Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Застава сам 9.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
97.28 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО - ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Дисципліна « Оцінна діяльність »

Самостійна робота 9/6

Тема Особливості оцінювання заставної вартості

План

1.Визначення застави та основні принципи її застосування

2.Виникнення та припинення права застави

3.Сутність та характеристика іпотеки

Література.

Економіка нерухомості:

Підручник. А.М.Асаул,

І.А.Брижань, В. Я. Чевганова.-К.,

2004, с. 10- 13,1 5-17,20-27

1.

Застава виникла і розвивалася одночасно з появою таких елементів при­ватної власності, як фінансово-економічний інструмент, що забезпечує захист кредиторів і сприяє розвитку інвестиційної діяльності. У загальному значенні заставу можна визначити як майно чи інші цінності, що служать забезпеченням позики. Тобто застава є способом забезпе­чення зобов'язання, при якому кредитор (заставодержатель) у разі неви­конання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язан­ня має переважне право перед іншими кредиторами цього боржника одер­жати задоволення вимог з вартості заставленого майна. Застава виникає в силу договору між заставодавцем і заставодержателем, а також на підставі діючого законодавства при настанні зазначених у ньо­му обставин. Найбільше поширення має застава за договором, коли за­ставодавець (боржник) добровільно віддає своє майно в заставу, уклада­ючи відповідний договір із заставодержателем (кредитором). Застава є способом забезпечення зобов'язань, тому договір про заставу не носить самостійний характер, він завжди пов'язаний з іншим догово­ром (купівлі-продажу, підряду, комісії, збереження й ін.), що його забезпе­чує. Крім того, договір зобов'язання із забезпеченням застави укладаєть­ся для того, щоб вивести майно, що закладається, з-під можливого стяг­нення по вимогах інших кредиторів. Договір про заставу завжди стоїть за іншим основним договором і перебуває з ним у прямій залежності. Кредитор зберігає заставне право навіть у випадку відчуження майна влас­ником на користь третіх осіб. Однак застава не дає права власності (чи володіння, користування) на закладене майно після порушення борж­ником своїх зобов'язань, а служить засобом задоволення основної вимоги кредитора з вартості закладеного майна. .

Поняття застави не можна цілком установити, не визначивши, що ж є пред­метом застави.

Предметом застави може бути майно, а також майнові права, тобто об'єк­тивні права учасників взаємин, пов'язані з володінням, користуванням і роз­порядженням майном, а також із тими матеріальними (майновими) вимога­ми, що виникають між учасниками економічного обороту з приводу розподі­лу цього майна й обміну товарами, послугами, цінними паперами тощо. Предметом застави може бути не тільки існуючий об'єкт чи права на ньо­го, а й майно, не існуюче в натурі на момент підписання договору, наприк­лад, майбутній врожай чи будинок, що має бути побудований за рахунок кредиту, забезпеченням якого воно виступає.

Предметом застави не можуть бути

  • національні культурні та історичні цінності, що перебувають у дер­жавній власності й занесені або підлягають занесенню до Держав­ного реєстру національного культурного надбання;

  • вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;

  • об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена зако­нодавчими актами;

  • майнові комплекси державних підприємств та їх структурних під­розділів, що перебувають у процесі корпоратизації.

Основні принципи застави:

1. Гласність — доступність інформації про перебування в заставі майна для всіх зацікавлених осіб.

2. Конкретність — майно, передане в заставу, повинне за своїми характе­ристиками (і, зокрема, за функціональним призначенням) точно збіга­тися з даними, що воно має як об'єкт державної реєстрації.

3. Довіра — вартість і ліквідність майна гарантує повернення боргу. Ви­моги заставодержателя виконуються під гарантії оговореного майна заставодавця.

Залежно від специфіки предмета застави розрізняють п'ять видів застави:

  1. іпотека;

  2. заклад;

  3. застава товарів у обороті або у переробці;

  4. застава майнових прав;

  5. застава цінних паперів.

Іпотека — застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.

Заклад застава рухомого майна, при якій майно, що становить предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За домовленістю заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у за­ставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.

Предметом застави товарів у обороті або в переробці можуть бути сиро­вина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про заставу» договір застави товарів у обороті або в переробці повинен визначати вид товару, інші його родові ознаки, а та­кож види товарів, якими може бути замінений предмет застави. При за­ставі товарів у обороті або в переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися і розпоряджатися предметом застави. То­вари, реалізовані заставодавцем, перестають бути предметом застави, а знову отримані товари, передбачені договором застави, стають предме­том застави з моменту виникнення на них права власності.

Одним із видів застави є майнові права. Насамперед це права заставо­давця користуватися майном, у тому числі й об'єктами права інтелектуаль­ної власності, а також права вимоги, що випливають з різноманітних ци­вільно-правових правочинів. У договорі застави майнових прав повинна бути зазначена особа, що є боржником стосовно заставодавця (ст. 49 Закону України «Про заставу»). При заставі майнових прав (права вимоги по зобов'язаннях) реалізація предмета застави проводиться шляхом по­ступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає з застав­ного права. У договорі застави прав, що не мають грошової оцінки, вар­тість предмета застави визначається за домовленістю сторін. Особливий порядок передбачений для застави цінних паперів. Відповідно до ст. 53 Закону України «Про заставу» застава векселя чи іншого цінного паперу здійснюється шляхом вчинення передавального запису (індосаменту) і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу. Застава цінно­го паперу, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за уго­дою заставодержателя та особи, на ім'я якої було видано цінний папір.

За угодою сторін заставлені цінні папери можуть бути передані на збері­гання в депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса або банку. Якщо законом чи договором не передбачено інше, купонні листи на виплату процентів, дивідендів та інші доходи від зазначеного в цінному папері права є предметом договору застави тільки у випадках, якщо вони передані кредитору заставного зобов'язання.

Стосовно сторін до закладеного майна виділяються такі основні види застави;

  • класична застава — майно залишається в заставодавця;

  • заклад — майно передається заставодержателю у володіння;

  • тверда застава — майно залишається в заставодавця з нанесенням на нього знаків, що свідчать про заставу.

-2-

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту нотаріаль­ного посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен зберігатися у заставодержателя, право заста­ви виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку переда­чу було здійснено до укладення договору, — то з моменту його укладення. Коли предметом застави є рухоме майно, реєстрація застави не пов'язу­ється з моментом виникнення права застави.

Заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може від­чужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умо­ви переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою.

Право застави припиняється у разі :

-припинення забезпеченого заставою зобов'язання;

- загибелі заставленого майна;

- придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- примусового продажу заставленого майна;

- закінчення терміну дії права, що становить предмет застави.

У разі відмови кредитора прийняти виконання забезпеченої заставою гро­шової вимоги відповідна сума вноситься заставодавцем у депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса. Якщо внесена в депо­зит сума повністю покриває борг, застава припиняється.

-3-

Застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що ста­новить предмет застави, залишається у володінні заставодавця або тре­тьої особи, називається іпотекою.

Іпотека представляє собою два аспекти: юридичний і економічний.

Юридичний зміст іпотеки складається в обтяженні майнових прав влас­ності на об'єкти нерухомості при їх заставі.

економічний зміст іпотеки — це ринковий інструмент обороту майнових прав на об'єкти нерухомості (у випадках, коли інші форми відчуження — купівля, продаж, обмін — недоцільні), що дозволяє додаткові фі­нансові кошти для реалізації будь-яких проектів.

Правове регулювання іпотеки відбувається за допомогою другої частини Закону України «Про заставу».

Предметом іпотеки може бути майно, пов'язане із землею, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого. Відповідно до законодав­ства України предметом іпотеки можуть бути також належні громадянам на праві приватної власності земельні ділянки та багаторічні насадження. Отже, предметом іпотеки може бути:

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.