§ 6. Центральні органи виконавчої влади

До центральних органів виконавчої влади згідно з Конституцією України належать міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Відповідно до п. 15 ст. 106 та ч. 5 ст. 114 Конституції України Президент України утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи ви­конавчої влади в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України здійснює державну політику у відповідній сфері. У своїй діяльності вони керуються Конституцією України, законами України, постанова­ми Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також положенням про відповідний центральний орган виконавчої влади.

До системи центральних органів виконавчої влади України нале­жать міністерства, державні комітети (державні служби) та централь­ні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі цен­тральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністерства є єдиноначальними органами. Питання діяльності міністерств у Ка­бінеті Міністрів України представляють відповідні міністри. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроб­лення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здій­снення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його компетенції. Діяльність центральних органів ви­конавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міні­стрів України, спрямовується і координується міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади представля­ють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких належать ці органи.

Державний комітет (державна служба) — це центральний орган виконавчої влади, який, безпосередньо не формуючи урядову політику, покликаний сприяти міністерствам та Уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як пра­вило, міжгалузевого чи міжсекторного характеру. Голова державного комітету не входить до складу Кабінету Міністрів України, має статус державного службовця. Державний комітет може видавати загально­обов’язкові нормативно-правові акти лише у межах повноважень, визначених для нього законами. Державний комітет є єдиноначальним органом виконавчої влади.

Центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом — це орган, що має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання і повноваження, а також порядок утворення, реор­ганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Його очолює голова.

Компетенція міністерств та інших органів виконавчої влади визна­чається галузевими чи міжгалузевими рамками. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади беруть участь у формуванні і ре­алізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрям­ками, розроблюють механізм її реалізації; прогнозують розвиток еко­номіки; беруть участь у розробленні Державної програми економічно­го та соціального розвитку України, Державного бюджету України; розроблюють цільові перспективні програми, опрацьовують комплекс заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи; реалізують державну стратегію розвитку відповідної галузі (групи суміжних га­лузей); здійснюють інші функції.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають право залучати спеціалістів для розгляду питань, що належать до їх компетенції, представляти Уряд України за його дорученням у міжна­родних організаціях та під час укладання міжнародних договорів Укра­їни, одержувати в установленому законодавством порядку від мініс­терств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представницьких органів інформацію, документи, матеріали, скликати в установленому порядку наради з питань, що на­лежать до їх компетенції, притягати до дисциплінарної відповідальнос­ті керівників територіальних органів міністерств, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, тощо.

У складі апарату міністерств та інших центральних органів вико­навчої влади утворюються: департаменти, самостійні управління (са-

мостійні відділи), самостійні сектори, відділи у складі департаменту (самостійного управління).

У процесі виконання покладених на міністерства та інші централь­ні органи виконавчої влади завдань вони взаємодіють з іншими цен­тральними і місцевими органами виконавчої влади, органами АРК, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

У межах своїх повноважень на основі та на виконання актів за­конодавства центральні органи виконавчої влади видають накази, організують і контролюють їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, рішення міністерства та іншого центрального ор­гану виконавчої влади є обов’язковими до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого само­врядування, представницькими органами, підприємствами, устано­вами і організаціями незалежно від форм власності та громадян­ства.

Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних орга­нів виконавчої влади підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України відповідно до «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р.¹

Міністерство та інший центральний орган виконавчої влади очолює міністр (керівник), який має заступників, розподіляє обов’язки між ними та здійснює керівництво дорученими йому сферами діяльності, несе відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за стан справ у цих сферах, визначає ступінь відповідальності заступників міністра (керівника), керівників підрозділів.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції міністерства, обговорення найважливіших напрямків його діяльності та розвитку галузі у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (керівника), заступників міністра (керівника) за посадою, а також інших керівних працівників міністерства. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управлін­ня міністерства. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами міністерства.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямків розвитку науки і техніки, обговорення найважли­віших програм та інших питань у центральних органах виконавчої влади може утворюватись науково-технічна (наукова) рада з учених і висококваліфікованих фахівців. Склад науково-технічної (наукової) ради і положення про неї затверджує міністр (керівник). Центральни­ми органами виконавчої влади з урахуванням специфіки їх діяльності можуть утворюватися й інші дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує міністр (керівник).

Центральні органи виконавчої влади є юридичною особою, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображен­ням Державного герба України і своїм найменуванням.