9

Тема 6. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління ( 2 год.).

План

1. Основні завдання, правовий статус, компетенція обласних державних адміністрацій.

2. Повноваження місцевих державних адміністрацій.

3. Районна державна адміністрація – базовий рівень у системі виконавчої влади України.

4. Структура місцевих державних адміністрацій.

Література:

1. Закон України Про державну службу від 16 грудня 1993 р. - http://www.stat.lviv.ua/privat/Der_sl.html

2. Закон України Про місцеві державні адміністрації від 9 квітня 1999 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97

3. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/

4. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

5. Авер’янов В.Б.Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики // http://www. pravoznavec.com.ua /books

6. Гелей С.Д., Рутар С.М.: Навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб і доп. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 427 с.

7. Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К..: Атіка, 2003. – С.492-496.

1. Основні завдання, правовий статус, компетенція обласних державних адміністрацій

Виконавчу владу на місцевому територіальному рівні, тобто в областях, містах Києві та Севастополі, районах здійснюють обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації. Місцеві (територіальні) органи (підрозділи) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади також здійснюють визначені законодавством функції виконавчої влади. Правовою основою організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади є положення статей 118 і 119 Конституції України, а також відповідні положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації», прийнятого 9 квітня 1999 року.

Обласна державна адміністрація

Обласні державні адміністрації (ОДА) є ключовою ланкою в реалізації функцій виконавчої влади на територіальному рівні. Відповідно до статті 133 Конституції України міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус міст державного підпорядкування. Міські держав­ні адміністрації, які в них утворюються, за обсягом своїх повноважень прирівняні до статусу обласних державних адміністрацій.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами, зокрема у столиці - Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ», прийнятим 15 січня 1999 року.

Державні адміністрації у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

• виконання Конституції, законів, актів Президента, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

• законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

• виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також їх національно-культурного розвитку;

• підготовку та виконання відповідних бюджетів;

• звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

• взаємодію з органами місцевого самоврядування;

• реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Місцеві державні адміністрації наділені повноваженнями в таких основних галузях:

• соціально-економічного розвитку;

• бюджету та фінансів;

• управління майном, приватизації та підприємництва;

• містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку;

• використання та охорони земель, природних ресурсів та охорони довкілля,

• науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді;

• соціального забезпечення та соціального захисту населення;

• зайнятості населення, праці та заробітної плати;

• забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян;

• міжнародних та зовнішньоекономічних відносин;

• оборонної роботи.

Державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Державні адміністрації є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції, повноваження яких реалізуються одноособово їх керівниками - головами державних адміністрацій. Вони призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом за поданням Кабінету Міністрів на строк повноважень глави держави. Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд уряду вносяться Прем'єр-міністром. При здійсненні своїх повноважень голови державних адміністрацій відповідальні перед главою держави та КМУ. У разі обрання нового Президента України голови державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів держадміністрацій.

Голова державної адміністрації формує її структуру та склад. Структура обласної державної адміністрації є такою: керівництво (голова, перший заступник голови, заступники голови); апарат ОДА; головні управління, управління, відділи та інші структурні підрозділи ОДА [65, с. 70]. Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 461 установлено, що кількість посад заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням посади першого заступника не може перевищувати для регіонів з чисельністю населення до 1500 тис. та м. Севастополя - 5 одиниць, від 1500 до 2000 тис- 6, від 2000 до 3000 тис- 7, понад 3000 тис. та м. Києва -10 одиниць.

Перший заступник і заступники голови ОДА виконують обов'язки, визначені головами, і несуть персональну відповідальність за стан справ у дорученій їм ділянці роботи. Перший заступник голови облдержадміністрації призначається на посаду головою обласної держадміністрації за згодою Прем'єр-міністра. Заступники голови призначаються на посаду головою за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром.

Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних держадміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань. Вони призначаються на посаду та звільняються з посади головами держадміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом установлені певні обмеження щодо зайняття посад у місцевих державних адміністраціях. Зокрема, голови, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів адміністрацій не можуть бути народними депутатами України, суміщати свою службову діяльність з іншою, у тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.

Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності обласної державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень голови ОДА, надання методичної та іншої практичної допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування головою облдержадміністрації утворюється апарат облдержадміністрації в межах виділених бю­джетних коштів, який підпорядковується голові даної адміністрації. До структури апарату обласної державної адміністрації входять такі відділи: організаційний; загальний; кадрової роботи та з питань державної служби; юридичний; роботи зі зверненнями громадян; контролю; бухгалтерського обліку; господарський; взаємодії з правоохоронними органами; з питань оборонної та мобілізаційної роботи; інформаційно-комп'ютерного забезпечення; з питань режимно-секретної роботи.

Апарат у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з управліннями, іншими структурними підрозділами облдержадміністрації, районними держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян.

Апарат ОДА очолює керівник апарату, який призначається на посаду головою облдержадміністрації. Голова також затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату.

Основними структурними підрозділами ОДА є головні управління, управління і відділи. У структурі ОДА функціонують також служби, інспекції та архіви. Перелік структурних підрозділів визначає голова облдержадміністрації на основі примірного переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. При формуванні структур ОДА необхідно дотримуватися таких вимог: до складу головного управління повинні входити не менше двох управлінь; в управлінні має працювати не менше 9 осіб, у відділах у складі управлінь - не менше 4, у самостійних відділах - не менше 6.

В обласних державних адміністраціях утворюються такі структурні підрозділи:

а) головне управління економіки; головне управління сільського господарства і продовольства; головне управління праці та соціального захисту населення; головне фінансове управління;

б) управління промисловості, енергетики, транспорту та зв'язку (у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській ОДА - головні управління); управління вугільної промисловості (створюється у разі потреби); управління капітального будівництва; управління житлово-комунального господарства; управління містобудування та архітектури; управління з питань оборонної і мобілізаційної роботи; управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЄС (у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській і Чернігівській областях окремо функціонують управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи); управління освіти і науки; управління охорони здоров'я; управління культури; управління у справах сім'ї та молоді; управління з питань фізичної культури, спорту та туризму; управління у справах преси та інформації; управління з питань внутрішньої політики; управління державної ветеринарної медицини; управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності (створюється у разі потреби);

в) відділ у справах національностей і міграції; відділ у справах релігій;

г) інспекція державного технічного нагляду; інспекція якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції;

д) служба у справах неповнолітніх;

є) державний архів області.

Голови держадміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації у відповідному органі юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Реалізуючи конституційні положення, Закон «Про місцеві державні адміністрації» визначає функції цих органів виконавчої влади, тобто основні напрями діяльності, у яких відображається сутність, соціальне призначення, цілі й завдання зазначених органів у вирішенні загальносуспільних справ. Закон наділяє місцеві державні адміністрації відповідною компетенцією, яка є правовим засобом реалізації покладених на них функцій. При цьому визначається загальна і галузева компетенція. У межах загальної компетенції до відання державних адміністрацій належить вирішення таких питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації та підприємництва; 5) промисловості, сільського^ господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури, спорту і туризму, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

У цілому Закон про місцеві адміністрації не виключає здійснення ними й інших функцій. Тому закони, наприклад, з питань бюджету, фінансів та обліку можуть наділяти місцеві органи виконавчої влади іншими повноваженнями порівняно з тими, що закріплені зазначеним Законом. Отже, галузеві повноваження місцевих адміністрацій складають насправді лише основу їх повноважень відповідно до всього масиву законодавства.

Державні адміністрації здійснюють також функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління. Аналіз статусу місцевих державних адміністрацій вказує на те, що вони відіграють ключову роль у реалізації державної політики та законів України на відповідних територіях.

На місцеві держадміністрації покладено здійснення на відповідних територіях функції державного контролю в межах, визначених Конституцією і законами України, за:

• збереженням і раціональним використанням державного майна;

• станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням збитків, заподіяних державі;

• використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

• охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду;

• додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю та сертифікацією;

• додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захоронениям промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

• додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів;

• додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

• додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

• охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

• додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;

• додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію.

Обласні державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів та підзвітні і підконтрольні Уряду. Однак, у зв'язку з особливою роллю Президента України в організації та діяльності виконавчої влади, зокрема у наявності у нього права за власною ініціативою припиняти повноваження голови будь-якої обласної чи районної держадміністрації, саме відносини останніх з главою держави, а відповідно з Адміністрацією Президента, мають першочергове значення. Відносини Кабінету Міністрів з місцевими державними адміністраціями, що опосередковуються Президентом, є не достатньо окресленими.

Місцеві державні адміністрації при здійсненні своїх повноважень у сфері державного управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Відносини між ними є переважно партнерськими. Голови держадміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні функцій державного управління.

Управління, відділи та інші структурні підрозділи облдержадміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Голови держадміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

Обласні держадміністрації у межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови облдержадміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам, рішенням Конституційного Суду, актам Президента, Кабінету Міністрів, голів облдержадміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Обласні держадміністрації є підзвітними обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, обласних бюджетів. Облдержадміністрації можуть здійснювати повноваження, делеговані їм обласними радами з метою забезпечення місцевих інтересів населення області і несуть відповідальність за їх реалізацію. Вони у частині здійснення делегованих повноважень підзвітні та підконтрольні обласним-радам.

Голови облдержадміністрацій щорічно звітують перед обласними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-культурного розвитку території і делегованих повноважень. Рада може висловити недовіру голові облдержадміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій Кабінету Міністрів, Президент приймає рішення і дає раді обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові висловили дві третини від складу обласної ради, глава держави приймає відставку голови облдержадміністрації.

Обласні державні адміністрації не мають права втручатись у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Для здійснення спільних програм обласні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації.

Державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління. Голови держадміністрацій укладають та розривають контракти з їх керівниками. Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної держадміністрації, крім керівників установ, підприємств та організацій Збройних Сил та інших військових формувань. Державні адміністрації не повинні втручатись у їх господарську діяльність, крім випадків, визначених законом. У разі порушення законів керівниками підприємств, установ, організацій держадміністрації мають право звернутися до їх власника чи уповноваженої ним особи з умотивованим поданням щодо притягнення до відповідальності цих керівників.

Особливу увагу держадміністрації повинні приділяти відносинам з об'єднаннями громадян та стосункам з громадянами, які проживають на відповідних територіях. З цією метою вони взаємодіють з політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями для забезпечення прав і свобод громадян, задоволення їхніх політичних, екологічних, соціальних, культурних та інших інтересів з урахуванням загальнодержавних і місцевих інтересів, сприяють виконанню статутних завдань та забезпечують додержання законних прав цих об'єднань громадян.

Держадміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян. Громадяни звертаються до цих органів у вирішенні питань, що належать до сфери їх повноважень. Посадові особи держадміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше, ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь. Посадові особи проводять особистий прийом громадян у порядку, ви­значеному законом.