Цикл природничо-наукової та загальноекономічної підготовки анотація дисципліни “ергономіка”

1. Мета опанування дисципліни в контексті підготовки фахівців певної спеціальності. Її взаємозв’язок з іншими дисциплінами навчального плану.

Мета опанування дисципліни – формування необхідних теоретичних знань про сутність системи “людина – машина” та принципи її організації; ознайомлення з методами оцінки функціонування системи “людина – машина”; формування вмінь і навичок розробки та обґрунтування заходів щодо вдосконалення системи “людина – машина”.

Ергономіка пов’язана з циклом гуманітарних, технічних та природознавчих наук: економіка праці, соціологія праці, інженерна психологія, кібернетика, системотехніка, гігієна праці, охорона праці тощо і слугує для них базою при виробленні практичних рекомендацій і стандартів.

2. Перелік знань і умінь, яких набуде студент після опанування даної дисципліни.

Після опанування даного курсу студенти будуть знати:

• сутність системи “людина –машина”;

• ергономічні показники та ергономічні фактори;

• зміст функціонально-структурного аналізу діяльності;

• класифікацію предметів і засобів праці відповідно до рівня їх автоматизації;

• принципи розподілу функцій між людиною і машиною;

• ознаки оптимального робочого навантаження;

• методи професійної психодіагностики;

• умови конструювання робочого місця з урахуванням антропометричних даних чоловіків і жінок;

• підходи у формуванні виробничого процесу, виробничої структури та трудових процесів;

• умови раціонального розміщення обладнання та визначення маршрутів переміщення працівників;

• методи художнього конструювання;

• естетичні вимоги до обладнання та зовнішнього середовища;

• ергономічні вимоги до організації робочого місця;

• сутність та шляхи досягнення виробничої естетики.

За підсумками вивчення цієї навчальної дисципліни студенти будуть вміти:

• визначати інтегральну характеристику системи „людина – машина – середовище”;

• здійснювати розподіл функцій між машиною і людиною;

• визначати економічну та соціальну ефективність системи „людина–машина–середовище”;

• складати психофізіологічний еталон професії;

• визначати тип робочого місця та оснащувати його технічними засобами;

• розробляти режими роботи людей в системі „людина–машина–середовище”;

• здійснювати дизайн елементів системи „людина – машина – середовище”;

• розробляти заходи щодо покращання умов праці на робочому місці.

3. Сфера реалізації набутих знань і вмінь в майбутній професії.

Знання та вміння, набуті при вивченні даної дисципліни, використовуються при організації роботи систем „людина – машина – середовище” в будь-яких сферах економічної діяльності та при розробці раціональних шляхів вдосконалення роботи систем, в т.ч. покращення фондоозброєності, підвищення рівня автоматизації виробництва, покращення умов праці, підвищення продуктивності праці із збереженням високої працездатності і здоров’я працюючих тощо.

4. Зміст дисципліни, що пропонується для вивчення студентами, за модулями та темами. Ергономіка та її місце в системі наук. Методологічні основи ергономіки. Трудова діяльність в системі “людина – машина”. Оцінка ефективності системи “людина – машина”. Психофізіологічна та соціальна адаптація людини. Ергономічні вимоги до організації робочого місця. Ергономічність засобів технічного оснащення робочого місця. Розробка та організація технологічних процесів. Зовнішнє середовище системи “людина – машина”. Виробнича естетика.