5. Масла для гідравлічних систем

5.1. Загальні відомості та властивості

5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем

5.1. Загальні відомості та властивості

Широке застосування в автотракторному і сільськогоспо­дарському машинобудуванні гідроприводів визначилося на цей час як один з основних напрямків підвищення технічного рівня машин. В автомобілях гідропривід застосовується для гальмів­ної системи, приводу зчеплення, гідропідсилювача керма, підйо­му пристрою самоскидувача тощо. Сучасні трактори та сільсь­когосподарські машини оснащуються роздільно-агрегатними гідронавісними системами, об’ємними гідроприводами транс­місій та рульового керування, гідроприводами активних робо­чих органів тощо. З розширенням і ускладненням функцій, ви­конуваних гідроприводами, особливо є актуальною проблема використання гідравлічних масел, що забезпечують надійну працездатність машин в процесі їх експлуатації. Гідравлічне масло в гідроприводі виконує функції робочого тіла, тому його називають робочою рідиною. Основною функцією гідравлічного масла є передача механічної енергії від її джерела до виконав­чих органів із забезпеченням зміни величини або напрямку прикладеної сили. Одночасно воно є змащувальним та охоло­джуючим середовищем для тертьових поверхонь гідроприводу.

З підвищенням потужності та компактності гідравлічних систем умови роботи масел стали жорсткішими. Темпера­тура робочої рідини в гідроприводах машин перевищує на 40-50°С температуру навколишнього середовища і може дося­гати 100°С. Робочі рідини контактують з різними матеріалами та киснем повітря, а також дроселюються з великим перепадом тиску через робочі зазори та зазнають дії високих питомих тисків на поверхні пар тертя.

Специфічні умови роботи машин, пов’язані з запиленістю, високою вологістю, широким діапазоном температур навколиш­нього середовища, високим рівнем вібрації тощо, ставлять жорсткі вимоги до якості робочих рідин. Перш за все вони повинні мати оптимальний рівень в’язкості – високий рівень в’язкості та низьку температуру застигання.

Вибір в’язкості робочої рідини залежить від пускових та робочих характеристик гідравлічної системи. В’язкість масла не повинна бути нижчою за певний рівень, щоб звести до мінімуму втрати через витоки, різні сполучення та ущільнення гідрав­лічної системи, забезпечити необхідну змащувальну здатність масла. Підвищена в’язкість робочої рідини призводить до збільшення її опору рухові у напірних магістралях, особливо за низьких температур. Для гідроприводів, в’язкість робочої рідини за максимально можливої температури не повинна бути нижчою 8 мм²/с, а за найнижчої – понад 500 мм²/с. Опти­мальною в усталених умовах роботи гідросистеми вважається в’язкість 30-40 мм²/с.

Окрім підвищених вимог до в’язкісних властивостей гідра­влічні масла повинні характеризуватися такими показниками:

- мати добру змащувальну здатність і необхідні протиспрацювальні та протизадирні властивості;

- мати високі антиокислювальні властивості, термічну та хімічну стабільність, що забезпечують тривалу роботу масла в гідравлічній системі;

- захищати чорні та кольорові метали від корозії в процесі експлуатації і тривалих перервах у роботі;

- бути стійкими до утворення емульсії з водою та піноутворення;

- не впливати шкідливо на гуму, еластомери та інші ущільнувальні матеріали.

Основу для гідравлічних масел складають добре очищені мінеральні масла з відповідними в’язкісно-температурними вла­стивостями. В гідравлічні масла добавляють присадки (вінілоси, поліметакрилати та поліізобутилени), які поліпшують індекс в’язкості і мають високу стійкість до деструкції, зберігаючи механічну стабільність масел протягом тривалого часу. В робочі рідини для гідравлічних систем добавляють присадки, які поліп­шують антиокислювальні та низькотемпературні властивості, стійкість до корозії та спрацювання.