36) Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тараса́ Шевче́нка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.

Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики,театрального мистецтва та кінематографії.

Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури

27 вересня 1999 року, згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву — «Національна премія України імені Тараса Шевченка». Було встановлено, що статус лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка прирівнюється до статусу лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Упродовж 1962—2007 років Шевченківською премією відзначено 566 осіб і 8 колективів.У 2007—2008 роках було засновано Народну Шевченківську премію (Залізний Мамай), першими лауреатами якої стали Остап Лапський, Олег Скрипка, Ігор Павлюк, Михайло Андрусяк. Нагородження Національною премією провадиться Указом Президента України. Щорічно присуджується до 5 Національних премій, але не більше однієї з кожного напряму

література,літературознавство і мистецтвознавство,публіцистика і журналістика,кінематографія,музичне, театральне, концертно-виконавське, народне і декоративно-прикладне та образотворче мистецтво).

На здобуття Національної премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані (випущені у світ) у завершеному вигляді протягом останніх 5 років, але не пізніш як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії.

На здобуття Національної премії не можуть бути висунуті наукові твори, монографії, підручники чи посібники, а також альбоми-каталоги.( потрібно пройти 3 тури

37)Масова література — один з двох потоків сучасного літературного процесу (іншим є елітарна література).Масова література — розважальна й дидактична белетристика, яка друкується великими накладами і є складовою «індустрії культури». Використовуючи стереотипи масової свідомості й популістьку стратегію завоювання публіки, а також примітизувати художні відкриття «високої» літератури, такі твори передбачають спрощене, комфортне читання. Їхні типові ознаки — пригодницький або звульгаризований романтичний сюжет, який має зовнішню напружену динаміку і часто щасливий фінал — «хеппіенд».Люко Дашвар Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік), Академія державного управління при Президентові України 

У журналістиці з 1986 року.Почала писати сценарії для кіно: «ЛунаОдесса» і «Время — это все».

З 2006 року займається тільки літературною діяльністю.

Письменниця й сценаристка Люко Дашвар — унікальне явище в сучасній українській літературі.

Її перший роман «Село не люди» став лауреатом премії конкурсу «Коронація слова 2007».

Наступний роман «Молоко з кров'ю» став дипломантом «Коронації слова 2008» та переможцем конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі-2008».Третій роман авторки «РАЙ. центр» став дипломантом конкурсу «Коронація слова 2009» у категорії «Вибір видавців».

Четвертий роман «Мати все» вийшов восени 2010 року. Загальний наклад цього роману на кінець року вже складав 52 тисячі примірників.

Загальний наклад книжок письменниці, яка друкується виключно у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля», складає вже понад 180 тисяч примірників, що, за словами ЗМІ, робить авторку «найтиражованішою письменницею країни».

2010 року конкурс «Коронація слова» надав письменниці офіційний статус «Золотого автора» — автора, чиї твори продані накладом понад 100 тисяч примірників.

П'ятий роман авторки «Макар» стане першим у трилогії «Биті є». Письменниця присвятить її уже відомим персонажам роману «РАЙ. центр» — Макару, Максу і Гоцику. Як і перші чотири книги авторки, роман вийде друком у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» Презентація книги планується під час ХVII форуму видавців у Львові

38) ірен роздобудько— українська журналістка, письменниця, поетеса.

З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій. Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.