність даного напрямку регулюючого впливу акцизу суттєво залежить від того, наскільки ефективно здійснюється державний контроль за сферою обігу підакцизної продукції, наскільки міцні перешкоди для її проникнення на ринок без оподаткування акцизом.

Другий напрям регулюючого впливу акцизу — стимулювання зростання ефективності виробництва, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик товарів — на практиці реалізується шляхом встановлення диференційованих ставок акцизу в середині товарних груп, а також за рахунок застосування фіксованих акцизних ставок. Оподатковуючи відносно більшим акцизом низькосортний товар, держава стимулює виробника переходити на виробництво більш якісної продукції.

• обмеження використання товарів, які призводять до забруднення навколишнього природного середовища;

• збереження пільг в оподаткуванні легкових автомобілів для інвалідів, швидкої медичної допомоги та для потреб підрозділів МНС;

• забезпечення інноваційної спрямованості шляхом встановлення нульової ставку податку на біоетанол.

3. Перерозподільча передбачає необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);

4. Контролююча функція забезпечує:

• на підприємствах-виробниках спирту та горілки діють акцизні склади, на яких представники органу ДПС здійснюють постійний контроль за обігом спирту;

• продавці автомобілів, які ввезені або реалізовані за пільговими умовами, стають платниками АП.

В сучасних умовах перелік підакцизної продукції, який діє у вітчизняній ПС, в цілому відповідає класичним принципам акцизного оподаткування, включаючи в себе:

• "соціально небезпечні" товари: усі види спиртової і алкогольної продукції, широкий асортимент тютюнових виробів (курильний тютюн, сигарили, цигарки);

• "предмети розкошів" — мотоцикли, легкові автомобілі визначеної потужності;

• деякі види мінеральної сировини і продукти їх переробки.

Акцизи – податки на предмети масового споживання, що виробляються і реалізуються в межах країни, та призначені для внутрішнього споживання товари іноземного виробництва

Види акцизів:

1. Універсальні акцизи – податок з продажу, податок з обороту, ПДВ.

2. Специфічні акцизи – АП.

Акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Ст 212. Платники АП, як непрямого податку на споживання окремих видів товарів, визначених як підакцизні, що включається до ціни товарів, є специфічною категорією, яка використовується для визначення сукупності суб’єктів господарювання та фіз осіб, на яких покладено обов’язок сплати АП є обоба, яка:

1. Виробляє підакцизні товари на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

2. Суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України.

3. Фіз особа − резидент / нерезидент, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

4. Реалізує конфісковані підакцизні товари, безхазяйні, підакцизні товари, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо товари підлягають реалізації в установленому законодавством порядку.

5. Реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку.

6. На яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення вимог.

7. На яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів, на які встановлено ставку податку 0 грн. за 1 літр 100-% спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

8. На яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів в разі порушення умов.

9. Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Ст 213. Об’єктами оподаткування є операції з:

1) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів;

2) реалізації (передачі) підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам;

3) ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

4) реалізації конфіскованих підакцизних товарів, товарів, визнаних безхазяйними, товарів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання та товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

5) реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку;

6) обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів, що перевищують встановлені норми втрат.

Ст 214. База оподаткування

1. У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок БО є:

- вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням АП;

- вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без ПДВ та з урахуванням АП.

2. При визначенні БО перерахунок іноземної валюти на національну здійснюється за офіційним курсом НБУ, що діє на дату подання до митного органу МД до митного оформлення.

3. У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на території України або ввезених підакцизних товарів БО є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару, об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках. Специфічні ставки податку, встановлені в національній валюті, підлягають щорічній індексації.

4. У разі обчислення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку БО є база, визначена відповідно способу обчислення за тикими ставками.

5. При псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів, БО є вартість та обсяги втрачених товарів, що перевищують встановлені норми втрат. Дана норма застосовується, за винятком випадків, коли:

а) платник документально зафіксував втрати та надав контролюючим органам докази того, що підакцизний товар утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс- мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар утрачено внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування чи з причини, пов’язаної з природним результатом.