3. Зміст навчальної дисципліни: вступ, 10 тем, короткий словник основних понять, заключення. Теми навчального курсу: Синергетика і самоорганізація: історія становлення і розвитку, предмет, основні категорії; синергетика і самоорганізація як методологічні засади соціально-економічної діяльності; плюралізм і самоорганізація інтересів; синергетичне розуміння хаосу, ентропії та аттракторів самоорганізованих соціальних систем; інноваційний тип економіки і роль самоорганізації в його утвердженні й розвитку; кооперативи і кластери – основа самоорганізації і самоуправління в економічній сфері життєдіяльності суспільства; Державне регулювання і громадська самоорганізація та їх взаємодія; соціальне партнерство у світлі синергетичної парадигми; системно-синергетична модель управління соціально-економічними трансформаційними процесами; закони синергетики і глобальні тенденції економічного розвитку

4. Викладацький склад:

Білоус В.С. - к.і.н., професор.

Ільченко Б.В. – асистент.

Сірін В.А. – асистент.

3. Основна література:

1. Білоус В.С. Синергетика і самоорганізація в економічній діяльності., К.: КНЕУ, 2007., 371 ст. Навчальний посібник, а також комп’ютер. варіант;

2. Занг Б.В. Синергетическая економика: Время и перемены в нелинейной економической теории., М.: Мир, 1999.

Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. СПб., “Алитейя”

Анотація дисципліни

“СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО - економічних процесів”

1. Мета опанування дисципліни, її взаємозв’язок з іншими дисциплінами

“Системний аналіз соціально-економічних процесів” – це дисципліна, що вивчає напрямки застосування системного підходу, методології та інструментарію системного аналізу до дослідження соціально-економічних систем та процесів, розв’язанні проблемних ситуацій, що виникають в господарській діяльності та в процесі прийняття управлінських рішень.

Головною метою вивчення дисципліни “Системний аналіз соціально-економічних процесів” є розвиток у студентів системного мислення, усвідомлення необхідності застосування системного підходу до задач управління та прийняття рішень, до дослідження складних соціально-економічних явищ та процесів.

Основні завдання курсу полягають у вивченні як теоретичних основ системного аналізу, який дозволяє об’єднати в єдиний комплекс різні методи дослідження систем різноманітної природи на будь-яких рівнях їх вивчення та стадіях існування, так і набутті студентами практичних навичок застосування системного аналізу при дослідженні соціально-економічних систем та розв’язанні важкоформалізуємих та слабкоструктурованих задач.

Теоретичним фундаментом дисципліни є вища математика, теорія ймовірностей і математична статистика, дисципліни економіко-математичного спрямування. Основою для вивчення дисципліни та її практичного застосування є економічна теорія, макро- і мікро- економіка, менеджмент, маркетинг, фінанси, економіка підприємств тощо. Практична реалізація системного аналізу ґрунтується на використанні сучасних інформаційних систем та технологій.

Тривалість викладання дисципліни – 108 год., кредити ESTS – 3. Рекомендований семестр – 4. Форми та методи навчання – лекції, практичні та лабораторні роботи.

2. Після опанування дисципліни студенти

знатимуть: теоретичні основи системного аналізу соціально-економічних процесів, теоретичні засади моделювання, особливості застосування системного підходу при дослідженні систем будь-якої природи.

вмітимуть: системно аналізувати наявну статичну інформацію, навчаться розробці, плануванню та реалізації заходів, спрямованих на вирішення проблемних ситуацій. А також набудуть практичних навичок щодо задач аналізу та синтезу складних соціально-економічних та інформаційних систем.

3. Сфера реалізації набутих знань та умінь в майбутній професії.

Отримані знання та навички дають можливість ефективно працю­вати в соціально-економічних системах різного роду, незалежно від рівня агрегування (макро-, мікро- чи мезорівень), форми власності, розміру сис­теми (від приватного підприємництва до транснаціональних корпорацій), на будь-яких посадах, пов’язаних з прийняттям рішень, або підготовки інформації для прийняття обґрунтованих рішень.