Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
рыбка.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
97.28 Кб
Скачать

39) Ліна костенко(1930)

Книги Л. Костенко «Над берегами вечной реки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторимость» (1980) стали незаурядными явлениями современной украинской поэзии. Лина Костенко написала новую книгу с названием «Записки украинского самашедшего».  Абзацы из дневников чередуются абзацами с довольно прозрачной сюжетной линией. Еще есть несколько схематичных образов, которые, как с плаката, срисованы из людей круга пани Костенко. Главный герой - настоящий украинский патриот, поэтому не может спокойно наблюдать за тем, что делается с его родиной. Постоянно читая газеты, он пишет заметки о состоянии общества, пытаясь понять, что происходит вокруг, где место Украины в новом глобализованном мире. Он понимает, что на самом деле все не так и все не то. Не за такое будущее он голодал в 1990 на Майдане будучи студентом (где познакомился со своей будущей женой), не за такую Украину боролся его отец интеллигент-«шестидесятник», не за это умирали герои-патриоты. Понимает, но сидит, сложа руки. По замыслу автора это Украина сходит с ума, и никто ничего не делает. Пассивность и нерешительность главного героя - это пассивность и нерешительность украинской интеллигенции, патриотов. Как символ попранной свободы слова буквально через страницу упоминается отрезанная голова убитого в 2000 году журналиста Георгия Гонгадзе. Фигурируют образы из поколения главного героя - «потерянного поколения», у которого «украл молодость» Советский Союз. Но и детям, которые живут в уже независимой стране, - ничуть не легче. Украину, как только она «освободилась», сразу же «украли» недостойные и правят ею, обирая народ. Сказывается «тяжелое советское прошлое»: наше украинское общество «посттоталитарное», «постгеноцидное», отсюда и постмодернистская гниль, - устами своих героев говорит пани Костенко. Украинцы утрачивают свою независимость. Вокруг сплошной театр абсурда, поэтому образы в романе не предполагают иной функции и иного чувства, как только показать трагизм и разочарование истинного патриота. Заканчивается роман оптимистически. Приходит «оранжевая революция». Все герои, до этого разобщенные, растерянные и озлобленные, обретают и себя, и Родину

40) В українській літературі зразками історичного роману вважаються «Чорна рада» П. Куліша, «Сагайдачний», «Корнієнко» А. Чайковського, «Упирі» Ю. Опільського, «Людолови», Зінаїди Тулуб, «Гомоніла Україна» П. Панча, «Євпраксія», «Диво», П. Загребельного, «Святослав», «Володимир» С. Скляренка, «Предтеча», «Під вічним небом»В. Шевчука, «На полі смиренному» В. Шевчука, «Мальви», «Орда» Р. Іваничука, «Гнів Перуна», «Золоті стремена» Раїси Іванченко, «Яса» Ю. Мушкетика, «Меч Арея», «Похорон богів» І. Білика та ін.

Особливий резонанс викликав роман Шкляра «Чорний ворон». Він вийшов наприкінці 2009 року у видавництві «Ярославів Вал» (Київ) і майже одночасно (під назвою «Залишенець») — у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (Харків). Книжковому виданню передувала газетна публікація фрагменту «Суд». В липні 2011 року вийшла аудіоверсія «Залишенця» у видавництві Мистецької агенції «Наш Формат». Роман відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 1920-х роках.

Васи́ль Дми́трович Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Кожелянко вважається засновником напряму «альтернативної історії» в українській літературі. Дмитро́ Дми́трович Бі́лий  — український письменник, історик, дослідник Кубані, бандурист, осавул Азовського козацького війська (2001), майор міліції у відставці. Член Донецького відділення НТШ. Роман Д. Білого «Басаврюк XX», присвячений подіям XX століття, з його виразною гоголівською алюзією, є, на думку рецензентів, однією з найвдаліших спроб авантюрно-містичного характеру в сучасній українській літературі.

Твори Дмитра Білого перекладено російською мовою.