2. Операційна система (види операцій, підсистеми операційної системи)

Операційна система – це повна система виробничої діяльності будь-якої організації (об’єкта), яка становить собою сукупність трьох взаємозалежних підсистем:

• підсистема планування й контролю (забезпечує, інформує про стан загальної системи та незавершеного виробництва);

• переробна (перетворює вхідну величину на вихідний результат);

• підсистема забезпечення (виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми).

3. Життєвий цикл операційної системи

В процесі розвитку ОС слід виділити 4 етапи життєвого циклу, що характеризують поточну ефективність будь-якої ОС.

1 етап ― зародження та формування ОС

Характеризується порівняо низькою ефективністю (Е 1) і відносно низькими темпами її росту (слабкий підйом кривої).

На цьму етапі необхідна централізована система менеджменту, яка передбачає виключну концентрацію повноважень та відповідальності.

2 етап ― швидкий ріст ефективності ОС

Поточна ефективність (віддача) тут зростає за рахунок зняття обмежень координації ланок, підрозділів та їх функцій.

ОС сформувалася як цілісність. На цьому етапі міняються вимоги до ОС. Напрями реалізації стратегії та політики менеджменту персоналу Надконцентрація повноважнь та відповідальність поступається місцем їх збалансованому розподілу.

Головна вимога до ОС ― це раціональна внутрішня структура, правильна організація інформаційних потоків та чітка спеціалізація підрозділів та ланок, яка виражається як поділ зон відповідальності.

3 етап ― період стабільності ОС

Він характеризується найвищим досягненням ефективності функціонування ОС (Е2 та Е3), незмінністю (постійністю) вихідних параметрів системи, низькою ймовірністю відмов, всокими показниками живучості та чутливості.

Період стабільності ― най триваліший період існування ОС. Він прямо пропорційно залежить віцд стилю управління операційного менеджера, наявності та якості вхідних ресурсів, маркетингової служби.. На практиці цей період є найважчим з точки зору тривалості збереження цілей, стратегії і тактики фірми.

4 етап ― спад ефективності

Включає 2 ділянки А і Б.Ділянку А ― стадія спадаючої ефективності, нап якій йдуть «сигнали тривоги» про втрату досягнутих показників Е2 та Е3 та інших параметрів системи. Принципи стратегії та політики менеджменту персоналу Тут вирішується проблема вибору― ліквідувати систему, модернізувати її, змінити місію або розміщення. Ділянка Б― приріст ефективності незначний і пов’язаний із згортанням діяльності.

4. Класифікація показників якості

1. за властивостями: надійність (безаварійна робота, граничні строки зберігання, час експлуатації), технологічність, екологічність, естетичність в т.д.

2. за кількістю показників: одиничні, комплексі і загальні

3. за способами оцінки: базові, відносні

4. за вираженням: натуральні і вартісні

5. за стадією визначення: прогнозні, проектовані, експлуатаційні

5. Методи визначення рівня якості (охарактеризувати)

Розрізняють такі методи оцінки рівня якості продукції:

1. диференціальний – заснований на співставленні показника з базовим за доп. формул:

, , де Q_i – відносний рівень якості; P_i – якість оцінюваного зразка; Р_у – якість базового зразка.

2. комплексний – використовує загальні показники:

а) головні показники

б) інтегральні показники

в) середньозважені показники

• змішаний – використовують при згрупуванні одиничних і комплексних показників.

Оцінка рівня якості продукції необхідна для планування найефективніших напрямів поліпшення якості, для розроблення стратегії утримання і розширення товарного ринку продукції, що випускається.