2. В результаті вивчення дисципліни студент

буде знати: економічну сутність та принципи страхування; класифікацію страхування та його роль у соціально орієнтованій ринковій економіці; природу страхових ризиків і методи їх оцінювання; особливості функціонування страхового ринку та його найважливіших суб`єкті; мету та завдання державного регулювання страхової діяльності; основи страхування майна та відповідальності, особистого страхування, перестрахування; порядок формування доходів, витрат та прибутку страховиків; методи оцінки фінансової надійності страхових компаній.

буде вміти: користуватися законодавчо-нормативними актами, які регулюють страхову діяльність в Україні; обчислювати страхові тарифи за окремими видами страхування; укладати договори страхування; здійснювати розрахунки щодо основних видів страхових резервів; визначати обсяги власного утримання та цесії за договорами перестрахування; обчислювати показники платоспроможності страхових компаній.

3.Знання та вміння, отримані при вивченні цієї дисципліни, мають широке застосування і можуть бути використані випускниками на посадах спеціалістів страхових компаній, ризик-менеджерів підприємств та організацій, службовців органу державного нагляду за страховою діяльністю, працівників державної податкової служби, інших зацікавлених підприємств та установ.

4. Зміст дисципліни за темами:

Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.

Тема 2. Класифікація страхування.

Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка.

Тема 4. Страховий ринок.

Тема 5. Страхова організація.

Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності.

Тема 7. Особисте страхування.

Тема 8. Майнове страхування.

Тема 9. Страхування відповідальності.

Тема 10. Перестрахування і співстрахування.

Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика.

Тема 12. Фінансова надійність страхової організації (компанії

5. Викладацький склад: д.е.н., проф.. Осадець С.С., к.е.н.. проф. Гаманкова О.О., к.е.н., доценти Артюх Т.М., Горянська С.В., Колотило О.Д., Кривошлик Т.Д., Мурашко О.В., Татарина Т.В., ст. викладачі Баранова О.В., Баранов А.Л., Стецюк Т.І., Веретнов В.І.

6. Основна література:

1.Страхування: Підручник /Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С.Осадець. – Вид. 3-тє, без змін. – К.:КНЕУ, 2006. – 604 с..

2.Страхування: навч.-метод.посібник для самостійного вивчення досц. За заг.ред.О.О.Гаманкової. – К.: КНЕУ, 2000, 124 с.

Анотація дисципліни

“АДАПТИВНІ МОДЕЛІ В ЕКОНОМІЦІ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВІ”

1. Мета опанування дисципліни. Щоб зважити численні грані (неповнота і невизначеність інформації, відкритість і трансформація системи) економічного буття і врахувати нелінійну динаміку економічних процесів та швидкоплинний і калейдоскопічний характер подій в сфері підприємницької діяльності, в структуру підготовки фахівця-економіста все більше мають посягати елементи математичного моделювання. Саме в ньому як ніколи раніше і ніде інше спостерігається найтісніший зв‘язок між фаховими навчальними дисциплінами, відбувається синтез набутих знань, підпорядкований єдиній меті – отримати кількісні характеристики досліджуваного об‘єкта, побудувати сценарії можливого розвитку подій і дати їм оцінку. Також математичне моделювання вказує на прогалини існуючого знання, його неповноту.

Таким чином, традиційне прогнозування подій суттєво і принципово доповнюється, розширяючи його горизонт, глибину і своєчасне передбачення.

Навчальна дисципліна несе відбиток узагальнення, бо в ній особливим чином спостерігаються міждисциплінарні зв‘язки та взаємовплив фахової і математичної підготовки.

2. Перелік компетенцій, яких набуде студент після опанування даної дисципліни. Як економіці, так і підприємницькій діяльності внутрішньо притаманна адаптація, пристосування до реалій буття, що відбувається інколи поза нашою свідомістю чи викликане бездіяльністю. Даною дисципліною передбачається спонтанний процес адаптації здійснювати більш осмислено і керовано, значно цілеспрямовано на підґрунті багатоваріантних комп‘ютерних розрахунків математичної моделі (ММ) явища.

В результаті слухач курсу навчиться будувати ММ, оволодіє навиками числового аналізу ММ та технікою її якісного дослідження

Адаптивне економіко-математичне моделювання сприяє усуненню невідповідності між економічною теорією і практикою економічного сьогодення, стаючи невід‘ємною складовою сучасної економічної освіти.

3. Сфера реалізації набутих знань і вмінь у майбутній професії. Методологія і техніка адаптивного, економіко-математичного моделювання передбачає всебічне її використання у економічній практиці (розв‘язання різногалузевих задач), ефективне дослідження станів трансформаційної економіки, алгоритмізацією економічної теорії та досягнення її досконалості. Окрім економіки та підприємництва як предмету безпосередньої уваги отриманим в курсі знанням притаманна найширша область використання, оскільки слухач володіє новітньою методологією наукового пізнання, якою виступає адаптивне математичне моделювання.

4. Зміст дисципліни: Фактор нелінійності та інші чинники економічного середовища. Кібернетична концепція дослідження. Обчислювальний експеримент в економіці – сучасна методологія системних досліджень нелінійної економіки. Сутність адаптації. Концептуальні основи адаптивних моделей та засобів їх якісного та кількісного аналізу. Побудова адаптивних математичних моделей в економіці, принципи та класифікація. Основи якісного дослідження адаптивних моделей. Основи кількісного аналізу ММ економіки. Кількісні (детерміновані і стохастичні) методи адаптивних моделей економіки. Синергетичні ефекти адаптивного числового моделювання. Еволюційне та синергетичне моделювання економічних процесів в умовах трансформації.

5. Викладацький склад: проф.. Вітлінський В. В., доц. Коляда Ю. В.

6. Основна література:

Вітлінський В.В. Моделювання економіки: навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 408 с.

Кундышева Е.С. Математическое моделирование в экономике: Учебное пособие/ Под науч. ред. проф. Б. А. Суслакова. – М.: Издат.-товг. корпорация “ Дашков и К⁰” , 2004. – 352 с.

Овечко А. В., Петренко В. Л., Тимохин В. И. Модели и методы адаптивной экономики.- Донецк: Юго-Восток Лтд, 2003.