15. Об'єкт ідентифікується як потенційно небезпечний за наявності у його складі хоча б:

1) одного джерела небезпеки, яке може спричинити надзвичайну ситуацію;

2) двох джерел небезпеки, які можу спричинити надзвичайну ситуацію;

3) джерел небезпеки техногенного характеру, які можу спричинити надзвичайну ситуацію;

4) трьох джерел небезпеки, які можу спричинити надзвичайну ситуацію.

16. Паспорт потенційно небезпечного об'єкта складається:

1) відповідальною особою, призначеною керівництвом потенційно небезпечного об’єкта;

2) територіальними органами державного нагляду у сфері цивільного захисту;

3) керівником потенційно небезпечного об’єкта;

4) Міністерством з питань надзвичайних ситуацій.

17. До функцій Ради національної безпеки і оборони України не відноситься:

1) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки в мирний час;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки під час військового або надзвичайного стану;

3) внесення пропозицій президентові України щодо реалізації заходів внутрішньої і зовнішньої політики у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки;

4) складання, уточнення та затвердження переліків потенційно-небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки, об’єктів і територій з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

18. До надзвичайних ситуацій техногенного характеру не належать:

1) транспортні аварії та катастрофи;

2) ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або засобів ураження;

3) пожежі, неспровоковувані вибухи чи їх загроза;

4) аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних речовин.

19. Відповідно до класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні повний код надзвичайної ситуації не містить:

1)код класу надзвичайної ситуації;

2)код групи надзвичайної ситуації;

3)код виду надзвичайної ситуації;

4)код рівня надзвичайної ситуації.

20. До небезпечних радіоактивних речовин, об’єктів і територій не відносяться:

1) радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які використовуються в технологічному обладнанні виробничих комплексів (підприємств);

2) радіоактивні відходи (шламосховища, місця накопичення відпрацьованої радіоактивної сировини, радіаційно-забрудненого технологічного обладнання, джерела іонізуючого випромінювання термін використання яких закінчився);

3) радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які використовуються в технологічному обладнанні медичних закладів;

4) шахти з видобутку, переробно-збагачувальні комплекси уранових руд.

21. До територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення довкілля радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно – кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад ____ за рік.

1) 2 мЗв;

2) 5 мЗв;

3) 1 мЗв;

4) 1,5 мЗв.

22. Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи не поділяється на:

1) зону безумовного (обов’язкового) відселення;

2) зону тимчасового проживання населення;

3) зону гарантованого добровільного відселення;

4) зону посиленого радіоекологічного контролю.

23. Координацію всіх робіт, що проводяться в межах зон на радіоактивно забрудненій території, здійснює:

1) Кабінет Міністрів України;

2) Державне агентство України з управління зоною відчуження;

3) Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій;

4) Міністерство екології та природних ресурсів України.

24. Виходячи з характеристик критичності екологічних ситуацій виділяють три зони екологічної небезпеки:

1) зона обмеженої екологічної безпеки, зона підвищеної екологічної небезпеки, зона екологічної катастрофи (лиха);

2) зона екологічного моніторингу, зона потенційно-небезпечного об’єкту, буферна екологічна зона;

3) критична екологічна зона, оптимальна екологічна зона, буферна екологічна зона;

4) закрита екологічна зона, напружена екологічна зона, обмежена екологічна зона.

25. Одним із перших актів держави України, в якому проголошено необхідність дбати про екологічну безпеку громадян, генофонд нації та її молоде покоління є:

1) декларація «Про суверенітет України»;

2) закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

3) закон України «Про екологічну експертизу»;

4) Конституція України.

26. Який законодавчий акт обумовлює правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій?

1) Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»;

2) Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

3) Закон України «Про основи національної безпеки України»;

4) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».

27. Такі породи, як сіль, гіпс, вапняки, доломіти, крейда, мергель легко піддаються:

1) карстуванню;

2) зсувам;

3) абразії;

4) вивітрюванню.

28. Процеси грязьового вулканізму локалізовані

1) у північній частині території України;

2) у східній частині території України;

3) у південній частині території України;

4) у північно-західній частині території України.

29. Визначте вид ризику, який визначається як рівень індивідуального ризику, виправданий з економічної, соціальної й екологічної точки зору, а також є прийнятним для управлінського адміністративного органу.

1) соціальний ризик;

2) прийнятний ризик;

3) індивідуальний ризик;

4) екологічний ризик.

30. Розроблення та обґрунтування оптимальних програм діяльності, спрямованих на ефективну реалізацію рішень в галузі забезпечення безпеки – це:

1) управління ризиком;

2) оцінка ризику;

3) оцінка екологічної безпеки;

4) управління екологічною безпекою.

31. Патогенну силу умов, з якими асоціюється фактор ризику, можна оцінити за величиною ризику:

1) кумулятивного;

2) соціального;

3) відносного;

4) привнесеного.

32. Наслідки дії фактора ризику можна оцінити за величиною ризику:

1) кумулятивного;

2) відносного;

3) привнесеного;

4) атрибутивного.

33. Проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення у випадку викиду (виливу) хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті здійснюється тільки на висотах до _________ над поверхнею землі (в приземному шарі повітря).

1) 2,5 м;

2) 5,0м;

3) 3,5 м;

4) 10 м.

34. Державний реєстр потенційно-небезпечних об’єктів створюється з метою:

1) державного обліку потенційно небезпечних об’єктів;

2) забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов’язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій транскордонного характеру, пов’язаних із функціонуванням небезпечних об’єктів;

4) ідентифікації факторів ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

35. Реєстрації у Державному реєстрі потенційно-небезпечних об’єктів підлягають:

1) лише хімічно небезпечні об’єкти;

2) небезпечні об’єкти, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій;

3) хімічно небезпечні об’єкти, на яких зберігають чи виготовляють високотоксичні речовини;

4) об’єкти техногенної небезпеки.

36. Реєстрація потенційно-небезпечних об’єктів проводиться:

1) безоплатно;

2) за кошти держбюджету;

3) за кошти власника об’єкту;

4) за кошти місцевих бюджетів.

37. Об’єкт господарської діяльності, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за однією адресою, реєструється:

1) окремо по кожному джерелу;

2) як один небезпечний об’єкт.

3) як юридична особа;

4) усі відповіді вірні.

38. Об’єкт господарської діяльності, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за різними адресами, реєструється:

1) як юридична особа;

2) вірна відповідь відсутня.

3) як один небезпечний об’єкт;

4) як кілька окремих об’єктів.

39. Державний реєстр потенційно-небезпечних об’єктів ведеться:

1) МНС України;

2) Державним департаментом страхового фонду документації;

3) місцевими органами виконавчої влади;

4) Державними екологічними інспекціями в областях, містах Києві та Севастополі.

40. Свідоцтво про державну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки видається суб’єкту господарської діяльності територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки:

1) протягом 5 робочих днів після реєстрації;

2) протягом 10 робочих днів після реєстрації;

3) протягом 20 робочих днів після реєстрації;

4) протягом 15 робочих днів після реєстрації;

5) протягом 3 робочих днів після реєстрації.

41. Реєстрація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться протягом ______________________після надання суб’єктом господарської діяльності необхідних матеріалів.

1) 25 робочих днів;

2) 10 робочих днів;

3) 30 робочих днів;

4) 15 робочих днів.

42. Центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій є:

1) Державне агентство України з управління зоною відчуження;

2) Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України;

3) Державна інспекція техногенної безпеки України;