
- •8. Фінансові послуги на ринку позик (кредитному) 48
- •9. Фінансові послуги на фондовому ринку 63
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні засади організації та функціонування фінансового ринку
- •Тема 1. Фінансовий ринок та його роль в економіці
- •1.1. Місце фінансового ринку в фінансовій системі
- •1.2. Рух фінансових ресурсів та капіталу в економіці та передумови виникнення ринку фінансових послуг
- •1.3 Функції ринку фінансових послуг
- •Тема 2. Суб'єкти ринку фінансових послуг
- •2.1. Суб'єкти ринку фінансових послуг та їх класифікація
- •2.3. Функції суб'єктів (учасників) ринку фінансових послуг
- •2.4. Система взаємодії суб'єктів ринку цінних паперів
- •Тема 3. Поняття і класифікація фінансового посередництва
- •3.1. Фінансовий ринок як ринок фінансових послуг
- •3.2. Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.3. Банківська система як основа розвитку ринку фінансових послуг в Україні
- •3.4. Небанківські кредитні інститути
- •Тема 4. Інституційна структура ринку фінансових послуг
- •Тема 5. Сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •5.1. Методи структуризації фінансового ринку
- •5.2. Поняття сегментації фінансового ринку.
- •5.3. Характеристика структури ринків фінансових послуг (за основною групою фінансових активів)
- •5.3.1. Грошовий ринок
- •5.3.2. Ринок капіталу (кредитний ринок)
- •5.3.3. Валютний ринок
- •5.3.4. Ринок цінних паперів
- •5.3.5. Страховий ринок
- •5.3.6. Ринок дорогоцінних металів і каменів та інших об'єктів реального інвестування
- •5.3.7. Ринок нерухомості
- •Розділ 2. Функціональний механізм ринку фінансових послуг
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку
- •6.1. Організація та особливості функціонування депозитного ринку
- •6.2. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків
- •6.3. Операції з інструментами грошового ринку
- •6.4. Державні фінансові інститути на грошовому ринку
- •Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку
- •7.1. Конверсійні операції на валютному ринку Поняття конверсії валюти
- •Ринок операцій спот
- •Валютний курс і котировки
- •Основні види котирування валюти
- •7.3. Визначення ефективності операцій, пов'язаних з конвертованістю валют
- •7.4. Міжнародні розрахунки
- •Особливості організації міжнародних розрахунків
- •Основні форми міжнародних розрахунків
- •Тема 8. Фінансові послуги на кредитному ринку
- •8.1. Види та групи банківських операцій, які здійснюють банки в Україні
- •8.2. Поняття та економічна роль банківського кредиту
- •8.3. Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень комерційними банками
- •Порядок відкриття фінансування капіталовкладень
- •8.4. Лізингові та селенгові операції як форма організації кредитно-фінансових відносин
- •8.5. Економічна сутність та механізм здійснення факторингових операцій
- •8.6. Економічні основи та специфіка фінансової діяльності кредитних спілок
- •8.7. Інші послуги комерційних банків на ринку фінансових послуг
- •Тема 9. Фінансові послуги на ринку цінних паперів
- •9.1. Характеристика корпоративних цінних паперів
- •Особливості формування ринку акцій
- •Корпоративні облігації
- •9.2. Фактори формування ринку державних цінних паперів
- •Характеристика державних облігацій
- •9.3. Інші види цінних паперів та похідні (спеціальні) інструменти ринку цінних паперів
- •9.4. Особливості становлення та функціонування ринку муніципальних цінних паперів
- •9.5. Біржові операції з цінними паперами Місце фондової біржі на ринку цінних паперів
- •Біржові операції
- •Біржові індекси
- •9.8. Управління портфелем цінних паперів (зарубіжний досвід)
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику
- •10.1. Ймовірнісно - психологічні аспекти проблеми ризику в економіці Ризик в процесі прийняття управлінських рішень у фінансовій сфері
- •Аспекти теорії системи управління інвестиційним ризиком
- •Методи та критерії вимірювання міри фінансового ризику
- •Способи зниження міри фінансового ризику
- •10.2. Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків. Підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків
- •10.3. Сучасні методи та схеми хеджування ризиків на фінансовому ринку. Практикум на прикладі валютних ризиків
- •Хеджування за допомогою опціонів. Валютні опціони
- •10.4. Техніка укладання ф'ючерсних контрактів
- •Основні поняття біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами
- •10.5. Хеджери, спекулянти та арбітражери як основні учасники ринку термінових контрактів
- •Хеджери. Техніка хеджування
- •Біржові спекулянти та їх класифікація
- •Розділ 3. Особливості організації ринку фінансових послуг в україні
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •11.1. Поняття та елементи ринкової інфраструктури ринку фінансових послуг
- •Банківські інформаційні технології
- •11.2. Розміщення інфраструктури фінансового ринку: аналітичний аспект
- •11.4. Проблема створення інфраструктури ринку ануїтетів
- •Тема 12. Державне регулювання основних сегментів ринку фінансових послуг
- •12.1. Необхідність державного регулювання ринку фінансових послуг на етапі становлення його функціональної системи
- •12.2. Національний банк як орган державного регулювання ринку фінансових послуг
- •12.3. Методи регулювання банківської діяльності
- •I. Адміністративне регулювання:
- •II. Індикативне регулювання:
- •Регулювання кредитних відносин центрального банку з комерційними
- •Особливості процесу адаптації банківського законодавства України і Європейського Союзу
- •Проблема ліквідації проблемних позик
- •12.4. Державна політика на валютному ринку
- •12.5. Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів
- •Роль саморегулюючих організацій на ринку цінних паперів
- •12.6. Вплив податкової політики держави на розвиток та функціонування ринку нерухомості
- •12.7. Основні завдання державного регулювання інвестиційних процесів у економіці України
Проблема ліквідації проблемних позик
Найбільш переконливою в цьому відношенні є польська модель, коли справа ліквідації проблемних позик передається в руки тих осіб, які мають максимум інформації про боржників і мають досвід кредитної оцінки.
В Україні майже 40% проблемних позик. Уряд практично не має можливості здійснити вливання в банки капіталу або замінити сумнівні позики довгостроковими облігаціями.
Українська модель подолання кризи проблемних позик повинна складатися з таких елементів: необхідно застосовувати законодавство про банкрутство, пам'ятаючи при цьому про недоліки занадто жорсткого підходу, Хоча МСБО не передбачають застосування жорстких стандартів при оцінці статей балансу, вони вимагають більшої прозорості, оскільки всі кредити повинні класифікуватися за розмірами, ступенем ризику, обсягами резервів і строками погашення та розкриття всіх проблемних позик. На підставі цього служба банківського нагляду НБУ може вимагати надання переліку всіх проблемних позик із розбивкою їх за розмірами та строками погашення (згідно з МСБО).
12.4. Державна політика на валютному ринку
Стирання об'єктивних меж "коливань валютних курсів" не означає, що відпала і потреба утримувати їх на певному рівні. З крахом золотого стандарту була ліквідована основа, на якій ґрунтувалася свобода валютного обміну, сталість валютних курсів. Різкі коливання валютних курсів у нових умовах роблять більш ризикованими зовнішньоекономічні та кредитні операції.
Головними методами регулювання валютного курсу є валютна інтервенція та дисконтна політика.
Валютна інтервенція - це пряме втручання центрального банку або казначейства у валютний ринок. Вона зводиться до купівлі та продажу центральним банком або казначейством інвалюти. Центральний банк купує інвалюту, коли її пропозиція надмірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Таким способом обмежуються коливання курсу національної валюти.
Суть дисконтної політики зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищенням дисконтної ставки у періоди погіршення стану платіжного балансу центральний банк сприяє притоку капіталів із країн, де дисконтна ставка нижча, тобто поліпшенню стану платіжного балансу.
Методами валютного регулювання, що використовуються традиційно, є девальвація та ревальвація - зниження та підвищення падаючого валютного курсу. Причинами їх є інсоляція та неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю грошових одиниць.
Мета девальвації - зниження офіційного курсу для стимулювання експорту та стримування імпорту. Наприклад, девальвації 30-х років були спрямовані не на стабілізацію валют, а на їх знецінювання з метою створення умов для валютного демпінгу.
У сучасних умовах девальвація та ревальвація не є засобами стабілізації валютного курсу. Вони виступають лише методом приведення офіційного курсу у тимчасову відповідність до дійсного.
Валютний курс національної української валюти жорстко фіксувати не доцільно. Як відомо, система жорстко фіксованих курсів фактично розпалася в світі у 1973 році у зв'язку з її неефективністю у сучасних умовах.
Що стосується пропозицій забезпечення національної валюти золотом, то тут не враховуються процеси демонетизації, які відбуваються у світі. Золотий стандарт із твердим паритетом та обов'язковим обміном на золото мав би сенс лише у тому випадку, коли б ввести його вирішила певна група країн. Однак ця політика заважала б розвитку міжнародних економічних зв'язків.
Нині у світовій практиці існує система гнучких валютних курсів. Кожна країна має право вибирати режим валютного курсу. Вибір для української валюти курсу вільного коливання з перших років незалежної економічної полі гики був би справою дуже ризиковою. Спочатку необхідно "прив'язати" курс гривні до якої-небудь валюти, а ще надійніше - до "валютної корзини". Враховуючи, що зовнішня торгівля України буде орієнтуватися переважно на Європейське співтовариство, альтернативою є прив'язка гривні до євро, що у перспективі полегшило б вступ України до Європейської валютної системи. Величина економічно обґрунтованого курсу української валюти - гривні - може визначатися на підставі розрахунку валового внутрішнього продукту України за цінами, визначеними у гривнях та в євро. Частка від їх ділення дає валютний курс. А через існуючі у ЄВС центральні курси можна виявити курс національної валюти України у валютах більшості країн ЄС та долара США. Необхідно визначити межі коливань курсу на основі існуючих макроекономічних параметрів.
Який би режим валютного курсу, засоби валютного регулювання не були обрані, передусім необхідна збалансованість державного бюджету, торгового та платіжного балансів при сталості цін та відносно повної забезпеченості працею. Лише при цих умовах курс національної валюти України буде сталим, без чого неможливий нормальний економічний розвиток країни. Важливим напрямом формування реального валютного курсу гривні є зближення внутрішніх та зовнішньоторговельних цін, а також формування у нашій країні внутрішнього валютного ринку.