- •5.03050802 Оціночна діяльність
- •Тема 1. Вступ. Предмет, метод і завдання дисципліни. Лекція 1. Вступ. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Рекомендована література
- •Зміст лекції Короткий історичний нарис розвитку екології
- •Предмет, структура та завдання сучасної екології. Методи екологічних досліджень.
- •Екологічні фактори та їхня класифікація.
- •Екосистема. Структура екосистеми. Природні та штучні екосистеми.
- •Біосфера, як глобальна екологічна система.
- •Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- •Основні джерела антропогенного забруднення .
- •Забруднення та їх класифікація.
- •Тема 5. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище. Лекція 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище. План
- •Рекомендована література
- •Урбанізації та її негативні наслідки.
- •Проблеми відходів людської діяльності.
- •Тема 6. Господарський механізм управління природокористуванням. Лекція 4. Господарський механізм управління природокористуванням План
- •Рекомендована література
- •Зміст лекції Наукові категорії природокористування
- •Економічні методи управління процесом природокористування
- •Класифікація природних ресурсів.
- •Мінеральні ресурси України
- •Тема 7. Господарський механізм управління природокористуванням.
- •Екологічний стан гідросфери.
- •Енергетичні ресурси та енергетичні проблеми.
- •Тема 10. Управління природокористуванням і правовий захист навколишнього середовища.
- •Зміст лекції Визначення та структура екологічного права.
- •Основні джерела екологічного права.
- •Закони в галузі охорони довкілля.
- •Тема 11. Економічні методи управління природокористування і охороною природного середовища.
- •Тема 7. Економічні методи управління природокористування і охороною природного середовища. План.
- •Рекомендована література
- •Зміст лекції Поняття загальних витрат на охорону навколишнього природного середовища
- •Методика розрахунків плати за спеціальне використання природних ресурсів.
- •Структура системи державних цільових фондів охорони навколишнього природного середовища.
- •Державні цільові екологічні фонди України
- •Екологічне страхування та поняття екологічного бюджету
- •1. Державний бюджет.
- •1. Державний бюджет.
- •Місцеві бюджети.
- •До екологічного страхування належать:
- •Ступінь екологічної безпеки
- •Тема 12. Організація раціонального природокористування та охорони природного середовища. Лекція 8. Організація раціонального природокористування та охорони природного середовища План.
- •Рекомендована література
- •Зміст лекції Функції державної системи екологічного управління
- •Екологічний моніторинг. Види екологічного моніторингу.
- •Тема14. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони природного середовища.
- •Міжнародні екологічні організації.
- •Природно-заповідний фонд України.
- •Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Державна служба заповідної справи. Об'єкти: До природно-заповідного фонду України належать:
- •Червона книга України.
- •Історія
- •Структура
- •Впорядкування інформації
- •Список рекомендованих джерел. Закони та законодавчі акти в галузі охорони довкілля, що діють в україні
- •Основна рекомендована література
- •Допоміжна рекомендована література
Тема 7. Господарський механізм управління природокористуванням.
Лекція 5. Господарський механізм управління природокористуванням
План
Екологічна оцінка атмосфери.
Екологічний стан гідросфери.
Енергетичні ресурси та енергетичні проблеми.
Методи та шляхи очищення атмосфери та гідросфери.
Ключові терміни та поняття: атмосфера, гідросфера, забруднювачі атмосфери та гідросфери, види забруднення гідросфери, енергетичні ресурси, способи очищення стічних вод та атмосфери.
Рекомендована література
Білявський Г. О. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.
Заверуха Н.М. Основи екології: Навч посіб. – К.: Каравела, 2006. – 368 с.
Злобін Ю. А. Основи екології. К.: - Видавництво «Лібра», ТОВ, 1998, 248 с.
Джигерей В.С. Екологія та охорона природного середовища: Навч. Посіб. – К: Т-во «Знання», КОО, 2000.
Зміст лекції
Екологічна оцінка атмосфери.
Атмосфера – одна з найважливіших складових частин біосфери. Вона надійно захищає живі організми від космічного та ультрафіолетового випромінювання, визначає загальний тепловий режим поверхні Землі, впливає на кліматичні умови, а через них на режими річок, грунтово-рослинний покрив та процеси формування рельєфу. Маса атмосфери нашої планети дуже мала – всього лише одна мільйонна маси Землі. Проте її роль у природних процесах біосфери величезна. Атмосферне повітря є косною речовиною біосфери і середовищем існування живої речовини – рослин, тварин, людей. Атмосферне повітря забезпечує рослинний, тваринний світ і людей життєво необхідними газоподібними речовинами, захист Землі від дії метеоритів, космічного опромінення, процеси виробничої діяльності людини киснем, азотом, воднем, інертними газами. Атмосферне повітря використовують у промисловості як реагент для спалювання палива, теплоносій для нагрівання й охолодження продуктів, обладнання та приміщень, для добування зріджених газів. Атмосферний кисень є умовою життя людей і багатьох тварин. Без їжі людина може прожити до двох місяців, без води - тиждень, а без повітря – кілька хвилин. За добу людина споживає 500 л кисню, пропускаючи через легені 10 тис літрів (12 кг) повітря, а їжі й води – близько 2 кг. Забруднення атмосферного повітря – це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає на здоров'я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистеми
У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря. Забруднення атмосфери – це привнесення у повітря сторонніх речовин або утворення не властивих для нього речовин і явищ, а також збільшення концентрації звичайних компонентів.
Існує два основних джерела забруднення атмосфери: природне і антропогенне. Природне джерело – це вулкани, пилові бурі, лісові пожежі, процеси розкладання рослин і тварин.
До основних антропогенних джерел забруднення відносять підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорт, різні машинобудівні підприємства. Розглянемо найважливіші з них.
Теплові електростанції. Забруднюють атмосферу викидами, що містять оксиди сульфуру, нітрогену, сажу, яка є носієм смолистих речовин, пил і золу, що містять солі важких металів.
Комбінати чорної металургії, що включають доменне, сталеплавильне, прокатне виробництва; гірничорудні цехи, агломераційні фабрики, заводи коксохімічні та з переробки відходів основних виробництв, теплоенергетичні установки. Викиди в атмосферу містять оксиди карбону, нітрогену, сульфуру, пил, гідрогенсульфур, аміак, сірковуглець, аерозолі хрому і мангану, бензол, фенол, піридин, нафталін.
Кольорова металургія забруднює атмосферу сполуками флуору, кольорових і важких металів (часто у вигляді аерозолів), парами ртуті, сполуками сульфуру, карбону, нітрогену, поліметалічним пилом, смолистими речовинами, вуглеводнями, що містять бенз(а)пірен.
Машинобудування і металообробка. Викиди в атмосферу підприємств цього профілю містять аерозолі сполук кольорових і важких металів, зокрема, пари ртуті з парами органічних розчинників.
Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість є джерелом таких забруднювачів атмосфери: сполук сульфуру, оксидів карбону, аміаку, вуглеводнів, у тому числі бенз(а)пірену.
Підприємства неорганічної хімії. Викиди в атмосферу містять оксиди сульфуру, нітрогену, карбону, гідрогенсульфур, аміак, сполуки фосфору, вільний хлор.
Підприємства органічної хімії. Викиди в атмосферу великої кількості органічних речовин, що мають складний хімічний склад, хлоридної кислоти, сполук важких металів, сажі й пилу.
Підприємства по виробництву будівельних матеріалів. Забруднюють атмосферу пилом, що містить сполуки важких металів, флуору, оксид силіцію, азбест, гіпс, тонкодисперсний скляний пил.
Хімічне забруднення атмосфери автотранспортом. Цей вид забруднення є одним з найбільш небезпечних для здоров’я людини, бо вихлопні гази надходять у приземний шар повітря, звідки утруднене їх розсіювання; до того ж будинки жилих кварталів, які знаходяться поряд з автомагістралями, є свого роду екраном для вловлювання забруднювачів. У складі відпрацьованих газів автомобілів міститься понад 200 шкідливих речовин, серед яких оксиди карбону, неспалені вуглеводні, сажа, сполуки плюмбуму, оксиди сульфуру, нітрогену, бенз(а)пірен, озон та інші. Вони викликають захворювання верхніх дихальних шляхів, серцево-судинної системи, різні онкопатології.