4.Фінансовий потенціал

Територіальні (регіональні) фінанси - сукупність фінансових (грошових) ресурсів, використовуваних для економічного і соціального розвитку територій. Для цього формуються територіальні або регіональні фінанси, які включають місцеві (регіональні) бюджети АР Крим, областей, низових адміністративних районів, міст, селищ і сіл, а також прибутки підприємств комунальної форми власності, які використовуються для вирішення регіональних проблем. Крім того, до регіональних фінансів входять також цільові фонди, які утворюються поза бюджетом для фінансування деяких заходів, а також місцеві позики, які здійснюються у підприємств, населення шляхом випуску, наприклад, цінних паперів. Регіональні фінанси забезпечують фінансування заходів, пов'язаних із соціально-культурним і комунально-побутовим обслуговуванням населення.

Поступово функції регулювання, даних процесів переходять від центральних органів законодавчої і виконавчої влади до місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування. Ефективність використання місцевих фінансів значно залежить від наявності в регіонах бюджетоутворюючих підприємств, ринку праці, фінансової допомоги держави. Регіональним фінансам виділяються відрахування а також субвенції, тобто фінансові ресурси, які надаються з держбюджету на відповідні цілі (наприклад, на розвиток охорони здоров'я й ін.). Тобто, чим більші обсяги місцевих фінансів, тим ефективніше можна їх використовувати, але за умови обов'язкового контролю за цим процесом з боку держави.

Основними джерелами формування регіональних фінансів є бюджетні кошти та кошти (прибутки) суб'єктів господарювання (підприємств, організацій).

1. Місцеві фінанси включають:

а) місцеві бюджети, які приймаються бездефіцитно;

б) прибутки підприємств комунальної форми власності;

в) цільові фонди, які утворюються поза бюджетом для фінансування деяких заходів;

г) місцеві позики, які здійснюються у підприємств, населення, шляхом випуску, наприклад, цінних паперів.

Таким чином, регіональні фінанси — це система економічних відносин, що регулює розподіл і перерозподіл національного доходу, фонду грошових надходжень, які використовуються для. економічного й соціального розвитку територій. З цією метою розробляються регіональні програми соціально-економічного розвитку територій.

А). Основною частиною регіональних фінансів є місцеві бюджети. В Україні сформована законодавчо-нормативна база, на якій ґрунтується бюджетна система і міжбюджетні взаємовідносини. Прийнято закон України «Про бюджетну систему України», де визначено бюджетний устрій та його принципи, порядок складання і виконання бюджетів.

Формування бюджетів залежить, у першу чергу, від розвитку в регіонах бюджетоутворюючих галузей, податкової політики та розподілу фінансових ресурсів між центром і регіонами.

Регіональні бюджети — один з головних каналів доведення до населення кінцевих результатів виробництва: суспільні фонди споживання розподіляються між окремими групами населення; фінансується і розвиток галузей харчової та місцевої промисловості, комунального господарства; фінансування в регіонах охорони здоров'я, освіти, комунального обслуговування населення, будівництва та утримання автошляхів місцевого значення. фінансуються вищі і середні спеціальні навчальні заклади, заходи з внутрішньої безпеки та правопорядку, охорони навколишнього середовища.

Органам місцевої влади, дають можливість складати, розглядати, затверджувати й виконувати свої бюджети, розпоряджатись підприємствами, які знаходяться в їх підпорядкуванні та отримувати від них доходи.

Доходи регіональних бюджетів формуються за рахунок власних і регулюючих джерел доходу. Дохідна частина регіональних бюджетів включає в себе:

І. Власні доходи.

1. Податки на майно.

1. Платежі за використання природних ресурсів, у тому числі земельний податок і орендна плата за землю.

2. Податки, збори та мито, включаючи місцеві податки й збори.

4. Інші власні доходи.