§ 2. СиСтємя ОрГянів

державного управління у сфері праці і соціальної політики

До системи органів, що здійснюють управління у сфері праці та соціальної політики, входять: Міністерство праці та соціальної полі­тики України, Головне управління праці та соціального захисту насе­лення обласної та Київської міської державної адміністрації, управлін­ня праці та соціального захисту населення районної, районні в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, Севастопольської місь­кої державної адміністрації⁵.

Відповідно до Конституції України Указом Президента України створено Міністерство праці та соціальної політики України (Мін­праці), яке діє згідно з Положенням про нього, затвердженим постано­вою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. Його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінпраці є головним органом у системі центральних органів ви­конавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — соціального страхування), соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормуван­ня та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування на­селення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.

Основними завданнями Мінпраці є: участь у формуванні і забез­печенні реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, у тому числі інвалідів, вете­ранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного за­безпечення, соціального обслуговування населення, колективно-до­говірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу; керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов’язаних з ефек­тивним функціонуванням ринку праці, сприянням раціональній, про­дуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенням якості і конкурен­тоспроможності робочої сили; розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці, вдосконалення її оплати, організації та нормування; забезпечення через систему підпорядкованих йому орга­нів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчас­ного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі всіх видів державної соціальної допомоги, у разі втрати роботи, працездат­ності, досягнення пенсійного віку тощо; забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та захисту прав працюючих громадян шляхом здійснення державного нагляду за додержанням роботодавця­ми вимог законодавства про працю; розроблення заходів, спрямованих на реалізацію політики грошових доходів населення; розроблення за­ходів, спрямованих на подолання бідності, в тому числі проведення аналітичної роботи з моніторингу показників бідності та соціального розвитку; забезпечення здійснення Пенсійним фондом України його функцій.

Мінпраці очолює Міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади за поданням Прем’єр-міністра України Президент України. Міністр має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України. Пропозиції щодо кандидатур заступників Міністра вносить на розгляд Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України за поданням Міністра.

Міністр керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію дер­жавної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, соціального страхування, соціально-трудових від­носин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку

соціального діалогу та за виконання Міністерством своїх завдань і функцій; координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Міністерства; вносить Прем’єр-міністру України подання про призначення на по­саду і звільнення з посади заступників Міністра, керівників та заступ­ників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується через Міністра; розподіляє обов’язки між своїми заступниками; затверджує програми і плани роботи Міністерства та звіт про їх виконання; підписує нормативно- правові акти Міністерства тощо.

Для погодженого вирішення найважливіших питань, що належать до компетенції Мінпраці, визначення основних напрямків його діяль­ності у Міністерстві утворюється колегія. Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінпраці. Крім того, у складі Мінпраці Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління, а також наукова рада, інші консультативні та дорадчі ор­гани для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямків розвитку у сфері праці та соціальної політики, найважливі­ших програм та вирішення інших питань у Мінпраці. Склад таких органів і положення про них затверджує Міністр. Структуру централь­ного апарату Мінпраці затверджує Міністр за погодженням з Віце- прем’єр-міністром України. Положення про структурні підрозділи центрального апарату Мінпраці затверджує Міністр. Штатний розпис і кошторис видатків Мінпраці затверджує Міністр за погодженням з Мінфіном. Мінпраці є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Через Міністра спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України діяльність Пенсійного фонду України.

Систему органів Пенсійного фонду України утворюють: Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та управ­ління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який діє відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабі­нету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р.^!, у межах своїх повно­важень організує виконання акгів законодавства, здійснює контроль за

їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з пи­тань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства й у встановленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики. Його діяльність спрямовується та координується через Міністра праці України та со­ціальної політики.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у фор­муванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпе­чення та соціального страхування; керівництво та управління солідар­ною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страху­вання; забезпечення збирання та акумулювання внесків на загально­обов’язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку; при­значення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодав­ством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове ви­користання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Фонду, чисельність і персональний склад якого затверджу­ються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Фонду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади Кабіне­том Міністрів України за поданням Прем’єр-Міністра України за про­позицією Міністра праці та соціальної політики.

Положенням про Пенсійний фонд України закріплено розмежуван­ня повноважень між правлінням та Головою правління Фонду. Зокрема, правління Фонду здійснює такі повноваження: визначає поточні та перспективні завдання Фонду; приймає постанови, затверджує поло­ження, інструкції та інші нормативно-правові акти Фонду; заслуховує звіти керівників головних управлінь Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі про результати їх діяльності, розглядає результа­ти перевірок їх роботи; затверджує положення про головні управління Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у ра­йонах, містах і районах у містах; призначає на посаду та звільняє з по­сади начальників головних управлінь Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі у порядку, встановленому відповідно до законо­давства Міністром праці та соціальної політики; затверджує статути (положення) підприємств, установ і організацій, що належать до сфе­ри управління Фонду, контролює додержання їх вимог; приймає рі­шення з інших питань діяльності Фонду.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосеред­ньо та через його головні управління в АРК, областях, містах Києві, Севастополі та управління в районах, містах і районах у містах.

Структуру центрального апарату Пенсійного фонду України за­тверджує Голова правління Фонду за погодженням з Кабінетом Міні­стрів України. Положення про структурні підрозділи центрального апарату затверджує Голова правління.

В АРК, областях, містах Києві та Севастополі утворено головні управління, які підвідомчі та підзвітні Пенсійному фонду України і ді­ють на підставі Положення про них, затвердженого постановою прав­ління Пенсійного фонду України 25 лютого 2008 р.¹

У районах, містах і районах у містах утворено управління Пенсій­ного фонду України, які здійснюють свою діяльність на підставі По­ложення про них, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р.

Повноваження управлінь в районах, містах і районах у містах в основному тотожні повноваженням Головного управління Автоном­ної Республіки Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.