2. Функции рынка , условия его формирования и развития

Сутність ринку знаходить свій вияв в його головних еконо­мічних функціях. Економічна функція — це головне призна­чення, яке має виконувати дана категорія і яке відображає сутність останньої.

До головних економічних функцій ринку відносять такі функції:

саморегулювання економіки, котра передбачає узгоджен­ня виробництва і споживання по всьому асортименту товарів і послуг, а також підтримування збалансованості попиту і про­позиції за обсягом і ціною;

стимулююча - полягає в спонуканні виробників до ство­рення нової продукції з найменшими витратами і найбільши­ми доходами;

регулююча — передбачає забезпечення певної пропорцій­ності у виробництві й обміні між регіонами і сферами еконо­міки;

раціональності — передбачає зменшення виробничих ви­трат, а також витрат обігу;

еквівалентності — полягає у зіставленні індивідуальних ви­трат ресурсів із суспільними, що виявляє цінність продукту; демократизації господарської діяльності, тобто санації (по­збавлення) економіки від нежиттєздатних елементів, що веде до диференціації товаровиробників-конкурентів.

Таким чином, ринок є функціональною формою економіч-нихзв'язків між суб'єктами цілісної економічної системи, це кон­кретна форма існування вільного підприємництва. Найповніша суть ринкової економічної системи відображає ринок вільної (чи­стої) конкуренції, що дає найбільшу свободу дії ринкового меха­нізму господарювання.

Зазначений ринок вільної конкуренції існує за певних умов:

- існування в економіці різноманітних форм власності і різноманіття форм господарювання, а також конкуренції;

- демонополізація економіки, свобода вибору партнерів на господарських угодах (свобода купівлі - продажу);

- право вільного встановлення цін на власний продукт;

— існування вільного маневрування виробничими ресурсами;

- повнота і доступ усіх господарських структур до інфор-мації про стан ринку та його кон'юнктуру;

- наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу га­лузей, систем, служб, підприємств, установ, що обслуго­вують ринок (банки, біржі, ринкові форми торгівлі тощо);

— наявність достатньої маси грошей, необхідних для обігу товарів, послуг та інших об'єктів ринкових відносин.

Ринок чистої монополії — це ринок, де одна фірма продає єдиний у своєму роді продукт, що не має близького за якісни­ми і технічними показниками замінника. Така фірма контро­лює ціну на свій продукт. На даному ринку може діяти , а може і не діяти цінова конкуренція.

Підприємницька монополія - це ситуація на ринку, коли одна фірма або декілька займають провідне положення в галузі.

Двостороння монополія — це ринок на, якому єдиному про­давцю протидіє єдиний покупець.

Існує також природна монополія, коли ефект масштабу настільки великий, що одна фірма може забезпечувати весь ринок, маючи при цьому менші витрати на одиницю продукції, ніж у фірм-конкурентів.

Зазначений поділ ринків є умовним. Чиста конкуренція та чиста монополія — скоріше абстрактні категорії, яких у реальній дійсності майже нема. Однак найбільш близьким до чистої конкуренції є ринок сільськогосподарської продукції (на­приклад, пшениці), до чистої монополії — наприклад, один цукровий завод у певному регіоні, один банк у районі тощо. 94

Реально існуючими є ринки монополістичної конкуренції та олігополії. Перші стосуються галузей, що обслуговують насе­лення (пошиття одягу, взуття, ремонт домашньої техніки тощо).

Олігополія характерніша для металургійної промисловості, виробництва автомобілів тощо.

Таким чином, сучасна економічна теорія розрізняє чотири основні моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія і монополія.

Ринок чистої конкуренції—це ринок, де існує велика кількість фірм, що продають стандартизовані товари. Доступ на ринок вільний, продавці не в змозі контролювати ціну на товар, який вони продають. На ринку відсутня нецінова конкуренція.

На ринку монополістичної конкуренції діє багато продавців диференційованих за якістю, дизайном, фасоном товарів і послуг. Саме різноманіття в якості, упаковці, розміщенні фірм тощо є основною ознакою монополістичної конкуренції. Тут кожна фірма володіє певною часткою ринку, тобто має еле­менти монополізму. Для монополістичної конкуренції харак­терною є нецінова конкуренція і, насамперед, реклама.

Олігополістичний ринок — це ринок, на якому декілька фірм продають як стандартизовані, такі диференційовані то­вари. Основна риса такого ринку - взаємозалежність конку­руючих фірм одна від одної.

Ринок чистої монополії існує тоді, коли на ринку діє один продавець, який диктує свої умови ринку, сам встановлює ціну для свого товару. Його мета - одержання монопольне високо­го прибутку.