Тема 5 : сімейне право

1. Поняття, предмет, принципи сімейного права.

2. Зміст сімейних правовідносин.

3. Шлюб. Порядок укладення шлюбу.

4. Припинення шлюбу.

5. Визнання шлюбу недійсним.

6. Поняття шлюбного контракту.

7. Особисті права та обов’язки подружжя.

8. Права та обов’язки подружжя по утриманню.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Сімейний кодекс України. – К., 2004

2. Ариванюк Т.О., Бірюков І.А. та інш. Сімейне право України. – К., 2002

3. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2003

1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ СІМЕЙНОГО ПРАВА.

Сімейне право – сукупність правових норм, які регулюють особисті

немайнові й пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї.

Питання про предмет сімейного права є дискусійним, ще не виріше-

ним остаточно. Деякі юристи вважають, що сімейне право є складовою цивільного права. Інші юристи (їх більшість) вважають, що сімейне право – самостійна галузь, яка принципово відрізняється від інших галузей права. Вони стверджують, що хоч об’єктом сімейного права і є регулювання майнових та особистих немайнових взаємовідносин, проте це не зовсім звичайні майнові та особисті відносини – вони відрізняються за своїм характером та мають ряд особливостей:

1. Сімейно-правові взаємовідносини характерні своїми джерелами.

Якщо цивільні правовідносини виникають, як правило, з договорів, то шлюбно-сімейні відносини виникають з рідства, шлюбу, усиновлення, і всі майнові відносини випливають з особистих. Ці правовідносини пов’язують не сторонніх, а близьких осіб – родичів, подружжя.

2. В першу чергу, сімейні правовідносини – це особисті немайнові, і

лише в другу чергу, вони э майновими. Майнові правовідносини випливають з особистих: є рідство, є шлюб – є майнові відносини.

3. Сімейні права та сімейні обов’язки не можна відчужувати,

передавати, купувати, продавати чи дарувати. Не можна, наприклад, передавати право на одержання аліментів або ж на виховання дітей. А в цивільному праві майже всі майнові відносини легко передаються (наприклад, право на одержання спадщини).

4. Сімейні правовідносини регулюються окремим Кодексом про шлюб

та сім’ю України. Новий Сімейний Кодекс набув чинності з 1 січня 2004 року.

5. Процес розгляду сімейних справ відрізняється від розгляду

цивільних (У справах про передачу дитини на виховання другому з подружжя не можна так легко виконати рішення, як рішення, скажімо, про відчуження певної речі.

6. Сімейно-шлюбні відносини в Україні в багатьох випадках

регулюються нормами моралі, а не тільки правовими нормами, і це характерно тільки для сімейного права.

Усе це дає підставу розглядати цю галузь права як специфічну, самостійну, що має об’єктом особистості та майнові відносини, які виникають на грунті шлюбу, рідства та усиновлення.

Предметом сімейного права є сукупність норм, які регулюють особисті немайнові та ті, що випливають з них майнові відносини людей, які виникають на грунті шлюбу та сім’ї.

Визначаючи предмет сімейного права, можна зробити висновок, що сімейно-шлюбні відносини не можуть перебувати поза сферою регулювання права.

Говорячи про сімейне право як самостійну галузь права, ми все ж не можемо не помітити, що воно пов’язане з інститутами сімейного права – особливо зі спадковим. Певною мірою сімейне право пов’язане з житловим правом, де право на житлову площу виникає не лише з договору житлового найму, а також з сімейно-шлюбних відносин.

Принципи сімейного права – це основні засади, керівні ідеї, відповідно до яких здійснюється сімейно-правове регулювання суспільних відносин. Одним з принципів сімейного права є одношлюбність (моногамія), тобто громадяни можуть одночасно перебувати тільки в одному шлюбі. Ця норма закріплена в ст.. 25 Сімейного Кодексу України.

Принцип свободи і добровільності при укладенні шлюбу визначають ст..51 Конституції України і ст.. 24 Сімейного Кодексу. Він означає, що вибір дружини, чоловіка громадянами України здійснюється з їх власного бажання. Водночас суть цього принципу ще й у тому, що держава гарантує захист інтересів особи, право якої на вільний вибір дружини, чоловіка порушено.

Принцип свободи при укладенні шлюбу нерозривно пов’язаний з іншою основною засадою сімейного права – зі свободою розірвання шлюбу (ст. 105 Сімейного Кодексу України).

Четвертим принципом сімейного права є принцип повної рівності чоловіка і жінки в особистих та майнових правах. Це визначають ст.. ст.. 21, 24, 51 Конституції України та ст.. 7 Сімейного Кодексу України.

Ще одним із найважливіших принципів є принцип моральності та матеріальної підтримки нужденних членів сім’ї. Правове забезпечення цього принципу здійснюється аліментними зобов’язаннями, а саме: батьки повинні утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Крім цього, подружжя повинно матеріально підтримувати один одного у разі потреби.