
- •8. Фінансові послуги на ринку позик (кредитному) 48
- •9. Фінансові послуги на фондовому ринку 63
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні засади організації та функціонування фінансового ринку
- •Тема 1. Фінансовий ринок та його роль в економіці
- •1.1. Місце фінансового ринку в фінансовій системі
- •1.2. Рух фінансових ресурсів та капіталу в економіці та передумови виникнення ринку фінансових послуг
- •1.3 Функції ринку фінансових послуг
- •Тема 2. Суб'єкти ринку фінансових послуг
- •2.1. Суб'єкти ринку фінансових послуг та їх класифікація
- •2.3. Функції суб'єктів (учасників) ринку фінансових послуг
- •2.4. Система взаємодії суб'єктів ринку цінних паперів
- •Тема 3. Поняття і класифікація фінансового посередництва
- •3.1. Фінансовий ринок як ринок фінансових послуг
- •3.2. Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.3. Банківська система як основа розвитку ринку фінансових послуг в Україні
- •3.4. Небанківські кредитні інститути
- •Тема 4. Інституційна структура ринку фінансових послуг
- •Тема 5. Сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •5.1. Методи структуризації фінансового ринку
- •5.2. Поняття сегментації фінансового ринку.
- •5.3. Характеристика структури ринків фінансових послуг (за основною групою фінансових активів)
- •5.3.1. Грошовий ринок
- •5.3.2. Ринок капіталу (кредитний ринок)
- •5.3.3. Валютний ринок
- •5.3.4. Ринок цінних паперів
- •5.3.5. Страховий ринок
- •5.3.6. Ринок дорогоцінних металів і каменів та інших об'єктів реального інвестування
- •5.3.7. Ринок нерухомості
- •Розділ 2. Функціональний механізм ринку фінансових послуг
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку
- •6.1. Організація та особливості функціонування депозитного ринку
- •6.2. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків
- •6.3. Операції з інструментами грошового ринку
- •6.4. Державні фінансові інститути на грошовому ринку
- •Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку
- •7.1. Конверсійні операції на валютному ринку Поняття конверсії валюти
- •Ринок операцій спот
- •Валютний курс і котировки
- •Основні види котирування валюти
- •7.3. Визначення ефективності операцій, пов'язаних з конвертованістю валют
- •7.4. Міжнародні розрахунки
- •Особливості організації міжнародних розрахунків
- •Основні форми міжнародних розрахунків
- •Тема 8. Фінансові послуги на кредитному ринку
- •8.1. Види та групи банківських операцій, які здійснюють банки в Україні
- •8.2. Поняття та економічна роль банківського кредиту
- •8.3. Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень комерційними банками
- •Порядок відкриття фінансування капіталовкладень
- •8.4. Лізингові та селенгові операції як форма організації кредитно-фінансових відносин
- •8.5. Економічна сутність та механізм здійснення факторингових операцій
- •8.6. Економічні основи та специфіка фінансової діяльності кредитних спілок
- •8.7. Інші послуги комерційних банків на ринку фінансових послуг
- •Тема 9. Фінансові послуги на ринку цінних паперів
- •9.1. Характеристика корпоративних цінних паперів
- •Особливості формування ринку акцій
- •Корпоративні облігації
- •9.2. Фактори формування ринку державних цінних паперів
- •Характеристика державних облігацій
- •9.3. Інші види цінних паперів та похідні (спеціальні) інструменти ринку цінних паперів
- •9.4. Особливості становлення та функціонування ринку муніципальних цінних паперів
- •9.5. Біржові операції з цінними паперами Місце фондової біржі на ринку цінних паперів
- •Біржові операції
- •Біржові індекси
- •9.8. Управління портфелем цінних паперів (зарубіжний досвід)
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику
- •10.1. Ймовірнісно - психологічні аспекти проблеми ризику в економіці Ризик в процесі прийняття управлінських рішень у фінансовій сфері
- •Аспекти теорії системи управління інвестиційним ризиком
- •Методи та критерії вимірювання міри фінансового ризику
- •Способи зниження міри фінансового ризику
- •10.2. Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків. Підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків
- •10.3. Сучасні методи та схеми хеджування ризиків на фінансовому ринку. Практикум на прикладі валютних ризиків
- •Хеджування за допомогою опціонів. Валютні опціони
- •10.4. Техніка укладання ф'ючерсних контрактів
- •Основні поняття біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами
- •10.5. Хеджери, спекулянти та арбітражери як основні учасники ринку термінових контрактів
- •Хеджери. Техніка хеджування
- •Біржові спекулянти та їх класифікація
- •Розділ 3. Особливості організації ринку фінансових послуг в україні
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •11.1. Поняття та елементи ринкової інфраструктури ринку фінансових послуг
- •Банківські інформаційні технології
- •11.2. Розміщення інфраструктури фінансового ринку: аналітичний аспект
- •11.4. Проблема створення інфраструктури ринку ануїтетів
- •Тема 12. Державне регулювання основних сегментів ринку фінансових послуг
- •12.1. Необхідність державного регулювання ринку фінансових послуг на етапі становлення його функціональної системи
- •12.2. Національний банк як орган державного регулювання ринку фінансових послуг
- •12.3. Методи регулювання банківської діяльності
- •I. Адміністративне регулювання:
- •II. Індикативне регулювання:
- •Регулювання кредитних відносин центрального банку з комерційними
- •Особливості процесу адаптації банківського законодавства України і Європейського Союзу
- •Проблема ліквідації проблемних позик
- •12.4. Державна політика на валютному ринку
- •12.5. Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів
- •Роль саморегулюючих організацій на ринку цінних паперів
- •12.6. Вплив податкової політики держави на розвиток та функціонування ринку нерухомості
- •12.7. Основні завдання державного регулювання інвестиційних процесів у економіці України
8.3. Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень комерційними банками
Комерційні банки проводять операції з фінансування і кредитування капітальних вкладень. Капітальні вкладення - для використання суспільством валового національного продукту для створення нових, а також технічне переозброєння, реконструкцію та розширення діючих основних фондів виробництва і невиробничого призначення. Як важливий фактор розширеного суспільного відтворення капітальні вкладення спрямовані на створення матеріально-технічної бази суспільства, впровадження в народне господарство досягнень науково-технічного прогресу, формування матеріальних умов для зростання й удосконалення суспільного виробництва і підвищення матеріального добробуту народу. Сучасна інвестиційна політика вимагає забезпечити соціальну спрямованість і високу народногосподарську ефективність капітальних вкладень, а також їх використання переважно на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств. Капітальні вкладення забезпечуються грошовими коштами з різних джерел, основним з яких є національний дохід, що створюється у сфері матеріального виробництва.
У практиці забезпечення капітальних вкладень грошовими коштами існують різні за характером джерела. До них належать:
власні кошти інвесторів (прибуток, амортизаційні відрахування);
позичкові кошти (облігаційні позички, банківські кредити);
залучені кошти (кошти під продажу цінних паперів, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
бюджетні інвестиційні асигнування і кошти позабюджетних фондів.
Структура коштів, які направляються на капітальні вкладення, залежить від того, хто є інвестором і яку форму власності він уособлює. Так, інвесторами державних капітальних вкладень є органи влади й управління країни, областей та інших адміністративно-територіальних утворень, а також державні підприємства й організації. У першому випадку капітальні вкладення
здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів.
Частка довгострокового кредиту в джерелах фінансування державних капітальних вкладень порівняно ще мала. Розвиток ринкових відносин у народному господарстві створює умови, необхідні для розширення кредитних відносин у сфері капітального будівництва.
Розрізняють два основні методи забезпечення капітальних вкладень грошовими коштами - безповоротний, або фінансування, та поворотний, або кредитування.
Безповоротне надання коштів не передбачає їх повернення у наперед встановлені строки. У такому порядку використовуються бюджетні асигнування, власні та залучені кошти інвесторів і, як правило, кошти спеціальних позабюджетних фондів.
Поворотне надання коштів, або кредитування, провадиться на умовах поворотності наданих коштів у конкретні строки та у визначених розмірах.
Банки надають довгостроковий кредит на капітальні вкладення переважно на тих же принципах, на яких провадиться фінансування. Крім того, кредитування с поворотним, платним, строковим.
Довгострокове кредитування повніше, ніж безповоротне фінансування, відповідає умовам переходу до ринку. Необхідність погашення кредиту й оплати процентів за користування ним більшою мірою спонукає позичальників до раціонального техніко-економічного обґрунтування напряму і розміру кредиту, сприяє посиленню режиму економії в процесі його використання, а також є засобом контролю за окупністю капітальних вкладень.