3.2. Дослідження механічних властивостей матеріалів верху

Механічні властивості матеріалів включають у себе такі поняття як: коефіцієнт драпірування (К_д,%), коефіцієнт змінальності (К_зм), прорубку (П,%).

Драпірування (К_д,%) - здатність матеріалу в підвішеному стані під дією власної сили тяжіння утворювати м'які, рухомі складки. Залежно від значення драпірування визначають призначення матеріалу, модельні та конструктивні особливості одягу, технологію її виготовлення.

Дисковий метод дозволяє оцінити драпірування матеріалу одночасно в різних напрямках. Цим методом драпірування визначають на приладі, схема якого показана на рисунку 3.1. Прилад складається з столика 6, в центрі якого проходить стержень 4, що переміщається у вертикальній площині. На верхньому кінці стержня укріплений диск 2 діаметром 50 ± 1 мм з голкою в центрі для закріплення проби 3, яка в початковому стані має форму кола діаметром 200 ± 1 мм.

Мал. 3.1. Схема приладу для визначення драпірування дисковим методом.

Порядок визначення драпірування досліджуваних зразків тканини:

1.Вирізати пробу діаметром 200 ± 1 мм.

2.Помістити папір 5 на столик приладу під диском.

3.Зміцнити пробу 3 на диску 2.

4. На пробу накласти другий диск 1 того ж діаметру, що і перший.

5.Висвітлити прилад зверху пучком паралельних променів, завдяки чому на папері 5, поміщеної на столику приладу під диском, виходить проекція проби 3.

6. Для додання пробі постійної, притаманною їй форми, диск з пробою підняти і опустити 5 разів і через 3 хвилини після цього окреслити проекцію проби на папері 5.

7. Виміряти осьові лінії А і В (рис. 3.2).

- Матеріал, що добре драпірується, утворює дрібні симетрично спадаючі складки з малим радіусом кривизни (рис. 3.2, б);

- Матеріали, що погано драпіруються, дають проекцію, близьку до площіни випробуваної проби (ріс.3.2, в);

- якщо матеріал має різне драпірування в поздовжньому і поперечному напрямку, проекція подовжується у напрямку більшої жорсткості проби (мал. 3.2, г).

Мал. 3.2. Проекції проби тканин з різним драпіруванням

8. Окреслити проекцію проби на папері і вирізати її.

9. З такої ж папери вирізати коло з діаметром рівним діаметру проби.

10. Зважити папір, вирізану з проекції драпірованих проби (тдр.), г (з похибкою до 0,01 г).

11. Зважити папір, вирізану за розміром не драпірованої проби (m), г (з похибкою до 0,01 г).

12. Обчислити коефіцієнт драпірування за формулою:

Кд = 100 (m-mдр) / m (3.11)

де m - маса паперу вирізаною за розміром не драпірованих проби, г;

mДр - маса паперу, вирізаної з проекції драпірованj] проби, г.

13. Дати характеристику драпірування матеріалу по основі і качку по співвідношенню осьових ліній В і А:

- відношення осьових ліній В / А в межах 0,95 - 1, 1 характеризує однакове драпірування матеріалу в двох напрямках;

- відношення осьових ліній В / А >1,1 характеризує краще драпірування в поперечному напрямку.

-відношеня осьових ліній В / А < 0,95 характеризує краще драпіруємість в поздовжньому напрямку.

За формулою (3.11) ми визначаємо коефіцієнт драпірування для трьох запропонованих зразків тканини:

1- зразок: Кд = 100 (2,48-1,05)/2,48=57,6%

2- зразок: Кд = 100 (2,48-0,95)/2,48=61,9%

3-зразок: Кд= 100(2,50- 0,89)/2,50= 64,4 %

Висновки: Результати дослідження показали, що перший зразок краще драпірується в поперечному напрямку, другий зразок навпаки в поздовжньому напрямку, дослідження третього зразка показали що він краще драпірується в поздовжньому напрямку.

Співвідношення осьових ліній В / А:

1. зразок: В = 142 мм, А = 109 мм

2. зразок: В = 80 мм, А = 99 мм

3. зразок: В = 92 мм, А = 151 мм.

1- зразок - В/А = 142/109 = 1,3 - характеризує більше драпірування в поперечному напрямку ;

2-зразок - В/А = 80/99 =0,8 - характеризує однакове драпірування у двох напрямках;

3-зразок - В/А= 92/151 = 0,6 - характеризує більше драпірування в поздовжньому напрямку .

Зминальність - властивість матеріалу при вигині і стиску утворювати незникаючі складки.

Випробування проводиться відповідно до ГОСТ 8978-75.

Для проведення дослідження необхідно:

1. Вирізати два зразки розміром 130x15 мм, один вздовж основи і один вздовж утка.

2. Кожен зразок скласти уздовж, формуючи петлю (рісунок. 3.3) таким чином, щоб верхня частина зразка тканини становила 1/3 його довжини а, нижня - 2/3. Закріпити зразок у штативі.

Мал. 3.3 Схема формування петлі

3. Виміряти висоту петлі до м'яття В1 в місці її максимального розширення.

4 . Встановити зверху на петлю вантаж 1,5 кг на 15 хвилин.

5. Зняти вантаж. Виміряти висоту петлі В2 (малюнок 3.4).

Обчислити коефіцієнт зминальності Кзм,за формулою:

Кзм = 100 (В1-В2 )/В1, (3.12)

де В1 - висота петлі до зминання, мм;

В2 - висота петлі після зминання, мм.

1-й зразок: В1= 12 мм, В2 = 8 мм

2-й зразок: В1 =12 мм, В2 = 7 мм

3-й зразок: В1 =13 мм, В2 =7 мм

Обчислюємо коефіцієнт зминальності за формулою (3. 12):

1-й зразок: Ко зм = 100 (12-7)/12= 41,6%

Ку зм = 100 (12-6)/12= 50%

2-й зразок: Ко зм = 100 (13-8)/13= 33,3%

Ку зм = 100 (13-7)/13= 46,1%

3-й зразок: Ко зм = 100(13 – 5)/13 = 61,5%

Ку зм = 100(13- 7)/13=46,1%

Явна прорубка - це повне руйнування нитки текстильного матеріалу у разі попадання швейної голки при виконанні машинної строчки. Явна прорубка легко виявляється відразу ж після виконання строчки при її зовнішньому огляді. У результаті прорубки на поверхні матеріалу з'являється ворсистість, утворена пошкодженими або зруйнованими нитками, знижується міцність матеріалу на ділянці рядка.

Прихована прорубка - часткове руйнування ниток текстильного матеріалу. Прихована прорубка виявляється найчастіше при експлуатації виробу в результаті механічних впливів і після їх прання. [1]

У швейному виробництві передбачено підбирати голку і швейну нитку для виконання рядків на конкретному матеріалі. Незважаючи на це, пошкодження ниток матеріалу голкою швейної машини, особливо прихована прорубка, зустрічається досить часто.

Для визначення явної прорубки (Пя,%) з вибраного матеріалу вирізають зразок 150x100 мм і прокладають 4 машинні строчки без нитки, після чого під мікроскопом рахують кількість пошкоджених та зруйнованих ниток.

Явна прорубка рахують за формулою:

Пя = 100Ня / Ко (3. 13)

де Ня - число зруйнованих ниток матеріалу по всій довжині рядка

Ко - кількість проколів по всій довжині рядка

Розраховуємо явну прорубку за формулою (3. 13):

1 - й зразок: Пя = 100 *0 / 75 = 0%

2 -й зразок: Пя = 100*0/ 75 = 0%

3-й зразок: Пя = 100*0/ 75 =0%

Для визначення прихованої прорубки (П_пр,%) зразки необхідно піддати пранню. Після чого зразки повторно проглядаються під мікроскопом і обчислюють приховану прорубку за формулою:

П_пр = 100 * (Н_з - Н_я) / Ко3 (3. 14)

де Н_з - загальне число зруйнованих ниток

1 - й зразок: П_пр = 100 *(0- 0) / 75 = 0%

2- й зразок: П_пр = 100 *(0- 0) / 75 = 0%

3- й зразок: П_пр = 100 *(0- 0) / 75 = 0%

Загальна прорубка (П_з,%) визначають за формулою:

П_з = 100Н_з / К_з (3. 15)

1 - й зразок : П_з = 100 *0/ 75 = 0%

2- й зразок : П_з = 100 *0/ 75 = 0%

3- й зразок П_з = 100 *0/ 75 = 0%

Висновки: При визначенні явної та прихованої порубки в досліджених зразках , було виявлено що явна та прихована прорубка відсутні, так як були правильно підібрані режими ниточних з`єднань.

Значення механічних характеристик матеріалів верху представлені у таблиці 3. 2

Таблиця 3. 2 Значення механічних характеристик матеріалів верху

Матеріал	Коефіцієнт драпірування, Кд,%	Коефіцієнт зминальності, Кзм, %		Прорубка, П, %
		по основі	по утку	Явна, (Пя)	Прихована (Ппр)	Загальна, (Пз)
Зразок №1	70,5	41,6	50	0	0	0
Зразок№2	66	33,3	46,1	0	0	0
Зразок №3	64,4	61,5	46,1	0	0	0

Після проведення дослідження структурних і механічних властивостей зразків тканин можна зробити висновок про те, що всі три зразки можуть бути використані при виготовленні сукні зимової для дівчаток дошкільного віку.

Розрахунки структурних характеристик показали, що поверхнева щільність досліджуваних тканин знаходиться в допустимих межах від 1,64г/м² до 2,58 г/м² .

Дослідження механічних властивостей дозволяють зробити висновок про те, що перший зразок має гарне драпірування в поперечному напрямку,високу зминальність( по основі- %, по утку 70%) і відсутню прорубку.

Перший зразок має однакову драпірувальність в обох напрямках, високу зминальність ( по основі – 46,1%, по утоку –50%), і відсутню прорубку.

Третій зразок характеризується більшою драпірувальністю в поздовжньому напрямку високою зминальністю ( по основі – 61,5%, по утоку- 46,1%), і відсутню прорубку.