Розділ 1. Інформаційний простір, як категорія соціологічного аналізу
1.1. Теоретичні підходи до вивчення інформаційного простору
Інформаційний простір - багаторівнева структура. Поняття «інформаційний простір» об'єднує два терміни: «простір» і «інформація».
Простір – поняття, яке використовують у багатьох складних термінах у філософії, математиці та фізиці. На рівні повсякденного сприйняття простору інтуїтивно розглядаємо його як арену для дій, загальний контейнер для всіх об’єктів, сутність певної системи. Наприклад, космос часто називають також космічним простором. Є ще приклади використання цього терміну: повітряний простір, життєвий простір, політичний простір, художній простір, особистий простір, інформаційний простір.
У фізиці простором називають ту «арену дій», у якій розгортаються фізичні процеси і явища, і яку ми суб’єктивно відчуваємо як «вмістилище предметів».
Простір можна охарактеризувати такими властивостями, як структурність, протяжність, співіснування та взаємодія елементів у всіх матеріальних системах. Отже це поняття використовується для позначення структурованих, протяжних і яким-небудь чином скоординованих, тобто взаємодіючих об'єктів.
Інформаційним простором може також вважатися сукупність банків і баз даних, технологій їх супроводу та використання, інформаційних телекомунікаційних систем, що функціонують на основі загальних принципів і забезпечують інформаційну взаємодію організацій і громадян; і задоволення їх інформаційних потреб.
Строго кажучи, інформаційний простір, будучи одним з первинних понять, не може бути точно визначено. Частіше за все, цей термін розуміють, як логічне протиставлення об'єктному (предметного, фізичного, матеріального) світу.
Під інформаційним простором ми розуміємо територію поширення інформації за допомогою конкретних компонентів системи інформації і зв'язку, і функціонування інформаційної діяльності має гарантоване правове забезпечення.
До таких компонентів варто віднести:
матеріальні (технологічні) можливості поширення інформації з горизонталі і вертикалі, її передачі в будь-яких напрямках та наявність регіональних і міждержавних угод, заснованих на розумінні того, що жоден із процесів інформації не може розглядатися як феномен винятково національного характеру.
Спеціальними вимірами інформаційного простору можуть стати:
загальна кількість засобів масової комунікації,
загальний обсяг її продукції, яка розповсюджується і приймається на даній території;
опосередкована фіксація тих або інших результатів контакту із продукцією ЗМК реципієнтів.
Термін інтуїтивно зрозумілий і може вважатися загальновживаним.
Основними компонентами інформаційного простору є:
інформаційні ресурси,
засоби інформаційної взаємодії,
інформаційна інфраструктура.
Сучасне значення поняття «інформаційний простір» склалося в результаті еволюції концептуальної схеми розрізнення в сукупному геополітичному просторі областей, що володіють властивостями, що дозволяють розглядати їх як самостійні простори своїми межами, структурою, ресурсами та особливостями взаємодії суб'єктів соціальних відносин. Геополітичний простір набуває новий вимір, включивши в себе простір інформаційний.
Інформаційний простір, або інфосфера являє собою досить специфічне середовище. У ній помітно змінюється зміст таких процесів, як взаємодія в процесі спільної діяльності, конкуренція (через зміну змісту і характеру конкурентної боротьби між діючими в ньому суб'єктами). У плані силового протиборства змінюється збройна боротьба і перехресний з нею, але не збігалася повністю інформаційне протиборство.
Особливо істотно в інформаційному просторі змінюється характер геополітичної конкуренції з-за боротьби за досягнення інформаційної переваги, за володіння більш розвиненим інформаційним ресурсом, який відкриває кращі можливості контролю над інформаційним ресурсом противника.
У інформаційному аспекті розуміння терміну «інформаційний простір» базується на визначенні інформаційної сфери. В даний час існує безліч наукових підходів до трактування даного визначення. Нижче наведені деякі з них.
Інформаційна сфера - кінцевий обсяг осмисленого інформаційного простору.
Інформаційна сфера - сукупність інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів, які здійснюють збір, формування, розповсюдження і використання інформації, а також системи регулювання виникаючих при цьому громадських відносин.
Інформаційна сфера (середа) - сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням, перетворенням і споживанням інформації.
Інформаційна сфера - сукупність інформаційних ресурсів, системи формування, розповсюдження і використання інформації, інформаційної інфраструктури.
Інформаційна сфера - специфічна сфера діяльності суб'єктів суспільного життя, пов'язана зі створенням, зберіганням, поширенням, передачею, обробкою і використанням інформації.
Інформаційна сфера - сукупність суб'єктів інформаційної взаємодії або впливу; власне інформації, призначеної для використання суб'єктами інформаційної сфери; інформаційної інфраструктури, що забезпечує можливість здійснення обміну інформацією між суб'єктами; суспільних відносин, що складаються в зв'язку з формуванням, передачею, розповсюдженням і зберіганням інформації, обміном інформацією всередині суспільства.
Інформаційна сфера - сукупність відносин, що виникають при:
формуванні та використанні інформаційних ресурсів на основі створення, збирання, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження і надання споживачеві документованої інформації;
створення та використання інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;
захисту інформації, прав суб'єктів, що беруть участь в інформаційних процесах та інформатизації.
Як сфера правового регулювання, інформаційна сфера являє собою сукупність суб'єктів права, які здійснюють інформаційну діяльність, об'єктів права, по відношенню до яких або у зв'язку з якими ця діяльність здійснюється, і соціальних відносин, регульованих правом або підлягають правовому регулюванню.
Окремо взяті інфосфери, занурені в глобальний інформаційний простір, можуть вступати у взаємодію і з самим інформаційним простором, так і з іншими інформаційними сферами. Дві і більше інфосфері можуть вступити в комунікацію між собою за умови наявності загального протоколу обміну інформацією, коду або мови, зрозумілої обом учасникам комунікативного акту.
Інформаційна політика розглядає переважно інформаційно-психологічну складову інформаційних процесів. Відповідно, для інформаційної політики найбільшу значимість має інформаційно-психологічна складова інформаційного простору - інформаційно-психологічна сфера.
Інформаційно-психологічна сфера являє собою частину інформаційної сфери, яка пов'язана з впливами інформації на психічну діяльність людини.
Вона утворюється сукупністю:
людей;
інформації, якою вони обмінюються і яку сприймають;
суспільних відносин, що виникають у зв'язку з інформаційним обміном та інформаційними впливами на психіку людини.
Стосовно до соціальних систем під інформаційною сферою часто розуміється саме інформаційно-психологічна сфера.
Важливою частиною цієї сфери є люди. Психічна діяльність людей становить основу розвитку всіх сфер суспільного життя, визначає інтелектуальний потенціал суспільства, його здатність до розвитку, гідного існування в світовому співтоваристві. На основі цієї діяльності формуються культура, суспільна свідомість, громадську думку по всіх соціально важливих подій. Психічна діяльність, що базується на зборі, обробці, зберіганні, передачі і поширення інформації, визначає особистісне своєрідність людини, його духовні потреби, мотивацію поведінки, моральні цінності, світогляд, ставлення до оточуючих і суспільству в цілому.
Інформаційна сфера є системотворюючим чинником життя суспільства. Вона активно впливає на стан економічної, політичної, оборонної та інших складових національної безпеки.
Розглядаючи інформаційний простір з позицій синергетики, його можна представити як відкриту самоорганізувану систему, що включає в себе величезну різноманітність інформаційних потоків та інформаційних полів, що знаходяться у взаємодії.
Для інформаційної політики важливе значення має розгляд інформаційного простору як простору не стільки фізичного, скільки соціального типу. Важливою відмітною особливістю інформаційного простору, яка дозволяє розглядати його саме з такої точки зору, є те, що на відміну від інших просторів, де фізичну географію визначає владу, в інформаційному просторі задають структуру влади інформація і знання.
В інформаційному просторі немає звичних кордонів і території. Відстані, географія, кордони можуть бути віднесені до абстрактним штучним категоріям, майже не впливає на відносини між окремими людьми і цілими організаціями. Значимість в інформаційному просторі для інформаційної політики мають ті його компоненти і процеси, вплив на які засобами і методами інформаційної політики дозволяє впливати на перспективи, впливати на осіб, які приймають рішення, контролювати системи збору, обробки, зберігання та передачі інформації, примножувати ресурси.
На думку дослідника Д. Елема, інформаційний простір складає вся сукупність об'єктів, що вступають один з одним в інформаційну взаємодію, а також самі технології цієї взаємодії.
Інформаційний простір в принципі дозволяє існування будь-якого типу інформації, в чому реалізуються його відмінності від простору фізичного плану.
Інформаційний простір є сферою діяльності окремих людей, професійних груп, суб'єктів державного управління, економічних і політичних відносин і т.п. - тобто фактично будь-якого суб'єкта діяльності, що здійснює таку цілком або частково з використанням можливостей сучасних інформаційних технологій.
Рівень розвитку інформаційного простору вирішальним чином впливає на основні сфери суспільства - соціально-політичну, економічну. Від цього рівня сильно залежать поведінка людей, формування суспільно-політичних рухів, соціальна безпека.
Зв'язавши і інтегрувавши (в різному ступені) практично всі країни світу, які мають досить розвинену інфраструктуру систем зв'язку та телекомунікацій, інформаційний простір фактично стер кордони між країнами, що є одним з головних стимулів глобалізації і одночасно результатом цього процесу. З розвитком технічних каналів зв'язку і телекомунікацій інформаційний простір набуває в інформаційному суспільстві глобалізованого світу якості транскордонних (а можливо, і фактичної безмежності) в силу відсутності або неефективності в інформаційному просторі більшості традиційних обмежень, що накладаються різних суб'єктів цього простору в реальному просторі земної кулі та існуванням природних та інституційних перешкод (океанів, гір, державних кордонів тощо).
У результаті інформаційний простір соціальних систем, включаючи і компоненти, безпосередньо не відображені в кіберпросторі, також стає транскордонним, що вводить в інформаційні процеси раніше відносно замкнутих систем нових суб'єктів, які можуть чинити через інформаційний простір вплив на «внутрішні» процеси цих систем, порівнянне з впливом традиційних «гравців».