1) Суть національного доходу, його розподіл і перерозподіл

Результатом виробництва с створений суспільний продукт. Він складається з двох частин: 1) старої перенесеної вартості, яка повертається знову до виробництва у вигляді фонду заміщення спожитих засобів виробництва; 2) новоствореної вартості, яка використовується суспільством па особисте споживання і подальший розвиток виробництва і отримала назву національного доходу. Отже, національний доход — це нова створена суспільством за певний проміжок часу (рік) вартість. Кількісно національний доход - це різниця між сукупним суспільним продуктом і фондом заміщення.

Національний доход мас як вартісну, так і натурально-речову форми. За вартістю він становить сукупність чистого продукту всіх галузей виробництва. За натурально-речовою формою він складається насамперед з усіх вироблених у суспільстві за рік предметів особистого споживання, а також тієї частини виготовлених за цей час засобів виробництва, яка використовується для розширеного відтворення.

Величина національного доходу - один з найважливіших макроекономічних показників. Він найбільш повно дає уявлення про рівень економічного розвитку країни, а також про її потенційні можливості .забезпечувати добробут населення й вирішувати соціальні проблеми.

Виходячи з народногосподарського значення національного доходу, суспільство завжди зацікавлене в його постійному зростанні. Факторами зростання національного доходу є: кількість праці, затраченої в сфері матеріального виробництва. Це збільшення кількості праці може бути досягнуто: а) шляхом збільшення кількості працюючих у виробництві; б) шляхом продовження робочого дня; в) шляхом підвищення інтенсивності праці.

Підвищення продуктивності праці. Цей фактор призводить до зростання національного доходу в натуральному обсязі, тобто його величина буде втілюватися в більшій масі різноманітних споживчих вартостей.

Економія на постійному капіталі. Цей фактор, як і попередній впливає на натуральний обсяг національного доходу.

Ми вже говорили, що національний доход забезпечує Існування й розвиток суспільства, тому, щоб задовольнити потреби різних категорій учасників суспільного виробництва, а також нагромадження, його необхідно розподілити.

Розподіл національного доходу виступає як сукупність відносин, що виникають з приводу новоствореної вартості між безпосередніми учасниками виробництва в сфері матеріального виробництва. На рівні первинних ланок виробництва (підприємств, фірм) у процесі розподілу національного доходу утворюються такі специфічні форми доходів:

• заробітна плата робітників матеріального виробництва;

• прибуток промислових підприємців;

• торговий прибуток;

• позичковий відсоток грошових підприємців;

• рента, власників землі. Ці доходи є первинними.

Але ж існує ще сфера нематеріального виробництва. Звідки ж її учасники отримують свої доходи? Ці доходи формуються в результаті перерозподілу національного доходу, під яким розуміється сукупність економічних відносин між учасниками сфери матеріального виробництва й представниками нематеріальної сфери з приводу привласнення національного доходу.

Доходи учасників нематеріальної сфери трансформуються у так звані вторинні доходи.

Доходи суб'єктів господарської діяльності формуються за рахунок надання послуг робочою силою, індивідуальної трудової діяльності, власності, соціальних трансфертних платежів тощо. Граничною нижньою межею величини доходів населення є прожитковий мінімум. Це вартісна величина необхідних для підтримання фізіологічної життєдіяльності людини засобів існування. Держава здійснює перерозподіл національного доходу через систему соціальних виплат. Перерозподіл доходів є однією з функцій уряду.