78. Суть мокрого очищення газів.

Для підвищення ефективності роботи пороховловлювачів по­верхню контакту з твердою вловлюваною фазою змочують водою. Такі пороховловлювачі називаються мокрими.

У мокрих пороховловлювачах запорошений газ зрошується рідиною або контактує з нею. Найпростішою конструкцією є про­мивна колона, яка працює за принципом протитечії: газ рухається знизу вгору, а поглинальна рідина (частіше вода) розпилюється форсунками згори вниз. Швидкість газу в скруберах - 1,0-1,5 м/с. Ефективність очищення газів залежить від змочуваності пороху і досягає 96-98%. Для вловлювання важко змочуваного пороху у воду добавляють поверхнево-активну речовину. Скрубери можна застосовувати для холодних і гарячих газів, які не містять токсич­них речовин (кислот, хлору тощо), оскільки вони видаляються в атмосферу разом з очищеним газом у вигляді туману.

У барботажних апаратах запорошений газ пропускають крізь рідину (воду). їх доцільно використовувати для очищення гарячих газів з часточками пороху розміром понад 5 мкм. Барботаж використовують також у пінних апаратах. Для створення піни у воду добавляють ПАР. Ефективність очищення в цих апаратах досягає 97 - 99%. Недоліком мокрого очищення є те, що вловле­ний порох перетворюється на мокрий шлам. Для видалення останнього потрібно будувати шламову каналізацію, що здорожчує конструкцію. Барботажний пороховловлювач:

1. - вхід запиленого газу;

2. - вхід рідини;

3. — вихід очищеного газу;

4. - корпус апарату;

5. - штуцер відводу рідини;

6. - барботажна тарілка;

7. - вихід шламу

Мокрі пороховловлювачі типу труби Вентурі характеризу­ються значними витратами електроенергії для подавання й розбри­зкування води, особливо для уловлювання пороху з розміром час­точок менш як 5 мкм. Під час очищення деяких газів можлива лу­жна або кислотна корозія.

5