Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розподіл національного доходу. Споживання і.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
30.10.2018
Размер:
63.49 Кб
Скачать

3) Споживання, національний дохід і заощадження

Споживання та заощадження мають великий вплив на зростання національного доходу, тому макроекономічний аналіз рівноваги передбачає детальний розгляд цих категорій, їхньої взаємообумовленості і взаємодії.

Споживання ~ це загальна кількість товарів і послуг, що придбані й спожиті протягом певного періоду. Мова йде про те, що споживання є відображенням платоспроможного попиту. Заощадження - це не що інше, як відкладений попит, або частина потреб людини, які не підкріплені купівельною спроможністю з певних причин.

Співвідношення споживання І доходу, заощадження І доходу залежить насамперед від обсягу споживання, заощадження і доходу. Обсяг споживання І обсяг заощадження, в свою чергу, залежить від суб'єктивного та об'єктивного чинників; «психологічної» схильності людей до споживання і «психологічної» схильності людей до заощадження, рівня доходу та його розподілу, запасу багатства, ліквідних активів, рівня цін, відсоткової ставки тощо.

Ще Дж. Кейнс писав про схильність людей до споживання як психологічний закон, за яким психологія суспільства полягає в тому, що зростанням реального доходу зростає І сукупне споживання, проте не такою мірою, як зростає сам доход.

Схильність людей до споживання — відображення їхнього бажання купувати споживчі товари і послуги, Розрізняють середню і граничну схильність до споживання.

Середня схильність до споживання використовується для того, щоб показати співвідношення споживання і доходу, її визначають як відношення частини доходу, що використовується для споживання Сп, до всього національного доходу Д:

СССп-Сп/Д. ■

Зміни у споживанні, які спричиняються змінами в доході називають граничною схильністю до споживання (ГССп).

Гранична схильність до споживання — це величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу, або додаткове споживання, що виникає з додаткової гривні доходу. Його можна записати так:

Зміни V споживанні АСп Зміни в доході АД

Гранична схильність до споживання коливається в межах від 0 до 1.

Розглянемо загальну спрямованість національного споживання. По-перше, споживання важливе тому, що воно є головним компонентом сукупних видатків. По-друге, те, що не споживається, - заощаджується. У системі розширеного економічного відтворення споживанню належить надзвичайно велика роль.

Практика показує, що споживачі визначають свій обсяг споживання з огляду на поточний дохід і на дохід у тривалій перспективі. Поточний дохід характеризує тісний зв'язок споживання з поточним використанням доходу.

Сума видатків з національного доходу на споживання плюс сума використання національного доходу па заощадження повинні дорівнювати обсягу національного доходу країни, тобто теоретично національний дохід дорівнює сумі споживання й заощадження:

Д = Сп + 3.

Якщо ГССп дорівнює 0,80, то ГСЗ має дорівнювати 0,20. Сума ГССп та ГСЗ повинна обов'язково дорівнювати одиниці. Отже ГСЗ = 1 - ГССп.

Заощадження є вартісним показником інвестицій і нагромадження капіталу. Поняття інвестиції застосовують,, щоб позначити збільшення запасу матеріальних капітальних благ. Відповідно Інвестиції мають місце тоді, коли є заощадження і коли за їх рахунок створюється реальний капітал.

Значить, між заощадженнями та інвестиціями існує прямий зв'язок. Його можна розглядати як на рівні корпорації, так і в масштабі суспільного відтворення. Тому розрізняють національні заощадження і норму національних заощаджень.

Національні заощадження - це та частина національного доходу, яка не використовується на споживання, тому що має бути спрямована на нагромадження капіталу і багатства країни. Це - чисті заощадження і чисті нагромадження.

Норма національного заощадження (НИЗ), визначається за формулою:

НИЗ ='— хіОО ,

де 3 - обсяги заощадження національного доходу за рік. Заощадження, що здійснюються за рахунок національного доходу називаються чистими заощадженнями.

Оптимальною нормою національного заощадження вважається 20-25%. Між нормою національного заощадження, інвестиціями і темпами економічного зростання існує тісний взаємозв'язок. Тому кожна країна особливу увагу звертає на стимулювання схильності населення. домогосподарств, підприємств до заощадження. Про це більш детально мова йтиме в наступній темі.