- •Загальна характеристика ргр
- •Завдання №1. Оптимальне кодування
- •Завдання №2. Інформаційні характеристики реальних каналів зв'язку
- •Завдання №3. Завадостійке кодування
- •2.1. Побудова оптимального нерівномірного коду Шеннона-Фано
- •Відносна ентропія онк µ:
- •2.2. Побудова оптимального нерівномірного коду Хаффмена
- •2.3. Обчислення інформаційних характеристик реальних каналів зв'язку
- •2.4. Побудова завадостійких кодів
- •2.5. Побудова коригувальних кодів Хеммінга
2.5. Побудова коригувальних кодів Хеммінга
Найбільший інтерес представляють коригувальні коди, які дозволяють не тільки виявити, але й виправити помилку.
Розглянемо приклад побудови типового плотновпакованного систематичного коду Хеммінга. У таких завданнях задається або кількість інформаційних символів, або кількість інформаційних комбінацій. Код Хеммінга будують або за допомогою виробляючої матриці або без її. Якщо в прийнятому коді є помилка, то результати перевірок за контрольним позиціям утворять двійкове число, що вказує номер помилкової позиції. Покажемо на прикладі алгоритм побудови коду Хеммінга.
Завдання. Побудувати код Хеммінга для виявлення й виправлення помилки для інформаційної комбінації 0101. Пояснити алгоритм визначення адреси помилки.
Рішення.
1. Кількість інформаційних розрядів nм= 4. Кількість контрольних розрядів коду Хеммінга визначається по таблиці №1 додатка №3: nк = 3. Загальна довжина коду n дорівнює:
n= nм+ nк = 4+3=7 розрядів.
2. Номера позицій Пi контрольних коефіцієнтів Кi обчислюємо як 2' де (i =0,1, 2,3..).
i=0; 20=1 коефіцієнт ДО1 – у першій позиції П1;
i=1; 21=2 коефіцієнт ДО2 – у другій позиції П2;
i=2; 22=4 коефіцієнт ДО3 – у четвертій позиції П4;
i=3; 23=8 коефіцієнт ДО4 – у восьмій позиції П8;
i=4; 24=16 коефіцієнт ДО5 – у шістнадцятій позиції П16;
i=5; 25=32 коефіцієнт ДО6 – у тридцять другій позиції П32;
3. Складемо макет коду Хеммінга й запишемо його в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2
Макет коду |
Номер позиції коду |
Коригуючий код |
1 2 3 4 5 6 7 |
ДО1 ДО2 0 ДО3 1 0 1 |
0 1 0 0 1 0 1 |
4. Обчислимо значення контрольних коефіцієнтів ДО1, ДО2, ДО3 за правилами перевірки на парність (табл. №3, додаток 3).
Перевірка 1: П1+ П3+ П5+ П7= ДО1+0+1+1, сума чітка при ДО1=0;
Перевірка 2: П2+ П3+ П6+ П7= ДО2+0+0+1, сума чітка при ДО2=1;
Перевірка 3: П4+ П5+ П6+ П7= ДО3+1+0+1, сума чітка при ДО3=0;
Побудований коригувальний код запишемо в таблиці 4.2
5. Визначення адреси помилки в коригувальному коді. Нехай, у каналі зв'язку під дією перешкод разом 0100101 було прийнято 0100111.
Помилка визначається по тимі ж правилам перевірки на парність (п.4):
Перевірка 1: П1+ П3+ П5+ П7= 0+0+1+1, сума чітка в молодший розряд адреси помилки, запишемо 0;
Перевірка 2: П2+ П3+ П6+ П7= 1+0+1+1, сума нечітка - у другий розряд адреси помилки, запишемо 1;
Перевірка 3: П4+ П5+ П6+ П7= 0+1+1+1, сума нечітка - у третій розряд адреси помилки, запишемо 1.
Тоді номер адреси помилкової позиції 110=6. Отже, помилка в символі 6-й позиції. Помилковий розряд треба змінити на зворотний й одержимо правильну кодову комбінацію.
Завдання вирішене.
Код Хеммінга може бути використаний для побудови коду з виправленням одиночної помилки й виявленням подвійної. Для цього, крім зазначених вище перевірок за контрольним позиціям, проводить ще одну перевірку на парність для всього рядка в цілому. Щоб здійснити таку перевірку, треба до кожного рядка коду додати контрольні символи, записані в додаткової 8-й позиції. Тоді у випадку однієї помилки перевірки за позиціям укажуть номер помилкової позиції, а перевірка на парність - на наявність помилки. Якщо перевірки позиції вкажуть на наявність помилки, а перевірка на парність її не фіксує, значить у кодовій комбінації дві помилки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Цимбал В.П. Теорія інформації та кодування. - Київ: «Вища школа», 1992.-
304 с.
2. Фельдбаум А.А., Дудикин А.Д., Мановцев А.Д. Теоретические основы связи и управления. - М.: Енергия, - 1993.- 932с.
3. Темников Ф.Е., Афонин В.А., Дмитриев В.И. Теоретические основы информационной техники. - М.: Енергя, 1990.- 512с.
4. Ватолин Д., Ратушняк А., Смирнов М., Юкин В. Методы сжатия данных. Устройство архиваторов, сжатие изображений и видео. - М.: ДИАЛОГ- МИФИ, 2003.- 384с.
5. Самсонов Б.Б., Плохой Е.М., Филоненков А.И., Кречет Т.В. Теория информации и кодирования. – Ростов н/Д, 2002.- 288с.
6. М. Вернер Основы кодирования. Учебник для ВУЗов. - М.: Техносфера, 2004.- 288с.
7. Котоусов А.С. Теория информации. Учебное пособие для вузов. - М.: Радио и связь, 2003.- 80с
8. Золотарёв В.В., Овечкин Г.В. Помехоустойчивое кодирование. Методы и алгоритмы: Справочник / Под ред. чл-кор. РАН Ю.Б. Зубарева. - М.: Горячая линия-Телеком, 2004.- 126с.
9. Мазурков М.И. Радіотехнічні системи передачі інформації. Учбова допомога. - Одеса, ОНПУ, - 1994-290с.