3 Елементи пам’яті:
Закріплення (запам’ятовування);
Зберігання;
Відтворення або забування.
Усі ці процеси пов’язані між собою і взаємозалежні.
Але бувають порушення, тобто забування.
Випадає відтворення, причиною є напруження, перевантаження.
Інформаційне перенасичення.
Погане сприймання і зберігання.
Відтворення „по свіжому сліду”.
Людина хвора на „Корсаковський синдром”. Вплив алкоголю на нервову систему.
Може випадати запам’ятоване.
Індивідуальні показники пам’яті:
Швидкість запам’ятовування;
Міцність збереження;
Точність відтворення;
Готовність пам’яті – це здатність знайти інформацію і відтворити її.
Велика тренувальна робота.
Обсяг пам’яті. Це кількість одиниць інформації, яку запам’ятовувала людина. Можливості пам’яті:
Фізіологічні основи пам’яті. Існує 3 підходи до основ пам’яті:
I теор. Павлова про асоціації. А. Це відображення зв’язків міжпредметами і явищами в корі головного мозку, як сиcтем тимчасових нервових зв’язків.
Асоціації бувають:
За сумістністю (в часі, впросторі). Коли? Де? Питання, якщо запам’ят. Місце , час, а якщо не запам’ят., то не спрацьовує.
За подібністю (порівняння з чимось; щоб подати новий матеріал повторюють старий). Так легше сприймається.
За контрастом (яскравіше, відрізнити від попередніх знань).
За прочинністю. (краще усвідомлюємо, краще зберігаємо, коли знаємо причину того, що відбувається).
На цій теорії будуються інші теорії.
II теор. Теорія електрично замкнутих кілець. Виникла в 20-ті роки XX сторіччя, коли московськими вченими були винайдені і відкриті біотоки мозку. Це наявність електричного біоструму мозку. Коли людина запам’ятовує спрацьовує цей біострум мозку. Навколо об’єкта, який запам’ятовується утворюються кільця, які замикаються навколо нього замикаються.
III теор. Хімічна (біохімічна), теорія РНК. Школа Макконнелла. Вчені довели, що записується інформація, яка на нас діє. РНК – і. Повсякденна, отримана від життя. ДНК – предається з покоління в покоління. Від батьків, дідів, прадідів.
Лікар Камерон займався проблемою провалами в пам’яті. Вводив РНК в мозок хворим людям. І зробив висновок, що це допомагає.
3 значення пам’яті за Ушинським:
П., як біологічний процес пристосування до умов життя. (Напр. : якщо кажуть, що буде дощ, то зранку беремо парасолю).
П., як відбір і переробка важливої інформації (Напр.: допомагає орвєнтуванню в життєвих ситуаціях).
Це п., як основа формування особистості (Напр.: навчання дитини моральним нормам).
Види пам’яті.
За тривалістю збереження інформації розглядають:
1. МИТТЄВА АБО ІКОНІЧНА п., позв’язана з утриманням точної і повної картини, тільки що сприйнятого органами відчуттів без переробки отриманої інформації. Це пам’ять з безпосереднім відображенням інформації органами відчуттів.
Эйдетики – це ті люди, які здатні сприйняти образ і утримувати побачене тривалий час.
2. КОРОТКОЧАСНА п. працює без попередньої свідомої установки на зміст, та з наступною установкою на відтворення. Дану пам’ять характеризує такий показник як обсяг. Він визначається за кількостю одиниць інформації, яку людина здатна відтворити через кілька десятків секунд, після втрати інформації. Втрата інформації з обсягу короткочасної пам’яті – це один із типів забування. Інформація з короткочасної пам’яті може переноситися в більш глибокі рівневі системи, де зберігається практично безкінечно. (Робоча пам.)
3. ДОВГОТРИВАЛА п. В ній зберігається величезна кількість найрізноманітнішої інформації. Інформація, що надходить у сховище довготривалої пам’яті може відтворюватися скільки завгодно, багато разів без втрати або з частковою втратою інформації. Багаторазове і систематичне відтворення даної інформації закріплює її в довготривалій пам’яті. Останнє дає можливість людині в будь-який необхідний момент пригадати те, що було колись їм запам’ятовано. Під час користування довгостроковою пам’яттю для пригадування, необхідно прикласти зусилля волі та уміння мислити. (фундамент. пам., на майбутнє).
4. ОПЕРАТИВНА пам. – пам., яка розрахована на збереження інформації певного заздалегідь заданого терміну (від декількох сек. до декількох днів) термін зберігання в даній пам’яті визначається завданням, яке стоїть перед людиною і розраховане тільки на вирішення даного завдання. Іноді операт. пам. називають робочою пам’яттю. (Спрацьовує там де необхідно негайно прийняти рішення).
5. ГЕНЕТИЧНА П. Інформація в такого виду пам’яті зберігається в генотипі, передається і відтворюється по спадковості. Основним біологічним механізмом запом’ятовуваня інформації в такій пам’яті є швидше за все мутації і пов’язані з ними зміни генних структур.
За змістом:
1. РУХОВА П. Являє собою запам’ятоване і збережене, а при необхідності відтворення з достатньою точністю різноманітних складних рухів. Ця пам. Приймає участь у формуванні рухових, трудових і спортивних умінь та навичок. (запам. Власних рухів).
2. ЕМОЦІЙНА П. (аффективна). Пам., яка спрямована на переживання і почуття. Цей вид пам. Приймає участь в роботі усіх видів пам’яті та особливо проявляється в людських стосунках. На емоційній пам. заснована міцність запам’ятовування матеріалу.
3. ОБРАЗНА ПАМ’ЯТЬ починає формуватися набагато пізніше. Це пам. на уявлення та образи. (запам. Образи, предмети, явища):
Зорова п.– це п., яка пов’язана із збереженням і відтворенням зорових образів. Ця п. припускає розвиток у людини здібності до уяви.
Слухова п. – гарне запам’ятовування і точне відтворенням різноманітних звуків, музичних, мовних. Краще развинута у музикантів, у тих, хто вивчає іноземні мови.
Дотикова, нюхова, смакова особливої ролі в житті людини не відіграють.
4. СЛОВЕСНО-ЛОГІЧНА п. Найтісніше пов’язана зі словом, думкою і логікою. Цей вид пам. хар-ся тим, що людина, яка володіє цим видом пам. швидко і точно запам’ятовує зміст подій, логічно розмірковує, приділяє значну увагу змісту матерій і т.д. У цього виду п. Основна роль належить 2-й сигнальній системі. Цей вид властивий тільки людині.
За характером протікання прцесів:
ДОВІЛЬНА І МИМОВІЛЬНА пам. Мимовільна п. – приймає участь у запам’ятовуванні і сприйнятті, що здійснюється без вольових зусиль людии, та без контролю з боку свідомості. (не заставл. зпам.) Довільна п. – це коли людина ставить перед собою мету щось запам’ятати. Сам процес вимагає вольових зусиль, контролюється свідомістю. (є мета).
За активністю свідомості:
1. МЕХАНІЧНА п. Запам’ятовування відбувається в тій формі, у якій вона запам’яталася і не опирається на осмислення. (потребує повторення).
2. СМИСЛОВА (ЛОГИЧНА) – запам’ятовуються не зовнішні форми, а зміст отриманої информації. ( спочатку зрозуміти, а потім запам’ятати).
ПРОЦЕСИ ПАМ'ЯТІ. Загальним для всіх псих. проц-в (проц-в пам’яті) є те, що вони проектують або відтворюють минуле, яке колись було прежите індивідом. Запам'ятовування починається зі збереження, яке спочатку здійснюється довільно в тій або інший діяльності, з огляду на необхідність збереження в інтересах практ. або теоретич. діяльн. Людина починає ставити перед собою мету свідомо і прикладає зусилля для того, щоб запам’ятати те, що є для неї найбільш цінним. У цьому випадку свідоме збереження переходить в свідоме запам'ятовування і оформлюється в особливу свідому цілеспрямовану діяльність.
Коли запам’ятовування співпадає з відомими трудн-ми, а закріплення матеріалу потребує спец. прийомів, воно набуває форми організованого запам’ят., тобто заучування. Для запам’ятовування притаманне, щоб сам процес первинного сприйняття регулювався свідомою установкою на запам’ятовування. Особливе місце надається повторенню, продукт-ть повт-ня залежить у значній мірі від того, якою мірою цей процес виходить за межі механичної рекопитуляції, а перетвориться в нову переробку матеріалу, пов’язану з новою формою, яка полягає в заглибленні його осмисленням. Суттєвою умовою запам’ятовування є зрозумілість запам’ятов. Матеріалу.
Відтворення. Може здійснюватися мимовільно, керуючись при цьому асоціативним механізмом і неусвідомленими установками. Але сприйняття може відбуватися на основі свідомих установок на сприйняття, перетворюючи в такому випадку свідомий процес пригадування під час важкого пригадування. Пригадування є не тільки попереднім процесом сприйняття, але і його резервом. Істотно особливою активного відтворення є свідоме ставлення до відтвореного. Відтворене усвідомлюється суб’єктом у своєму ставленні до минулого, яке воно відтворює. Одним з основних видів сприйняття є процес спогадів. Пригадування - це уявлення, віднесене до більш або менш точно визначеного моменту з історії нашого життя.
Збереження – це складний динамічний процес, який здійснюється в умовах визначених організованим усвідомленнням і включає в себе різноманітні процеси переробки інформації. Зворотньою стороною збереження є забування.
Теми рефератів:
«Значення відчуттів у професійній діяльності людини».
«Сенсорний розвиток у дитячому віці».
«Значення уваги для набуття знань».
«Причини забування та його прояви».
«Феноменальна пам’ять, її прояви».
Творчо-практичні завдання:
Підібрати факти про відмінність відчуттів у тварин і людей (наприклад, чим кращий нюх, слух, зір. Цифри, скільки разів тощо).
Підібрати 2-3 уривки з будь-яких творів, де вказується на забудькуватість героїв.