Найважливіші правила знайомства:

• молодшого за віком називають старшому;

• нижчого за посадою відрекомендовують вищому;

• новоприбулого називають тим, хто вже зібрався;

• чоловіка відрекомендовують жінці (крім тих випадків, коли чоловік – це президент, член королівської родини чи церковний ієрарх);

• у ділових стосунках найважливішу роль відіграє посада;

• відрекомендовуючи незнайомих людей, необхідно називати їх так, як вони надалі звертатимуться один до одного;

• у ділових стосунках варто не просто називати прізвище, ім’я, по батькові людини, а й сферу її діяльності чи інтересів. “Пан Віктор Яковенко, директор фірми “Маяк”, яка спеціалізується на торгівлі канцтоварами, книгами”;

• якщо хто-небудь, відрекомендовуючи вас, неправильно назвав прізвище чи назвав не той титул, звання, професію тощо, ви повинні негайно поправити його у ввічливій чи жартівливій формі.

Після того, як вас відрекомендували:

• чоловік повинен злегка вклонитися, а якщо він сидить – встати;

• жінка повинна кивнути головою – без поспіху, з гідністю, але без зарозумілості, дивлячись в очі тому, з ким її знайомлять. Жінка може при цьому сидіти, крім тих випадків, коли її рекомендують жінці, старшій за віком чи посадою, або якщо вона хоче виразити особливу прихильність до того, з ким її знайомлять;

• для потискання руки першим простягає руку той, кому відрекомендували нового знайомого (жінка в разі знайомства з чоловіком; начальник простягає руку підлеглому; старший за віком молодшому). Жінка може не подавати руки чоловікові, але повинна відповісти рукостисканням на його простягнуту руку;

• Формули ввічливості, які при цьому вживають:

• Дуже приємно;

• Я рада (радий) Вас вітати;

• Як ся маєте.

Практичні завдання

Завдання 1. На основі поданого тексту побудуйте діалог, який ґрунтується на сократівському прийомі запитань – відповідей. Запишіть запитання.

Мова професійного спілкування є соціальним варіантом сучасної літературної мови, якою послуговуються переважно представники певної професії. Професіонал володіє понятійно-категоріальним апаратом певної сфери діяльності і відповідною йому системою термінів. Тому головною ознакою мови професійного спілкування є наявність термінології та професіоналізмів. Крім того, ця мова має деякі особливості в наголошуванні, фразеології, словотворі, граматиці.

В основу професійної діяльності покладено наукові знання, відповідно мова професійного спілкування тісно пов’язана з науковим стилем. Професійній мові, як і науковій, властиві певні комунікативні якості: абстрагованість, логічність, точність, якість, об’єктивність. Крім того, вона має бути чистою, виразною, естетичною.

Чистота професійної мови полягає передусім у відповідності сучасній літературній нормі. Вона простежується на всіх рівнях її структури і використання: на рівні орфоепії – літературно-нормативна вимова; на рівні лексики – відсутність чужих слів, вульгаризмів, суржику, невмотивованих повторів; на рівні орфографії – грамотне письмо; на рівні граматики – правильна, завершена побудова речень, нормативні словоформи; з погляду стилістики – відповідність меті, завданням, ситуації спілкування, стилям, підстилям і жанрам мовлення.

Складниками виразності професійної мови є інформаційна (змістова) і виражальна (чуттєво-мовна) виразність.

Естетичність професійної мови спирається на точність, логічність, чистоту, виразність, а також доречність, лаконічність, різноманітність, образність, які у взаємодії та пропорційності створюють гармонію усного чи писемного тексту. Одноманітний, нечіткий, невиразний, засмічений суржиком, випадковими словами текст ніколи не справить враження гарної, вишуканої мови і не викличе почуття естетичного задоволення.

Терміни «мова професійного спілкування» і «ділова мова» не тотожні. Діловою мовою послуговуються представники різних професій, а мова професійного спілкування функціонує в межах певної професійної сфери. Ділова мова – це реалізація офіційно-ділового стилю, зафіксованого в документах; у мові професійного спілкування реалізуються також науковий стиль та розмовний. Водночас елементи ділової мови і мови професійного спілкування можуть використовуватися паралельно, наприклад в офіційних переговорах, ділових бесідах тощо. (За Л.І. Мацько та Л.В. Кравець)

Завдання 2. Пригадайте правила утворення форм кличного відмінка. Утворіть форму кличного вiдмiнка вiд поданих загальних та власних назв. Поясніть закономірності відмінкових закінчень. Як ще можна звернутись до чоловiка чи жiнки?

Сусід, жінка, товариш, пан, друг, хлопець, дружина, президент, листоноша, банкір, слюсар, секретар, Надія, Марія, Ігор, Олег, Iван Iванович, Сергiй Петрович, Степан Вiкторович, Юрiй Андрiйович, Галина Семенiвна, Валентина Iллiвна.

Iменники I вiдмiни твердої групи у кличному вiдмiнку мають закiнчення -о: дружино, Миколо; м'якої та мiшаної групи – -е: земле, робiтнице; м'якої групи пiсля голосного та апострофа – -є: Марiє, сiм’є; деякi пестливi iменники м'якої групи – -ю: Галю, доню, бабусю.

Iменники II вiдмiни твердої групи (iз суфiксами -ик-, -ок-, -к-), iншомовнi iмена з основою на г, к, х та деякi iменники мiшаної групи з основою на шиплячий (крiм ж) мають закiнчення -у: батьку, провiднику, Генрiху, робiтнику; м'якої групи мають закiнчення -ю: Вiталiю, вчителю; твердої групи, а також м'якої групи з суфiксом -ець, мiшаної групи (власнi назви з основою на ж, ч, ш, дж i загальнi назви з основою на р, ж) мають закiнчення -е: Петре, друже, хлопче, школяре;

Iменники III вiдмiни у кличному відмінку мають закiнчення -е: любове, гордосте, радосте.

Завдання 3. Пригадайте, що таке звертання, які вони бувають. Вживаючи етикетні формули (вітання, прощання, вибачення, прохання, подяка та ін.) та звертання, складіть розповідь на тему «Знайомство».

Завдання 4. Відредагуйте текст телефонної розмови, правильний варіант запишіть.

• Алло! Це хто?

• Петренко. А хто вам треба?

• Завідуючий кафедрою. Я не знаю, як його прізвище.

• А хто це дзвонить?

• Іван Петрович Денисенко.

• А хто ви такий?

• Я методист … кафедри … університета. Хотів би працювати у вас на кафедрі.

• Завідувач зараз не буде з Вами говорити, у неї нема часу.

Завдання 5. Пригадайте, з якою метою в усному мовленні вживаються фрази на зразок: Зверніть увагу, будь ласка, на…; Вам уже відомо, що …; Як Ви переконалися… . Складіть із цими конструкціями речення.

Завдання 6. Складіть розгорнуту відповідь про те, навіщо вживають в усному мовленні форми ввічливості. Запишіть речення з поданими словами та конструкціями.

Даруйте!, Вибачте!, Будь ласка, не ображайтеся!, Перепрошую, чи не могли б Ви…; На жаль, ми не можемо…; Щиро дякую за… Дозвольте подякувати Вам за….

Завдання 7. Відредагуйте тексти. Скажіть, які мовні норми у них порушені.

А. Шановні! Нас зацікавила ваша запропонована продукція і ми готові заключити договор поставки. Пришліть нам інформацію про ваші гарантійні зобов'язання. Подякуємо якщо ви письмово повідомете про ваше рішення що до цього питання.

Б. Високоповажні панове! Ми просимо надіслати нам прескуранти (прайсси) на всі види ваших послуг. Ваша фірма являється головним дістрібютором з продажу типографських послуг в Донецьку. Ото ж просимо насамперед повідомити, на яких умовах Ви могли б заключити довгостроковий договор про співпрацю.