- •Розділ і: методологічна частина програми емпіричного соціологічного дослідження
- •1.1. Загальна характеристика проблеми
- •Розділ іі: методична (процедурна) частина програми емпіричного соціологічного дослідження
- •2.1. Вибір методу дослідження
- •2.2. Розрахунок вибірки.
- •2.3. Анкета для опитування Анкета
- •Розділ ііі: підведення підсумків дослідження і визначення сфер їх можливого застосування
- •3.2. Результати дослідження можуть бути використаними для:
Розділ і: методологічна частина програми емпіричного соціологічного дослідження
1.1. Загальна характеристика проблеми
Молодіжний сегмент ринку праці - найбільш проблемна частка загальнонаціонального ринку праці. Пошуки першого робочого місця, невідповідність рівня та якості отриманої освіти професійним обов'язкам, відсутність досвіду роботи, невідповідність запитів молоді та пропозицій роботодавців посилюють напруження на ринку праці. Недостатня увага з боку держави до таких проблем, відсутність системної програми регулювання, законодавча неврегульованість можуть стати підґрунтям для соціальних та політичних потрясінь. Ці питання актуальні для багатьох країн. Так, нині в європейських країнах склалася критична ситуація на ринку праці, коли доводиться балансувати між задоволенням попиту співвітчизників на працю та економічною доцільністю залучення дешевшої робочої сили іноземних мігрантів. Для збільшення зайнятості та працевлаштування молоді вживаються заходи на кшталт закону про тимчасовий найом та закріплення за роботодавцем права без попередження звільняти молодих працівників з їхнього першого робочого місця (від якого уряд Франції змушений був відмовитися під тиском студентських протестів). Кількість молоді, яка отримує роботу у такий спосіб, справді значно зростає, однак скорочується чисельність молоді, яка має постійну роботу. Нині в Італії половина найманих працівників молодших 30 років має лише короткотерміновий (на три-чотири місяці) контракт з роботодавцем.
Невирішені проблеми працевлаштування молоді призводять до зростання безробіття та зниження рівня життя; поширення пасивних (утриманство), нерегламентованих (тіньова зайнятість) і деструктивних (кримінал) моделей поведінки; спонукають до зовнішніх трудових міграцій; спричиняють психологічні зміни (втрату мотивації до праці, зміну структури ціннісних орієнтацій і падіння престижності легальної зайнятості). З поглибленням соціально-економічних перетворень нині фундаментальне значення людської праці в розвитку суспільства набуває дедалі більшої ваги. Ускладнюються уявлення щодо особистості сучасного працівника, глибинних основ прояву його мотивації до трудової діяльності. Дослідження соціальних проблем, ціннісних орієнтацій та спонукальних мотивів до різних моделей поведінки на ринку праці дають змогу не лише проаналізувати ситуацію на ньому та виробити механізми та важелі впливу, але й закладають базис для з'ясування передумов підвищення якості людського капіталу та конкурентоспроможності робочої сили як новітнього чинника економічного розвитку та національної конкурентоспроможності.
Проблематика працевлаштування та зайнятості молоді давно є предметом дослідження учених (економістів, демографів, психологів, соціологів), перебуває у фокусі уваги журналістів, представників державних установ та неурядових організацій. Водночас суспільно-економічні трансформації часів незалежності України, швидкість світових глобалізаційних тенденцій призводять до загострення ситуації на ринках праці усіх рівнів та сегментів, спонукають до динамічного аналізу ситуації та пошуків оптимальних рішень.
1.2. Формулювання теми дослідження
Тема дослідження відтак може бути сформована таким чином: “ Запити сучасної молоді, міста Львова, щодо працевлаштування в нашій державі ”
1.3. Мета і завдання дослідження
Мета дослідження – встановити ставлення львівської молоді, її у ринку праці у Львові і Україні загалом.
Завдання дослідження:
Визначити ставлення молоді до теперішніх проблем працевлаштування;
З’ясувати яку роль відіграє молодь у формуванні ринку праці;
Сформулювати загальну характеристику ставлення молоді до проблем працевлаштування:
1.4. Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження: для даного дослідження за об’єкт опитаємо старшокласників шкіл, абітурієнтів, студентів, і всіх молодих людей віком від 17-ти до 25-ти років які проживають,працюють навчаються у місті Львові.
Час проведення дослідження – Лютий 2012 р.
Предмет дослідження - це молоді люди віком від 17-ти до 25-ти років які безпосередньо мають відношення до ринку праці;
1.5. Інтерпретація основних понять.
Мо́лодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.
Експеримент використовується як засіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності, поведінки досліджуваного об'єкта внаслідок дій на нього певних факторів, які піддаються контролю та управлінню. Для цього соціолог моделює певну ситуацію і фіксує вияви життєдіяльності об'єкта під впливом факторів, дією яких він управляє.
1.6. Гіпотези дослідження.
Гіпотеза-підстава: Припустимо що стан ринку праці у нашій країні і загалом в нашому місті далеко не найкращий. Про це свідчить рівень соціальної свідомості громадян, і загальний стан безробіття на фоні інших держав, де молодих спеціалістів залучають до праці набагато активніше.
Гіпотези-наслідки: наслідком таких значних проблем з працевлаштуванням у нашій державі є відголос економічних криз, що напряму впливає на кількість робочих місць. Невирішені проблеми працевлаштування молоді призводять до зростання безробіття та зниження рівня життя; поширення пасивних (утриманство), нерегламентованих (тіньова зайнятість) і деструктивних (кримінал) моделей поведінки; спонукають до зовнішніх трудових міграцій; спричиняють психологічні зміни (втрату мотивації до праці, зміну структури ціннісних орієнтацій і падіння престижності легальної зайнятості)..