Порядок визначення суми збитку та відшкодування
Розмір збитку визначається страховиком на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку.
Збитком визнають:
— у випадку часткового знищення домашнього майна — його вартість, визначена страхувальником;
— разі повного знищення всього домашнього майна — страхова сума, обумовлена договором страхування або договором на відповідну групу речей;
— у разі пошкодження майна — сума знижки вартості, тобто знецінення, спричиненого страховим випадком.
Якщо пошкоджений предмет можна відновити шляхом ремонту, то збитком є вартість ремонту даного предмета згідно з квитанцією, виданою ремонтною організацією.
Вартість ремонту визначається у межах суми, що не перевищує заявлену страхувальником вартість предмета.
Не вважають збитком вартість заміни або ремонту телевізорів і холодильників, що перебувають на гарантійному обслуговуванні, якщо завод-виробник або відповідне ремонтне підприємство зобов'язане здійснити заміну або ремонт безкоштовно.
Збитком вважається вартість ремонту квартири страхувальника в будинках державного, громадського фонду та ЖЕКу.
До такого збитку входить:
— пофарбування стін, підлоги, дверей, віконних рам, побілка стелі;
— заміна (робота і матеріали) шпалер, лінолеуму та інших покриттів стін та підлоги, замків і ручок, віконного і дверного скла, електричних дзвінків, електро- і теплопроводки, сантехнічного та газового обладнання, оббивка дверей.
Вартість ремонту визначається за діючими у системі ремонтно-будівельної організації розцінками.
У суму збитку входять витрати на рятування майна і приведення його до ладу, якщо ці витрати визнані необхідними.
Контрольні запитання:
1. З якою метою проводиться обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності?
2. З якою метою проводиться обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків?
3. Що виступає об'єктом добровільного страхування майна підприємств, установ, організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ)?
4. Чи поширюється при страхуванні домашнього майна страховий захист на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо-та відеосистеми, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи?
5. Чи підлягають обов'язковому страхуванню на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків тварини, що перебувають у місцевості, в якій введено карантинні обмеження?
6. Чи підлягають обов'язковому страхуванню на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків тварини, що перебувають у стані дородового чи післяродового залежування?
7. Чи підлягають обов'язковому страхуванню на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків тварини у яких за результатами досліджень установлено позитивну реакцію на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз?
8. Чи зберігається обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування, якщо страхувальник доведе, що старість або довготермінова експлуатація майна не вплинула на розмір збитку?