1.2 Характеристика та аналіз асортименту матеріалів на виріб

Для виготовлення суконь для дівчаток дошкільного віку можна використовувати бавовняні ,вовняні та трикотажні тканини. Спочатку розглянемо найбільш відповідну асортиментну групу, що відповідає нашому виробу - бавовняну.

Прейскурант бавовняних тканин складається з сімнадцяти груп , вісім з них виділяють як основні, але ми розглянемо лише ті групи та підгрупи тканин які найбільш підходять до обраного виробу .

Друга група – бязеві тканини. Бязі більш важкі тканини ніж ситці (поверхнева щільність 140 – 150 г/м²) , вони вироляються з кардної пряжі (лінійна щільність по основі 25-29,4 текс, по утоку 29 ). Лінійне заповнення по основі 59 -53 %, по утоку 45 – 48%.

П`ята група – платяні тканини. В асортименті бавовняних тканин ця група основна, найбільш велика і різноманітна та постійно оновлюється. Вона ділиться по сезонності, але ми розглянемо лише ті групи які відповідають пред`явленим вимогам.

Восьма група – ворсова . До неї входять тканини з уточно- розрізним ворсом.

До класичних платяних тканин відносять :

Кашемір – виробляється подібно ситцю з кардної пряжі 18,5 текс по основі і 15,4 текс по утоку . Правда, дякуючи використанню саржевого переплетення щільність кашеміра вище,особливо по утку. Поверхнева щільність 132 г/м² . Тканину випускають мерсеризовану, переважно гладкофарбовану в темно синій , коричневий та інші кольори; можливий кашемір і набивний і зрідка відбілений.

Шерстянка – виробляється з кардної пряжі 25 текс по основі і 25, 4 текс по уткоу. Тут викоритстовується мілкоузорчате крепове перплетення; це додає шерстянкі негладку ,шороховату поверхність, що імітує поверхність вовняних тканин. Повернева щільність шерстянки 131 г/м² . Випускають її частіш набивною ,інколи гладкофарбованою або відбіленою. При печаті раніш застосовували невеликі штрихові малюнки, в останній час широке використання отримали яркі квіткові і геометричні малюнки.

Шотланка виробляється з кардної пряжі саржевим переплетенням . випускають шотланку пістрявотканою з характерним клітчатим малюнком (клітки різного розміру, в 4-6 кольорів). При цьому використовують пряжу 18,5х2 по основі і 25 по утку або 15,4х2 по основі і 29,4 по утку. Поверхнева щільність 140-160 г/м² .

Молексин – тканина з гладкою блискучою поверхнею , виробляється посиленим сатиновим переплетенням з великим заповненням по утку ,поверхневою щільністю 200-350 г/м² .

Трико – основний вид тканини меланжево – пістрявотканих тканин . Характерними для трико є продольні полоски і клітинки , що утворюються переплетенням або кольоровими нитками . В трико часто використовується меланжева пряжа (з волокон , фарбованих в різні кольори до прядіння ), пряжа з різнокольорових ниток вприкрутку з комплексними хімічними нитками . Трико вировляється комбінованим переплетенням , переплетенням ломана і посилена саржа. Поверхнева щільність 230-270 г/м² .

Вельвет – рубчик , має на поверхні мілкі рельєфні полоси – рубчики шириною 1-2 мм, висота ворса 0,8- 0,9 мм. Випускають вельвети гладкофарбованими або печатними. Поверхнева щільність 218- 270 г/м² .

Напівбархат володіє суцільною гладкою ворсовою поверхнею з висотою ворса до 2 мм. Ворс утворюється при розрізуванні ворсових уточних ниток . Поверхнева щільність 270 г/м , ширина 53 см(нераціональна).

Вовняні тканини в залежності від виду використованої пряжі та способу вироблення підрозділяються на : камвольні(гребінні), тонкосуконні та грубо суконні.

Але враховуючи призначення проектованого виробу ми розглянемо камвольні та тонкосуконні тканини.

До камвольних тканин відносять платтяні тканини (1 підгрупа) виробляються з крученої пряжі лінійної щільності 22-36 текс, 18 текс х 2, 19 текс х 2, 22 текс х 2, 25 текс х 2, 36 текс х 2. При виробці напівшерстяних тканин часто використовується підкрутка хімічних тканин . Лінійне заповнення платтяних тканин колеблиться від 40 до 65 %, поверхнева щільність від 150 до 230 г/м .

Гладко фарбовані костюмні тканини (2 підгрупа), до них відносять крепи – тканини , що виробляються з пряжі крепової крутки, мають поверхню з характерним креповим ефектом , випускається гладко фарбованою. Ці тканини дуже добротні , мало зминаються , добре драпіруються.

Тонкосуконні напівшерстяні (4 група ), платяно напівшерстяні тканини (1підгрупа),виробляється з пряжі лінійної щільності 50-100 текс , що включає в себе крім вовни віскозні , нітронові або капронові волокна. Вони мають саржеве ,полотняне або мілкоузорчате переплетення, лінійне заповнення 55-65 %, поверхневу щільність 180-250 г/м .

Розглянемо трикотажні полотна , адже у наш час вони набули великий розвиток і мають добрі показники якості.

Ластик – двійне переплетення . Утворене чередуванням лицьових петельних стовпчиків з виворітними . Лицьова і виворітна сторона ластика здаються сформованими тільки лицьовими стовпчиками . Чередування лицьових і виворітних стовпчиків в переплетенні може бути різним.

Интерлог (дволастик) – двійне переплетення , що представляє собою об`єднання двох ластиків , складених виворітом один до одного . Лицьова і виворітна сторони полотна однакові і складають з лицьових стовпчиків . Трикотажне полотно переплетення інтерлог має підвищену упругість,гарні теплозахисні властивості , меньшою розтягувальністю і розпускальністю ніж ластик.

Двослойний трикотаж в якому два поперечнов `язаних слоя з`єднують в процесі в `язки будь-якими елементами структури трикотажа. При цьому отримують різносторонній або двухлицьовий трикотаж. Таке , наприклад нове трикотажне полотно полардек , яке характеризується легкістю, формостійкістю, незминальністю, гарними теплозахисними властивостями .

Широко використовують трикотажні полотна плюшевого переплетення « під бархат » . В грунтові петлі полотна вв`язують другу нитку , що утворює плюшеві петлі , які формують рівний м`який застил полотна.

Футерні переплетення трикотажного полотна дозволяють отримувати різноманітні ефекти поверхні : букле, твід, плюш.

Для виготовлення одягу використовують в основному холсто-, нитко- та тканопрошивні неткані полотна типа тканин.

Xолстопрошивні неткані полотна уявляють собою волокнистий холст, що скріплений трикотажним переплетенням, що складаєть з бавовняної пряжі лінійної щільності 18,5 текс х 2--25 текс х 2, віскозних комплексних ниток лінійної щільності 16,6 текс або капронових ниток лінійної щільності 6,7- 15,6 текс.

З холстопрошивних нетканих полотен виготовляють жіночі сукні, халати, дитячий та спортивний одяг, сорочки.

Ці полотна мають ряд цінних властивостей . Пористість та рихлість структури надає їм гарні теплозахисні властивості та повітряпроникливість, вони гігроскопічні та мають задовільну зносостійкість.

Головний їх недолік – велике збільшення ширини зі значною долею пластичних деформацій , у результаті чого одяг швидко втрачає форму та зминається.

Ниткопрошивні неткані полотна (« Малімо»)складаються з трьох систем ниток: продольних, поперечних та скріплюючих.

В теперішній час вони використовуються для виготовлення блузок, костюмів, виробів дитячого асортименту.

Ниткопрошивні полотна імітують основов`язаний трикотаж, хоч і мають менш пористу структуру. Вони мають достатню повітряпроникливість, гігроскопічність і теплозахисні властивості , але меньше ніж трикотаж, стійкі до стирання.

Тканинопрошивні неткані полотна («Маліполь») складаються з легкого каркасу , прошитого системою ворсових ниток . В якості каркасу використовують тканини , трикотажні полотна, полотна « Малімо» та клейові матеріали. На одному боці каркаса розташовані ворсові петлі, на іншому боці ворсова нитка закріпляється переплетенням трико, що додає полотну вид дволицьового трикотажу.

Тканинопрошивні полотна можуть бути махровими (з петельчатою поверхнею) та ворсовими , якщо петлі начісуються.[4]